
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 березня 2021 року м. Ужгород№ 260/3764/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Грин-Лумей В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ,- представник Маровді В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд.4, м.Ужгород, Закарпатська область,88008), про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить:1.Визнати протиправним та скасувати Рішення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23 квітня 2020 року № 374 про утримання надміру виплачених сум пенсії з ОСОБА_1 .
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.05.2020 року позивач отримала лист від Головного управління ПФУ в Закарпатській області, яким повідомлено, що внаслідок перевірки правильності видачі довідки про заробітну плату архівним відділом по «СТОВ-Велятино» виявилося, шо в період 1988-1992 років встановлено невідповідність сум заробітної плати по архівній довідці. Внаслідок цього їй була нарахована переплата пенсії за період з 14.08.2012 року по 31.03.2020 року у сумі 14013 грн. 47 коп. Вважає таке рішення Головного управління ПФУ в Закарпатській області прийнято з грубим порушенням законодавства. Звертає увагу, що механізм повернення надміру сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
07 грудня 2020 року відповідачем подано відзив на даний адміністративний позов, відповідно до якого зазначено, що в ході інвентаризації пенсійних справ було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності видачі довідки №1491 від 14.08.2012р. оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6.На підставі службової записки №216 від 16.10.2019 р. головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсій головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Петечел М.О. проведено зустрічну перевірку достовірності видачі довідки № 1491 від 14.08.2012р. оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6.За результатами проведеної зустрічної перевірки було виявлено, що суми нарахованої заробітної плати вказані в довідці № 1491 від 14.08.2012р., виданої для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 відповідають первинним . документам, крім 1992 року. А саме: заробітна плата вказана в довідці 1491 від 14.08.2012 р. за 1992 рік - це заробітна плата згідно книги-табуляграм за 1993 рік. ак, за результатом впорядкування пенсійної виплати обліковано переплату в сумі 14013, 47 грн. за період з 14.08.2012 року по 31.03.2020 року. Таким чином, вважає, що аналіз наведеного свідчить про факт зловживання з боку пенсіонера шляхом подання свідомо недостовірних відомостей, що призвело до надмірно виплачених сум пенсії у розмірі 14013, 47 грн.
08 грудня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що пенсіонер жодним чином не приймає участі у формуванні архівної довідки про розмір заробітної плати, а лише звертається до відповідного органу з відповідною заявою про видачі такої. Той факт, що спірна архівна довідка про розмір заробітної плати позивачки була видана внаслідок технічної помилки відповідач не оспорює. Відтак, вважає, що жодних аргументів, які б спростовували правову позицію позивача, викладеної в позовні заяві відповідачем наведено не було.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову з мотивів викладених ним у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Обставини встановленні судом.
Для призначення пенсії позивачем 14.08.2012 року до Управління ПФУ в Хустському районі було подано серед іншого:
- заяву встановленого зразка
- архівну довідку за №1491 від 14.08.2012 р. про заробіток видану Хустським районним архівним відділом згідно книг нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім.Калініна (СТОВ «Велятино») ОСОБА_1 за 1988р -1992р, з якої було обчислено пенсію.
-довідки про стаж №1490,1492.
Згідно Протоколу Управління ПФУ в Хустському районі від 20.08.2012 року позивачці була призначена пенсія за віком.
Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 03.09.2018 р. № 19-1 було проведено інвентаризацію пенсійних справ. В ході інвентаризації було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності видачі довідки №1491 від 14.08.2012р. оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6.
На підставі службової записки №216 від 16.10.2019 р. головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсій головним спеціалістом відділу контрольно- перевірочної роботи Головного управління Петечел М.О. проведено зустрічну перевірку достовірності видачі довідки № 1491 від 14.08.2012р. оскільки в окремих місяцях коефіцієнт заробітку склав 5,6.
За результатами проведеної зустрічної перевірки було складено Акт №441 від 11.12.2019 року, яким зафіксовано, що суми заробітної плати вказані в довідці № 1491 від 14.08.2012р., виданої для обчислення пенсії гр. ОСОБА_1 відповідають первинним документам, крім 1992 року. А саме: заробітна плата вказана в довідці 1491 від 14.08.2012 р. за 1992 рік - це заробітна плата згідно книги-табуляграм за 1993 рік.
Даний акт перевірки підписаний в.о. начальника Хустського архівного відділу Губаль С.М. та головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Петечел М.О.
За результатами перевірки начальником Хустського архівного відділу було надіслано оновлену довідку № 2272 від 11.12.2019 р. про заробітну плату позивачки.
У зв`язку з надходженням оновленої довідки про заробітну плату позивачки Головним управлінням приведено пенсійну справу у відповідність та виплату пенсії в попередньому розмірі припинено .
За результатом впорядкування пенсійної виплати позивачки Головним управлінням було виведено переплату в сумі 14013, 47 грн. за період з 14.08.2012 року по 31.03.2020 року.
19.05.2020 року позивач отримала лист від Головного управління ПФУ в Закарпатській області від 09.04.2020 року №0700-0422-8/11828, яким було повідомлено, що згідно акту перевірки правильності- видачі довідки про заробітну плату архівним відділом по «СТОВ Велятино» для розрахунку пенсії № 1491 від 14.08.2012р. за період з 1988-1992рр., встановлено невідповідність сум заробітної плати по даній довідці. За результатами перевірки витребувано нову довідку про заробітну плату, згідно якої було перераховано пенсію, що і вплинуло на її розмір. Внаслідок чого виникла переплата пенсії за період з 14.08.2012р. по 31.03.2020р. у сумі 14013,47 грн.
В подальшому, на адвокатський запит від 07.07.2020 року Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області було надано відповідь від 30.07.2020 року №0700-0216-8/26667, яким було повідомлено, що в ході інвентаризації пенсійної справи гр. ОСОБА_1 встановлено, що в наданій для обчислення пенсії довідці про заробітну плату № 1491 від 14.08.2012 року за період роботи з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року коефіцієнт заробітку в окремих місяцях складав 5,6. Враховуючи виявлене, спеціалістом управління контрольно-перевірочної роботи проведена перевірка достовірності видачі зазначеної довідки . За результатами якої виявлено розбіжність по заробітній платі в результаті чого виникла переплата пенсії в сумі 14013,47 грн.за період з 14.08.2012р. по 31.03.2020р.
Так, 23 квітня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 374.про утримання надміру виплачених сум пенсії з ОСОБА_1 .
У даному рішенні відповідач, посилаючись на ч.1 статті 50 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування " вказує, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення буде утримуватись переплата в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з травня 2020 року до повного погашення.
Докази надсилання даного рішення позивачу відсутні.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. (ч. 1 ст. 40 Закону № 1058)
За змістом ч.3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 50 Закону № 1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне регулювання здійснюється і ст. 103 Закону № 1788-XII, за приписами якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Суд зауважує, що право пенсійних органів вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію міститься у статті 44 Закону 1058-IV, яка називаєтся "Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії", на реалізацію якої розроблено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (затверджений Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1(Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846)
Відповідно до п.4.2 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі
Пунктом 4.3.Порядку 22-1 встановлено , що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, проведення перевірки відомостей у 2020 році , на підставі яких видана довідка у 2012 році про заробітну плату позивача , тобто через вісім років протирічить статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "та п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (затверджений Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1.
Оскаржуване рішення грунтується на "інвентаризації пенсійних справ" відповідно до Постанови Правління ПФУ від 03.09.2018 року "Про проведення інвентаризації пенсійних справ" , яка прийнята відповідно до:
- абзацу п`ятого підпункту 6 пункту 4, пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (із змінами),
-та завдань, визначених Стратегією модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 672-р,
з метою перевірки правильності призначення та виплати пенсій, розвитку електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій правління Пенсійного фонду України.
У відповідності до абзацу п`ятого підпункту 6 пункту 4, пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: -здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;
- Пенсійний фонд України у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає акти організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. Проекти нормативно-правових актів Пенсійного фонду України погоджуються з Мінсоцполітики.( п. 9 Положення).
- Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснює правління Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники входять до складу правління Пенсійного фонду України за посадою.
Правління Пенсійного фонду України:
1) визначає поточні та перспективні завдання Пенсійного фонду України;
2) приймає у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджує положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України;
3) заслуховує звіти керівників територіальних органів;
4) затверджує положення про територіальні органи Пенсійного фонду України;
5) затверджує статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України, контролює додержання їх вимог;
6) приймає рішення з інших питань діяльності Пенсійного фонду України.
Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.( п. 10 Положення).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142) затверджено "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань", яке застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства). Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:
виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.
