Рішення № 95434264, 09.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Справа № 280/9306/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр, (код одержувача 38025423) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 3 200,00 грн. (код платежу 18050400 на р/р НОМЕР_2 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб перед бюджетом в розмірі 3 200,00 грн., внаслідок чого контролюючий орган набув право відповідно до Податкового кодексу України звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу платника податків.

Ухвалою суду від 23.12.2020 залишено без руху позовну заяву, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 03.02.2021.

У судове засідання 03.02.2021 учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача подав клопотання (вх.№6741 від 03.02.2021), у якому просить розглянути справу без його участі у письмовому провадженні.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань не подавав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 25.04.2017 за номером 21030000000092321, основний вид діяльності за кодом КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у., перебуває на обліку у позивача (Вознесенівське управління у м.Запоріжжі) з 26.04.2017 (а.с.8).

26.04.2017 ФОП ОСОБА_1 звернулася до контролюючого органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування (номер реєстрації в органі ДПС 082817127172 від 26.04.2017) з проханням перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2017 на 2 групу платників єдиного податку за ставкою податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати (а.с.6).

Згідно з обліковою карткою платника єдиного податку нарахування єдиного податку за 2017 рік здійснювалось в розмірі 640,00 грн. на місяць (20% від мінімальної заробітної плати, яка була затверджена відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»), у тому числі зі строком сплати до 20.12.2017 нараховано авансовий внесок з єдиного податку за грудень 2017 року в розмірі 640,00 грн. (а.с.7).

Крім того, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є позивач) проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати (перерахування) платником податків ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску, за результатами якої складений Акт від 09.08.2018 №2660/08-01-50-02/ НОМЕР_1 , згідно з висновками якого встановлено порушення відповідачем вимог пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України: встановлено несплату (неперерахування) авансових внесків єдиного податку в сумі 5 120,00 грн. (а.с.12).

Копія акту камеральної перевірки направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та була отримана 17.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.11 звор.бік).

На підставі висновків Акту камеральної перевірки від 09.08.2018 №2660/08-01-50-02/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2018 №0096835002, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, а саме: за несплату (неперерахування) фізичною особою авансових внесків єдиного податку в сумі 5 120,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% - 2 560,00 грн. (а.с.11).

Податкове повідомлення-рішення від 31.08.2018 №0096835002 направлялось на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та було отримано 11.09.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.11).

За даними облікової картки платника податків у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5 120,00 грн, з них в межах строку 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України - 3 200,00 грн.

Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку, а саме 01.02.2018 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 12.12.2017 №2642-17/828 на суму 2 560,00 грн., яка отримана 02.02.2018 (а.с.5).

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги від 12.12.2017 №2642-17/828 не переривався.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов`язання в установлені законодавством строки, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось з даним позовом до суду на виконання наданих Податковим кодексом України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України).

Згідно з п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2 ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.295.1, п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п. 12.3.4 п.12.3 ст.12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як встановлено з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 640,00 грн. виникла в результаті несплати відповідачем авансового внеску з єдиного податку за грудень 2017 року.

Зазначені грошові зобов`язання нараховані на підставі заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування.

Крім того, до відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків з єдиного податку за податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2018 №0096835002 у сумі 2 560,00 грн.

Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Надані до матеріалів справи письмові докази свідчать про те, що контролюючим органом виконано обов`язок направлення податкового повідомлення-рішення на адресу відповідача, яке отримано уповноваженою особою останнього 11.09.2018.

У строк протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, відповідачем нараховане грошове зобов`язання не сплачено, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку не надано.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок та направив на адресу відповідача податкову вимогу від 12.12.2017 №2642-17/828, яка отримана уповноваженою особою відповідача 02.02.2018.

Згідно з п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3 200,00 грн., який ним самостійно не сплачений, а тому підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3 200,00 грн., та обрано вірний спосіб забезпечення погашення такого податкового боргу, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп., які зарахувати на користь УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр, (код одержувача 38025423) в Казначейство України (ЕАП) МФО 899998), код платежу 18050400 на р/р UА298999980314020699000008006).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко