Рішення № 95433958, 10.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/8150/19

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філія "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання незаконними та скасування пунктів припису,

встановив:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду із цим позовом та просить визнати незаконними та скасувати пункти 1,4,5,6,7,10, підпункт 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при проведенні планової перевірки державного нагляду (контролю) щодо додержання ними вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеної з 03.04.2019 по 12.04.2019 року. Державними інспекторами Державної екологічної інспекції Поліського округу в акті перевірки №308 було зазначено ряд фактів, які не відповідають дійсності та в свою чергу не можуть бути підставами для винесення оскаржуваного припису № 32-2 від 18 квітня 2019 року. В Повідомленні про проведення планової перевірки №833/021-08 від 13.03.2019 підписаного начальником Державної екологічної інспекції Поліського округу М.С. Железняком зазначено, що буде проведено перевірку на АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (код 36716128): (Філія Вільногірський гірничо-металугрійний комбінат», Філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Відповідно до п.З Розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 зазначено, що основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території. Відповідно до п. З Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу затвердженого Наказом Держекоінспекції від 27.11.2018 №257 основними завданнями Екологічної інспекції Поліського округу є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах Житомирської та Рівненської областей. З огляду на зазначене, повідомлення про проведення перевірки № 833/021-08 від 13.03.2019 не могло бути підписано начальником Екологічної інспекції Поліського округу, так як виходить за межі його повноважень, щодо реалізації принципу територіальності, так як місцезнаходження АТ «ОГХК»: 03035 м. Київ, вул. Сурікова будинок 3, Соломянський район, а філії «ВГМК» АТ «ОГХК»: вул. Степова, 1, Вільногірськ, Дніпропетровська область. При проведенні планової перевірки державними інспекторами Державної екологічної інспекції Поліського округу, порушено норми чинного законодавства та відображено ряд фактів, які не відповідають дійсності що зазначені в акті перевірки №308, який не відповідав уніфікованій формі акту, на основі якого виданий припис від 18 квітня 2019 року № 32-2.1.

Крім того, позивач зазначає, що приймаючи до уваги положення діючого законодавства, проведення планової перевірки є протиправною і за наслідками такої незаконної перевірки прийняте рішення є протиправним, а тому припис Державної екологічної інспекції Поліського округу №32-2.1 від 18 квітня 2019 року підлягає скасуванню.

Також позивач звертає увагу суд, що при складанні припису 32-2.1 від 18.04.2019 відповідачем не враховані жодні заперечення, що були надані позивачем до акту від 02.05.2019р. вих. № 324/802. Припис відіслано в той же день, що й акт перевірки 18.04.2019р., що підтверджується відміткою в приписі, що суперечить чинним нормам законодавства. Крім того, що стосується визнання протиправним та скасування пунктів 1,4,5,6,7,10, підпункту 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року позивач зазначає наступне.

Щодо пункту 1 припису, відповідно до статті 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природнього середовища” не містить підстав, відповідно до яких Державна екологічна інспекція має право вимагати у підприємства розроблення плану організаційно-технічних заходів та призначення осіб.

Щодо пункту 4 припису, у 2015 році ДП “ОГХК” отримало порушену гірничими роботами земельну ділянку кадастровим номером 1821181800:05:001:0490 частину Середньої ділянки Межирічного родовища загальною площею 377,5 га., яка розташована на території Добринської селищної ради Хорошівського району Житомирської області, на якій перевірка не повинна була здійснюватися, що підтверджується Наказом Державної регуляторної служби України від 15.11.2018 №152. Також позивач звертає увагу суд, що Середня ділянка Межирічного родовища розроблялась АТ “ОГХК” з 2015 по 2017 роки і в цей період гірничими роботами було порушено 11,47 га, відповідно наданої довідки т.в.о. начальника служби головного маркшейдера філії “ІГЗК” АТ “ОГХК” від 15.05.2019р №1. Відповідно до ч.8 ст. 7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” “Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. У даному пункті не встановлено в якій частині проекту рекультивації, якого саме проекту рекультивації, здійснено порушення і яке саме порушення, а тому даний пункт припису, на думку позивача підлягає скасуванню.

Щодо пункту 5 Припису, земель лісогосподарського призначення на балансі та у користуванні АТ “ОГХК” філії “ІГЗК” АТ “ОГХК” не перебувають. Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Крім того, у оскаржуваному приписі відповідач не зазначив, до яких саме земельних ділянок, їх межі, кадастрові номери, застосувати п.5 припису.

Що стосується пункту 6 Припису, у 2016 році було виконано, з залученням підрядної організації, роботи з геологічного вивчення спільно залягаючої корисної копалини в межах Юрської ділянки Межирічного родовища. Роботи з геологічного вивчення надр зареєстровано Державною службою геології та надр України (форма 3-гр). Державний реєстраційний номер – У-16-27/1. У 2016 році за результатами проведених досліджень спеціалістами ФОП “ ОСОБА_1 ” складено звіт про геологічне вивчення надр “Попередня геолого-економічна оцінка будівельних пісків – спільно з залягаючої корисної копалини в розкривних породах Юрської ділянки Межирічного родовища в межах кар`єру №9”. Будівельні піски затверджені Протоколом ДКЗ України №3599 від 06 липня 2016 року.

Відносно пункту 7 припису позивач вказує, що діяльність щодо користування надрами проводиться відповідно до наявного Спеціального дозволу № 6027 від 11.02.15.АТ “ОГХК” видобуває титанові руди для отримання ільменітового концентрату, а породи розкриву, в яких складовою є супутня корисна копалина – будівельний пісок використовуються для рекультивації площ видобутку та отсипки перемичок внутрикар`єрного простору. Позивачем проведена робота щодо внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами в частині видобування: Проведена геолого-економічна оцінка спільно залягаючої копалини-будівельних пісків ( прот. ДКЗ України №3599 від 06.07.2016р.). Та направлено документацію про отримання дозволу на видобування супутньої корисної копалини Вх. Держгеонадр №15557/02/12-16 від 27.09.2016р;, №7404/02/12-17 від 12.04.2017 р;, №13586/02/12-17 від08.08.2017 р., №17422/02/02/12-17 від 18.10.2017 р;, №7798/02/12-18 від 05.04.2018 р;, Вих. №309/45 від 25.02.2019р. та відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року по справі №826/3486/18 підтримано зобов`язання Держгеонадр України видати наказ про внесення змін до виданого ПАТ “ОГХК” спеціального дозволу від 11.02.2015 року №6027 та видати (надати) ПАТ “ОГХК” спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.02.2015 року №6027 на новому бланку з відповідними змінами. Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що оскільки Держгеонадр України безпідставно не прийняв рішення щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 11.02.2015 року №6027, то, за приписами частини шостої статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, з урахуванням принципу мовчазної згоди, ПАТ “ОГХК” набуло право провадити діяльність з видобутку корисних копалин на відповідних ділянках надр вже через десять робочих днів з моменту закінчення встановленого законодавством строку для відповіді.

Щодо пункту 10 Припису, ставки-відстійники, якими є кар`єрні виробки побудовані відповідно до затверджених проектів розробки Межирічного родовища, (Робочий проект “Будівництво гірничо-збагачувального комплексу на Юрській ділянці Межирічного родовища (поповнення вибуваючи потужностей кар`єру №2) 2002”. Робочий проект “Будівництво та експлуатація гірничо-збагачувального комплексу кар`єру №9 на Юрській ділянці-2 Межирічного родовища ільменіту 2004р”, на які наявні висновки державної екологічної експертизи (від 05.04.2002р. №6/1-4-645, та від 25.10.2004р. № 6/1-4-2197, мають затверджені Паспорти (Паспорт гідротехнічної споруди (Межирічного родовища (Карєр №8) 2016р., Паспорт гідротехнічної споруди (Межирічного родовища (Кар`єр №9),2016р., Інструкція з експлуатації хвостового господарства кар`єра №8, 2016 р., Інструкція з експлуатації хвостового господарства кар`єра №9, 2016 р.), та Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій далі (ПЛАС) Узгоджені з Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Хорошівський районний сектор 2017 р. (ПЛАС на кар`єрі №8, ПЛАС на кар`єрі №9.

Що стосується підпункту 2 пункту 12 Припису, дані об`єкти філією “ІГЗК” АТ “ОГХК” не використовуються та не обслуговуються, так як не знаходяться на її балансі, про що зазначено в акті перевірки стор.11, а знаходяться на землях іншого суб`єкта господарювання. що підтверджуються інформацією з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем). Так як земельні ділянки на яких знаходяться зазначені об`єкти (каолінові хвостосховища №3, №4), знаходяться на землях іншого суб`єкта господарювання і не можуть бути предметом здійсненої перевірки.

Щодо пункту 13 оскаржуваного припису, на балансі та у користуванні підприємства АТ “ОГХК” філія “ІГЗК” АТ “ОГХК” об`єкта під назвою Лемненськех хвостосховище не має. Всі води включаючи фільтраційні, що повертаються назад у водовідстійники в діючому дозволі зазначені у розділі Використання води у системах зворотного водопостачання ст. 9 Дозволу на спецводокористування №124/ЖТ/49д-18 від 07.03.2018 та Розрахунку водного балансу Збагачувальної фабрики №3 до нормативного розрахунку водокористування і водовідведення до дозволу на спец водокористування.

Труба між кар`єрами №7, №9 прокладена для заміни водоводу з смт. НобаБорова-Іршанськ, який збудовано 1956 році Також представник позивач зазначив, що перекачування води по трубопроводах можливе тільки при наявності спеціального насосного обладнання, якого на даний час на підприємстві не має. Ніяких дій по наповненню чи експлуатації даного трубопроводу підприємство не проводило, навіть не здійснювало випробування на предмет його цілісності. На стор. 12 Акту перевірки зазначено, що на момент перевірки роботи по кар`єрах №7, №8, №9 не ведуться а кар`єри не експлуатуються.

Щодо пункту 15 припису, у 2002 – 2004 роках на об`єктах які експлуатуються філією “ІГЗК” АТ “ОГХК” відповідно до проектів розробки Межирічного родовища створено систему локальних спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод дод.34. Відповідно до представлених проектів розробки Межирічного родовища (Робочий проект “Будівництво гірничо-збагачувального комплексу на Юрській ділянці Межирічного родовища (поповнення вибуваючих потужностей кар`єру №2)2002”, Робочий проект “Будівництво та експлуатація гірничо-збагачувального комплексу кар`єру №9 на Юрській ділянці-2 Межирічного родовища ільменіту 2004р”, на які наявні висновки державної екологічної експертизи (від 05.04.2002р. №6/1-4-645.та від 25.10.2004р. № 6/1-4-2197, відсутні вимоги обладнання спостережувальних свердловин вздовж річок Лемня, Ірша. Рихта., а вплив на водні ресурси вказаний як прийнятний. За наданими матеріалами на інші об`єктах створення системи спостережних свердловин не передбачено. Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 6027 від 11.02.2015 року Позивачем експлуатується Межиріченське родовище титанових руд, а його ліцензійна площа не межує з двома зазначеними річками Ірша і Лемня. Представники позивача зазначили, що вимога створення та будівництва локальних мереж (фонових) спостережу вальних свердловин (вище та нижче течії) для контролю за якісним складом підземних вод вздовж річок Лемня, Рихта, Ірша вздовж русел всіх річок, є абсурдним, затратним та неогрунтованим так як це сотні кілометрів (р. Ірша – середня річка довжина якої складає 136 км, та малі річки р. Лемняліва притока річки Ірша протяжністю близько 17 км, та р. Рихта Ліва притока р. Тростяниці довжиною 15 км).

Зважаючи на вищевикладене позивач вказує, що відповідачем не доведено фактів порушення Акціонерним товариством "ОГХМ" вимог законодавства, а інформація зазначена в приписі та акті, складених за результатом перевірки, не підтверджена належними доказами, відповідно до вимог ст. 73 КАС України, а тому пункти 1,4,5,6,7,10, підпункт 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року припису підлягає скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

13 лютого 2020 року до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, так як на підставі пункту 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, а тому у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" слід відмовити в повному обсязі.

27 лютого 2020 року до суду позивачем надано відповідь на відзив відповідача, позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Під час судового засідання представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі. Натомість, представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Після заслуховування позиції сторін, досліджено наявні у матеріалах справи докази, після чого винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з поданих матеріалів, в період з 03.04.2019 по 12.04.2019 Державною екологічною інспекцією Поліського округу проведено планову перевірку щодо дотримання Філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатами вказаної перевірки представниками відповідача складено акт перевірки дотримання АТ «ОГХК» філією «ІГЗК» АТ «ОГХК» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №308 від 12.04.2019 р. На підставі Акту перевірки виданий припис від 18 квітня 2019 року № 32-2.1.

Листом від 12 квітня 2019 року, на адресу позивача, було направлено другий примірник акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів для ознайомлення. Акт перевірки, припис позивачу направлено 18 квітня 2019 року, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, та роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта».

25.04.2019 року Відповідач направив лист №_1367/02.1-08 про повторний виклик спеціалістів представника позивача, який надійшов на адресу позивача 08.05.2019 року на який 11.05.2019 було надано відповідь №316/854.

02.05.2019 за вих. № 324/802 позивачем до Державної інспекція Поліського регіону направлено зауваження до акту.

18 квітня 2019 Державною екологічною інспекцією Поліського округу винесено припис № 1305/02.1-08, яким Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" зобов`язано:

1) У десятиденний термін розробити та представити до Державної екології інспекції Поліського округу організаційно- технічний план виконання кожного пункту припису із зазначенням відповідних посадових осіб.

2) Забезпечити регулювання дихальних клапанів резервуарів на необхідний надлишковий тиск і вакуум та нагляд за їх технічним станом, відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та документів в яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами філії «Іршанський гірничо збагачувальний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» розроблених ПП "Матимкс Груп» 2018 рік

3) Згідно переліку таблиць інвентаризації пронумерувати стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

4) Забезпечити проведення рекультивації кар`єру № 7 Середньої ділянки Межирічного родовища, яка передбачена «Робочим проектом із землеустрою щодо складання проекту рекультивації пору шених земель»

5) Забезпечити дотримання природоохоронного режиму використання земель лісогосподарського призначення.

6) Для раціонального вилучення та використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, провести дорозвідку Межирічного родовища і ділянки Юрська з метою виявлення і супутніх корисних копалин, у т.ч. піску.

7) Забезпечити раціональне вилучення та використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів на Юрській ділянці Межирічного родовища, та відповідно видобування супутніх корисних копалин здійснювати лише за наявності Спеціального дозволу на користування надрами.

8) Не допускати змішування побутових відходів з промисловими, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

9) Не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях.

10) Забезпечити розроблення та затвердження правил експлуатації та технічного обслуговування ставків- відстійників (хвостосховищ).

11) Забезпечити встановлення засобів вимірювальної техніки, що здійснюють облік об`ємів скидання води на скидах №/ 1 та № 2.

12) Надати на адресу Державної еколог ічної інспекції Поліського округу:

- перелік вторинних водокористувачів та і договора на передачу їм води;

- документи, що посвідчують право користування земельними ділянками на яких розташовані каолінові хвостосховища №3 та №4 па території Лісівщинської сільської ради Коростенського району;

- інформацію щодо консервації чи тампонажу артезіанської свердловини на кар`єрі №5 де проводиться рекультивацію земель;

13) Отримати дозвіл на спеціальне водокористування, в якому зазначити (прописати) перекачування води з нижньої частини Лемненського хвостосховища до верхньої та перекачування води між кар`єром №7 і № 9 з одного кар`єру на інший та навпаки, із зазначенням дозволених об`ємів.

14) Здійснювати контроль за якісним станом підземних вод в спостережних свердловинах за такими забруднюючими речовинами, як марганець та алюміній та іншими які прописані в дозволі на спеціальне водокористування.

15) Забезпечити будівництво локальних мереж (фонових) спостережувальних свердловин (вище та нижче течії) для контролю за якісним станом підземних вод в здовж річок Лемня. Ірша та Рихта.

16) Не допускати незаконних порубок зелених насаджень. на земельних ділянках філії «Іршанський гірничо збагачувальний комбінат» ДГІ «Обсіпана гірничо-хімічна компанія»

Не погоджуючись із пунктами 1,4,5,6,7,10, підпунктом 2 пункту 12, пункту 13 та пункту 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року №44 від 16.07.2019 року, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Пунктом 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що заходи державного нагляду здійснюються у спосіб та за формою, які встановлюються законами.

Відповідно до пункту 15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку визначеному законодавством.

Положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Частиною 4 статті 5 Закону №877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 були визнані такими, що втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»; постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» та пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103.

Із початком застосування нових Методик наступили такі правові наслідки:

1. Всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.

2. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом про нагляд (контроль) уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Основні положення, що визначають порядок розроблення уніфікованих форм документів, зафіксовано в ДСТУ 3843-99. За визначенням, наведеним у даному стандарті визначенням, уніфікованою формою документа є сукупність реквізитів, установлених відповідно до завдань, вирішуваних у певній галузі діяльності, і розміщених за певними правилами на носії інформації.

Відповідно до розділу 9 ДСТУ 3843-99 скасування державної уніфікованої форми документа здійснює розробник, зокрема, у разі розроблення замість неї іншої уніфікованої форми документа.

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердження уніфікованої форми акта, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), є виключним повноваженням Кабінету Міністрів України.

Завданням органів державного нагляду (контролю) є наповнення затвердженої Кабінетом Міністрів України уніфікованої форми акту змістом, який має відповідати завданням, що вирішуються ними у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю) у віднесених до їх відання сферах.

Згідно з ч. 15 ст. 4 Закону № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» (далі — Постанова) затверджено методику розроблення уніфікованих форм актів та форму уніфікованого акта перевірки, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до форми уніфікованого акта, акт повинен містити перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю). Перелік питань визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 до Постанови та бути оприлюдненим на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Всупереч вимогам вказаної Постанови, Держекоінспекція не оприлюднила на офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта. Натомість використовується форма, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 р. № 303 «Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів».

Форма уніфікованого акта, затвердженого наказом № 303, не відповідає формі уніфікованого акта, затвердженого Постановою.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08- 19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», в разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами — вищим і нижчим — застосовується акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

Із 01.09.2018 р. під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) необхідно застосовувати уніфіковану форму акта перевірки, затверджену Постановою.

Статтею 3 Закону України № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» серед принципів державного нагляду (контролю) передбачено принцип здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом.

Враховуючи вищевикладене, акт перевірки, складений за формою, що не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» є порушенням Закону № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Що стосується позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування пунктів 1,4,5,6,7,10, підпункту 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року.

Відповідно до ч.8 ст. 7 ЗУ«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» «Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Як вбачається із матеріалів справи, у приписі Відповідач не зазначає конкретні порушення, перелік об`єктів, назви, місцезнаходження порушених об`єктів.

Згідно положень частини першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для задоволення позову.

Натомість доводи відповідача, викладені у відзиві, не свідчать про обґрунтованість, а відтак і про законність оскаржуваного припису.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року, через що пункти 4,5,6,7,10, підпункт 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису підлягають скасуванню.

Розподіл судових витрат, щодо стягнення судового збору здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 242-244, 250, 325 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання незаконними та скасування пунктів припису задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції Поліського округу при проведенні планової перевірки з дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат з 03 квітня 2019 року по 12 квітня 2019 року.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1,4,5,6,7,10, підпункт 2 пункту 12, пункт 13 та пункт 15 припису №32-2.1 від 18 квітня 2019 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Поліського округу за рахунок бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова