Ухвала суду № 95434095, 02.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

02 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3160/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин -Лумей В.

за участю:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" ,- представник адвокат Галицька

відповідачів: Головне управління ДПС у Закарпатській області, як структурний підрозді ДПС України , представник - Кремер Л.Ю.

ДПС України - представник Кремер Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" (а/с №19,м. Київ 124,03124) до Головного управління ДПС у Закарпатській області,Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, .

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії. Позовна заява зареєстрована суді 30.09.2020 року.

У даному адміністративному позові позивач щодо строку звернення до суду зазначає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обовязковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк , який обчислюється з дня вручення, позивачу за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта повноважень (ч.4 ст.122 КАСУ).

Так, щодо строку на оскарження ППР від 10.02.2020 р. № 0000823207, від 10.02.2020 р. № 0000833207, то лише 23.06.2020 р.(дата отримання) Рішення ДПС України №16925/6/99-00- 08-05-05-06 від 22.05.2020 р. була завершена процедура адміністративного оскарження ППР від 10.02.2020 р. № 0000823207, від 10.02.2020 р. № 0000833207, а тому тримісячний строк встановлений ч.4 ст. 122 КАС України розпочався для TOB «КАНТ» 23.06.2020 р. та закінчується 23.09.2020 р. відтак TOB «КАНТ » не пропущений.

Щодо строку на оскарження ППР від 10.02.2020, р. № 0І30550405, то процедуру адміністративного оскарження було завершено лише 19.06.2020 р. (дата отримання) Рішення ДПС України від 19.05.2020 р. №16523/6/99-00-08-05-05-06, а тому з урахуванням даної обставини є можливість продовження процесуальних строків в період дії карантину з врахуванням положень Закону України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (Covid-2019)», TOB «КАНТ» .

21 лютого 2021 року, на адресу суду від представника ДПС України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення позивача до суду, визначеного ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зокрема, представник відповідача послався на положення пункту 56.19 статті 56 ПК України, яким встановлено для платника податків скорочений - місячний строк оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження. При цьому посилається на правову позицію Верховного суду у справах № 500/2486/19.

В судовому засідання представник позивача заперечувала щодо задоволення вищевказаного клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав наведених вище.

Представник відповідача просила суд задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів наведених у ньому.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, дослідив матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.19 статті56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 відступив від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.

Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Судом встановлено, щодо строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 10.02.2020р. №0000823207, від 10.02.2020р. №0000833207, то 23.06.2020 рішенням ДПС України від 22.05.2020р. №16925/6/99-00-08-05-05-06 була завершена процедура адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень. Щодо строку на оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.02.2020р. №0130550405, то 19.06.2020 рішенням ДПС України від 19.05.2020р. №16523/6/99-00-08-05-05-06 була завершена процедура адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи, що Позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.09.2020, строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень- рішень Позивачем є пропущеним.

Щодо доводів сторони позивача про дію карантину на території України суд зазначає наступне.

.

02 квітня 2020 року набув чинності ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ 6 "Прикінцевих положень" КАСУ доповнено пунктом 3 наступного змісту:

- Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

17 липня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, викладено в новій редакції, а саме:

- Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

-Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

-Відповідно до пункту 2 Закону України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами ), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з набранням чинності Законом України № 731-IX продовження процесуального строку, встановленого КАС України, у тому числі строку для подання позовної заяви, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.

З наведеного слідує, що право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених цим Законом, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав. При цьому, заява про поновлення процесуального строку з підстав, встановлених Законом України №731-IX, має містити обґрунтування щодо того, які саме карантинні обмеження унеможливлюють вчинення учасником справи певної процесуальної дії.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" лише обмежилось загальним посиланнями на факт запровадження на території України карантинних заходів, що, на переконання суду, є безпідставними.

Крім того , суд зауважує , що вищевказані нормативні акти, які надали право позивачам на продовження процесуальних строків у звязку з карантином стосувалися строків, які встановлені Кодексом адмінсудочинства України, однак не стосувалися строків, встановлених іншими спеціальними законами, а тому суд вважає, що дія даних законів не поширюється на норми Податкового кодексу України , яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про залишення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" (а/с №19,м. Київ 124,03124) до Головного управління ДПС у Закарпатській області,Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України в частині визнання протиправними та скасування податкових -повідомлень рішень від 10.02.2020 року без розгляду.

Керуючись статтями 240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВАГРОНАФТОТРЕЙД" (а/с №19,м. Київ 124,03124) до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДПС у м.Києві, ДПС України в частині визнання протиправними та скасування податкових -повідомлень рішень від 10.02.2020 року № 0000823207, № 0000833207, № 0130550405- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів з дня виготовлення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 11 березня 2021 року ( у звязку із запровадженням в суді обмежувальних заходів)