Рішення № 95433990, 11.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/21795/20

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним рішення та картки відмови,

встановив:

Приватне підприємство "Контакт" звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати видане Київською митницею Держмитслужби Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2020 № UA100630/2020/300008/2;

- визнати протиправною і скасувати видану Київською митницею Держмитслужби Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2020 № UA100630/2020/00323.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову вказує, що підприємством подано до відділу митного оформлення №2 митного посту «Коростень» Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ-40 №UA100630/2020/622610 для здійснення митного оформлення ввезених товарів - "верстати тросові каменерізальні" загальною вартістю 30000,00 дол. США, заявивши митну вартість товару за основним методом. Однак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № №UA100630/2020/300008/2 від 19.11.2020 та видав Картку відмови в митному оформленні товарів № UA100630/2020/00323 від 19.11.2020.

Позивач вважає, рішення про коригування митної вартості товарів є незаконним і необґрунтованим, оскільки достатніх підстав для здійснення коригування митної вартості ввезеного товару у відповідача не було. Зазначає, що видаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи прописку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в митному оформленні ЕМД №UA100630/2020/622610, відповідач зазначив, що заявлена декларантом митна вартість товару "верстати тросові каменерізальні" документально не підтверджена і додаткові документи на вимогу митного органу, які підтверджують заявлену митну вартість, не подані, чим порушено вимоги статей 52, 53 Митного кодексу України, проте ці твердження відповідача є безпідставними, оскільки усі документи, у т.ч. додаткові, у передбачений законом спосіб підприємством були подані.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 14.01.2021 року 11:00.

14.01.2021 підготовче судове відкладено на 26.01.2021 о 11:30 у зв"язку з заявленим клопотаннями представників позивача та відповідача.

26.01.2021від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає з таких підстав. Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів: - митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 11.09.2020 UA500020/2020/226042 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування j статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України 19.11.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA 100630/2020/300008/2. Митна вартість скоригована до рівня 2.17 дол. США за кілограм.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

26.01.2021 протокольною ухвалою судом у підготовчому засідання оголошено перерву до 02.02.2021 о 14:00.

29.01.2021 від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив відповідача, в яких позивача заперечує щодо доводів митного органу та просить задовольнити позов з підстав викладених у позові.

Протокольною ухвалою від 02.02.2021 судом закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2021 року 14:30.

18.02.2021 суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.11.2020 до митного поста «Коростень» Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ UA 100630/2020/622610 з метою митного оформлення товару «Верстати тросові каменерізальні: модель КХ 1500x3500 -2 к-та, потужність 19,38кВт, максимальний робочий розмір різки 3500x2000x1500мм, модель КХ 1500x3500 - 3 шт, потужність 19,38 кВт, максимальний робочий розмір різки 3500 х 2000 х 1500 мм, призначені для розрізання каменю. Не військового призначення та неподвійного використання. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Виробник -YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO., LTD, Китай», що надійшли на адресу Приватного підприємства "Контакт" (а.с.110).

Митну вартість товару визначено декларантом самостійно за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), з розрахунку 1,60 дол. США/кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи:

- пакувальний лист № 1 від 01.09.2020;

- проформа-інвойс YF20200901 від 01.09.2020;

- фактура-інвойс YF20200901 від 01.09.2020;

- коносамент MRFB20093570 від 15.10.2020;

- автотранспортна накладна № 17 від 17.11.2020;

- сертифікат про походження товару форми A G20MA4UU9JF3W057 від 26.10.2020;

- платіжний документ № 31 від 11.11.2020;

- платіжний документ № 258 від 13.11.2020;

- рахунок №0000-000067 від 12.11.2020;

- лист № 30 від 13.11.2020;

- зовнішньоекономічний договір № 1220-2019 від 20.12.2019;

- доповнення №1 від 08.01.2020;

- експортна МД 530420200041129285 від 24.10.2020.

- експертний висновок №В-2170 від 18.11.2020

На вимогу митного органу додатково надано: лист-пояснення №б/н від 19.11.2020 про надання додаткових документів: рахунку-фактури № 617 від 17.06.2020 про продаж раніше увезеного товару в Російську Федерацію; податкової накладної №2310752 від 19.06.2020 на раніше придбаний товар.

Відповідачем 19.11.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100630/2020/300008/2, оскільки за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів. Митна вартість визначена за резервним методом (а.с.136).

19.11.2020 року митним органом прийнято картку відмови Київської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100630/2020/00323 (а.с.143-144).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови і вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин першої-третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини п`ята, шоста статті 53 Митного кодексу України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частини перша-третя статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) Митного кодексу України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.

Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що відповідно до відомостей, що містяться у рахунку-проформі № YF20200901 від 01.09.2020 оплата за товар здійснюється на умовах : 30% передоплата, 70% - після вивантаження товару на митній території України. Товар перетнув пункт пропуску "Одеський морський торговельний порт", що знаходиться в зоні діяльності Одеської митниці та знаходиться на митній території України. До митного оформлення надано платіжне доручення № 31 від 11.11.2020 на суму 10000,00 доларів СІЛА, водночас фактурна вартість товару - 30000,00 доларів США. Подані разом з митною декларацією до митного оформлення документи містять розбіжності у числових значеннях складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Стосовно вказаних тверджень відповідача, слід вказати, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю. Розширеному тлумаченню ці положення закону не підлягають. Наявність 100% оплати за товар на момент митного оформлення не є обов`язковою, якщо інше не передбачено договором. Фактична оплата може бути і частковою, а може мати місце і відстрочка платежу.

Так, в платіжному дорученні №31 від 11.11.2020 про сплату 10000 дол. США на рахунок продівця в графі 70 «Призначення платежу» вказано контракт №1220-2019 від 20.12.2019 та проформі-інвойс № YF20200901 від 01.09.2020.

В проформі-інвойсу № YF20200901 від 01.09.2020 в графі «умови оплати» зазначено: «30% відсотків суми проформи-інвойсу будуть заплачені банківським переказом на рахунок продавця як авансовий платіж. 70% суми проформи-інвойсу буть заплачені після вивантаження товару на території покупця..

Згідно п.п. 1.1,2,1, 3.1, 6.1 контракту від 20.12.2019 №1220-2019 та доповнення до нього від 08.01.2020 асортимент, ціна, якість і кількість товару в кожній партії визначається саме проформою-інвойсом, підписаному обома сторонами, який також передбачає порядок оплати товару і є додатком до контракту.

Тобто позивачем сплачено за товар 10000 дол. США як авансовий платіж, що складає 33% від суми поставки - 30000 дол. США. Залишок вартості товару мав бути сплачений після завершення митного оформлення і вивантаження товару на території підприємства, як передбачено проформою-інвойсом.

Слід зазначити, що контроль господарської діяльності позивача не належить до повноважень відповідача.

Суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Посилання відповідача на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.

Така сама правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято за основу МД від 11.09.2020 UA500020/2020/226042.

Однак, вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатноств наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості від 19.11.2020 № UA100630/2020/300008/2 та Картки відмови у митному оформленні від 19.11.2020 № UA100630/2020/00323 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6990,43 грн. підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф. 20, Нова Борова, Володарсько - Волинський район, Житомирська облас,12114, ЄДРПОУ 13559654) до Київської митниці Держмитслужби України (Бульвар Вацлава Гавела, 8- А, м.Київ 124,0312, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним рішення та картки відмов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2020 № UA100630/2020/00323.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів від 19.11.2020 № UA100630/2020/300008/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Контакт" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 6990 (шість тисяч дев"ятсот дев"яносто) гривень 43 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 11 березня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова