Рішення № 95432044, 11.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021м. ДніпроСправа № 904/6551/20

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-13", м. Криви Ріг Дніпропетровської області

про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-13" про стягнення заборгованості у розмірі 155 816, 24 грн, з яких: 132 006, 19 грн - основний борг, 2 521, 68 грн - інфляційні втрати, 2 600, 66 грн - 3% річних, 9 447, 28 грн - пеня та 9 240, 43 грн - 7% штрафу.

Ухвалою суду від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування у Господарському суді Дніпропетровської області, ухвалу суду від 08.12.2020 фактично було направлено відповідачу 29.01.2021.

Оскільки строк для подання відповідачем відзиву на позов виходить за межі встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 08.12.2020 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, буд. 13.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 08.12.2020, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 644 від 19.11.2013.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

19.11.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі – теплопостачальна організація-продавець, позивач) та Товариством співвласників багатоквартирного будинку "Інгулець-4", правонаступником якого є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-13" (далі – споживач-покупець, відповідач ) було укладено договір № 644 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (арк. с. 9-11).

За умовами пункту 1.1 договору теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 18.11.2014 року, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 10.3 договору).

Матеріали справи не містять письмових повідомлень сторін про припинення дії договору, тому договір вважається пролонгованим до 18.11.2021.

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: - опалення та вентиляцію – в період опалювального періоду; - гаряче водопостачання – протягом року.

В додатку 1 до договору визначено, що теплопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.10.2013 року по 30.09.2014 року теплову енергію з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження на опалення Q = 0, 1533 Гкал/годину (п. 1.1); максимальні витрати теплоносія не більше G = 2, 555511 тон/годину (п. 1.2); теплові втрати на ділянці теплової мережі та в місцевій системі споживача з витоком Gв = 0, 018013 тон/годину (п. 1.3).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності – розрахунковим способом.

У відповідності до пункту 5.2 договору облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці.

Споживач-покупець, що має прилади комерційного обліку, веде журнал обліку споживання теплової енергії у відповідності з вимогами "Правил користування тепловою енергією" та щомісячно подає до теплопостачальної організації-продавця звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку 1 до договору (п. 5.7 договору).

Відповідно до пункту 3 додатку 1 до договору дата зняття споживачем показань для надання звіту по приладам обліку – з 25 числа по 31 число поточного місяця; надання звіту постачальнику – не пізніше 31 числа поточного місяця.

Позивачем на виконання умов договору у період з січня по квітень 2020 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 154 617, 02 грн, що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами здачі-прийняття теплової енергії (надання послуг): № 36 від 31.01.2020 на суму 59 777, 93 грн; № 1113 від 29.02.2020 на суму 50 520, 30 грн; № 2186 від 31.03.2020 на суму 23 907, 31 грн; № 3342 від 30.04.2020 на суму 20 411, 48 грн, копії яких наявні у матеріалах справи (арк. с. 17-20).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.3 договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку боргу за спожиту теплову енергію за договором, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості спожитої теплової енергії виконав лише частково - в загальній сумі 22 610, 83 грн.

У зв`язку з цим у відповідача перед позивачем за договором утворилась заборгованість у розмірі 132 006, 19 грн.

Наявна заборгованість і стала причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, крім суми основного боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 132 006, 19 грн, просить суд стягнути з відповідача також інфляційні втрати в розмірі 2 521, 68 грн, 3% річних у розмірі 2 600, 66 грн, пеню в розмірі 9 447, 28 грн та 7% штрафу в розмірі 9 240, 43 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Законами України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017, "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, та іншими нормативно-правовими актами.

Щодо суми основного боргу

Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За наявними у справі доказами суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання за договором в частині поставки відповідачу теплової енергії у січні-квітні 2020 року. Тому у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з оплати вартості отриманої ним теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині першій статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення укладеного сторонами договору, відповідач повинен був здійснювати остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 20 числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії. Тобто відповідач повинен був розрахуватися за спожиту теплову енергію у січні 2020 року - до 20.02.2020, у лютому 2020 року - до 20.03.2020, у березні 2020 року - до 21.04.2020 (оскільки 20.04.2020 є вихідним днем) та у квітні 2020 року - до 20.05.2020.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості спожитої ним теплової енергії є таким, що настав.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв`язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Згідно з викладеними у позові обставинами у відповідача за договором залишилась неоплаченою заборгованість за відпущену йому протягом січня-квітня 2020 року теплову енергію в розмірі 132 006, 19 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано, з огляду на що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 132 006, 19 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо сум пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 447, 28 грн за загальний період прострочення з 21.02.2020 по 19.11.2020 та штрафу в розмірі 9 240, 43 грн за прострочення оплати понад 30 днів.

Дослідивши наданий розрахунок пені, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки положення Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", що встановлює пеню за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, не підлягають застосуванню до правовідносин, в яких споживачем комунальних послуг є непідприємницьке товариство – об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"), то розміру пені в даному випадку законом не визначено. Тому в спірних правовідносинах підлягають застосуванню штрафні санкції, передбачені договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи, що умовами договору не визначено розміру пені, а лише зазначено граничний розмір такої пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку щодо неправомірності її нарахування, а відтак вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7% на загальну суму 9 240, 43 грн, суд визнає його арифметично правильним. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо сум 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 600, 66 грн за період з 21.02.2020 по 24.11.2020 та інфляційні втрати в розмірі 2 521, 68 грн за загальний період з березня по жовтень 2020 року.

Перевіркою розрахунку 3% річних виявлено помилку у зазначені початкової дати нарахування на заборгованість за актом здачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) № 2186 від 31.03.2020 на суму 23 907, 31 грн, оскільки відповідно до пункту 6.3 договору зобов`язання по оплаті вартості поставленої у березні 2020 року теплової енергії мало бути виконано відповідачем до 21.04.2020 включно. А отже, право на нарахування 3% річних за прострочення виконання відповідачем зобов`язання виникло у позивача лише 22.04.2020. Однак, вказана помилка не вплинула на правильність результату розрахунку. У розрахунку суми інфляційних втрат судом помилок не виявлено.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 600, 66 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 521, 68 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 195,53 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 114, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кармелюка-13" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, буд. 13; ідентифікаційний код 21928427) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130820) основний борг у розмірі 132 006, 19 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 521, 68 грн, 3% річних у розмірі 2 600, 66 грн, штраф у розмірі 9 240, 43 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 195, 53 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 9 447, 28 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення - 11.03.2021.

Суддя В.І. Ярошенко