В Постанові Правління ПФУ від 03.09.2018 № 19-1 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", на яку посилається відповідач, вказано, що інвентаризація проводиться з метою:
- забезпечення контролю за проведенням пенсійних та інших виплат, що здійснюються Пенсійним фондом України; перевірки комплектності документів пенсійної справи та відповідності призначених/перерахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) чинному законодавству;
- визначення якісного стану формування та обробки документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), визначено її розмір та здійснюється виплата;
-узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації, з інформацією, що зберігається в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - база даних);
-вжиття за результатами інвентаризації Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - орган Пенсійного фонду України) відповідних заходів.
Отже, інвентаризація пенсійними органами проводиться із застосуванням "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань", а всі підзаконні нормативні акти, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, не регулюють порядок звернення та порядок призначення пенсії, що врегульовано статтею 44 Закону та спеціальним Порядком № 22-1, який розроблений саме на виконання вказаної статті Закону та норми яких застосовуються при перевірці достовірності даних при поданні особою документів для призначення пенсії та якими встановлені строків для таких перевірок.
Як встановлено судом , ні при прийманні заяви позивача у серпні 2012 року , ні при перевірці документів , які вона додала до вказаної заяви, посадові особи не вказали їй на необхідність подання додаткових документів і не здійснили відповідних перевірок відомостей, які вони вважали недостовірними, а отже у відповідача не має повноважень згідно із Законом проводити перевірку відомостей поданих позивачем при призначення пенсії та після винесення відповідачем рішення про призначення пенсії за спливом восьми років.
Крім того , суд констатує наступне.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 р. № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 р. за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку № 6-4 переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Даним додатком встановлено , що "у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення буде утримуватись переплата в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з травня 2020 року до повного погашення."
Судом встановлено , що оскаржуване рішення прийнято 23 квітня 2020 року, однак воно не було надіслано і про нього не було повідомлено позивачці.
Оскільки пенсіонерка -позивачка не була повідомлена про нього у встановленому вищевказаною нормою Закону порядку, і була позбавлена права добровільно протягом місяця перерахувати вказану суму коштів, то відповідач не має повноважень на утримання з пенсії позивачки 20 % пенсії щомісячно.
Суд критично оцінює - лист повідомлення відповідача адресований позивачці про суму переплати , в якому йдеться про прийняте рішення, оскільки рішення прийнято 23 квітня 2020 року , а лист датований 09 квітня 2020 року.
Згідно зі ст. 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Зі змісту зазначених норм Закону № 1058-ІV, Закону № 1788-XII та Порядку № 6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 р. по справі № 487/3380/16-а, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
При цьому, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 р. по справі № 340/624/16-а.
Крім того, за приписами ст. 1215 ЦК України, які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, безпідставно набуті пенсійні виплати підлягають поверненню тільки у тому випадку, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, або у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому зазначені у ст. 1215 ЦК України виплати підлягають поверненню тільки у разі наявності цих фактів.
Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є встановлення відповідачем розбіжностей даних довідки № 1491 від 14.08.2012р. виданої Хустським районним архівним відділом згідно книг нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім.Калініна (СТОВ «Велятино») з даними первинних документів в частині заробітної плати позивача за 1992 рік.
Проте, суд зауважує, що довідка № 1491 від 14.08.2012р., яка за твердженням відповідача містить недостовірні відомості про розмір заробітної плати позивача, виготовлена не позивачем, а Хустським районним архівним відділом згідно книг нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім.Калініна (СТОВ «Велятино»).
Будь-яких доказів про зловживання з боку позивача або подання нею недостовірних відомостей при зверненні з заявою про призначення пенсії відповідачем не надано. Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи, що відповідачем не доведено зловживань з боку позивача щодо подання нею недостовірних відомостей, і судом також не встановлено таких обставин, відтак підстави для утримання з позивача надміру виплаченої пенсії відсутні, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23 квітня 2020 року № 374 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд у справіvan Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що приймаючи рішення від 23 квітня 2020 року № 374 про утримання надміру виплачених сум з пенсії ОСОБА_1 Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло з порушенням вказаних судом норм законодавства , а оскаржуване рішення не відповідає вимогам , які предявляються до них ч. 2 ст. 2 КАСУ , а саме: У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення .
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242-246 КАС України
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл.Народна, буд.4, м. Ужгород, Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063), про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 23 квітня 2020 року № 374.
3.Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області ( код ЄДРПОУ 20453063) м. Ужгород, пл. Народна,4 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі840 ( вісімсот сорок) гривень згідно квитанції № 48 від 22.10.2020 Державного ощадного банку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст виготовлено та підписано 11 березня 2021 року
Судове рішення № 95434103, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/3764/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: