Рішення № 95433930, 10.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р. Справа№200/10420/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) заяву представника позивача адвоката Латиш Катерини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №200/10420/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1 березня 2021 року представник позивача адвокат Латиш Катерина Олександрівна, звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №200/10420/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В доводах заяви вказує на те, що в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив також відшкодувати йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 1621грн. Під час ухвалення 8 лютого 2021 року рішення, судом не було вирішено питання про судові витрати.

Просить суд ухвалити додаткове рішення у справі в частині позовних вимог, що не були вирішені судом.

Дана заява розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Ознайомившись із доводами заяви та матеріалами адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Рішенням суду від 8 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоотриману частину разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 6 800 грн. /а.с.42-47/.

Згідно статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з рішення суду від 8 лютого 2021 року, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 1621грн.

Тобто, з урахуванням приписів статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, є підстави для ухвалення додаткового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу, 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження заявлених вимог в частині відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 1621,00 грн. позивачкою надані: супровідний лист щодо направлення адвокатом ОСОБА_2 адвокатських запитів з приводу нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 року, відносно, зокрема ОСОБА_1 ; договір № 083/10/20 від 21 жовтня 2020 року про надання правової допомоги; додаток №1 до договору про надання правової допомоги №083/10/20 від 21 жовтня 2020 року та довідку від 3 листопада 2020 року про підтвердження сплати правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №083/10/20 /а.с.15,16/.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Частинами 2-7 ст. 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справ та фінансового стану обох сторін.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З представлених доказів на підтвердження витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката вбачається, що 21 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладений договір про надання правової допомоги №083/10/20 /а.с. 15/.

У п. 3.1 Договору вказано, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання Сторонами /а.с. 15-15 з.б./.

Так, у Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги №083/10/20 від 21 жовтня 2020 року визначено, що сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної у Договорі і визначеної Дорученням у розмірі 1621,00 грн., яка складається з:

складення та надіслання адвокатського запиту до УСЗН Слов`янської міської ради – 608,00 грн. (30% прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01 поточного року);

підготовка позовної заяви до ДОАС про визнання дій неправомірними та стягнення разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій – 1013,00 грн. (50% прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01 поточного року) /а.с.16/.

Відповідно до довідки про підтвердження сплати правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №083/10/20 від 3 листопада 2020 року, адвокат ОСОБА_2 отримала від клієнта ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1621,00 грн. за виконання послуг за Договором про надання правової допомоги №083/10/20 від 21 жовтня 2020 року відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 21 жовтня 2020 року/а.с.16 з.б./.

Щодо довідки про підтвердження сплати правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №083/10/20 від 3 листопада 2020 року, суд враховує правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19 про те, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що довідка про підтвердження сплати правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №083/10/20 від 3 листопада 2020 року підтверджує факт отримання коштів адвокатом Латиш К.О. від клієнта ОСОБА_1 .

Також, в матеріалах справи міститься супровідний лист який підтверджує направлення адвокатом ОСОБА_2 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради адвокатських запитів з приводу нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, відносно, зокрема ОСОБА_1 /а.с.10/

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові №280/1765/19 від 04 лютого 2020 року дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Поряд з цим, відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Дослідивши зміст наданих позивачем документів, суд встановив, що вартість наданих позивачу адвокатом послуг зафіксована в додатку №1 до договору про надання правової допомоги №083/10/20 від 21.10.2020.

Відтак, позивачу надано послуги щодо складення та направлення адвокатського запиту відповідачу – 608 грн та підготовка позовної заяви – 1013,00 грн.

Вартість вказаних послуг визначена у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01 поточного року (2020 року).

Враховуючи викладене, представником позивача надано всі необхідні документи, що підтверджують надання правничої допомоги.

Поряд з цим, суд вважає суму витрат на складення та направлення одного адвокатського запиту відповідачу – 608 грн явно завищеними відносно одного запиту.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вартість такої юридичної послуги - 50 грн (з урахуванням виготовлення та витрат поштового направлення).

З урахуванням викладеного, враховуючи обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, а також враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 1063 гривень.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат у розмірі 1063грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 160,243,252, 256, 253,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача адвоката Латиш Катерини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №200/10420/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Слов`янської міської ради (вул. Василівська, 11, м. Слов`янськ, 84100, ЄДРПОУ 25954290) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1063(одна тисяча шістдесят три гривні)грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Додаткове рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 10 березня 2021 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст додаткового рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов