Рішення № 95431953, 10.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2021м. ДніпроСправа № 904/264/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Фізичної особи-підприємця Мізрахіної Ганни Олександрівни (м. Маріуполь Донецької області)

про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у загальному розмірі 65 634 грн. 86 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Мізрахіної Ганни Олександрівни (далі - відповідач) заборгованість із плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у загальному розмірі 65 634 грн. 86 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 64 317 грн. 34 коп. - основний борг;

- 1 025 грн. 80 коп. - пеня;

- 256 грн. 46 коп. - 3% річних;

- 35 грн. 26 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, з метою здійснення контролю якості стічних вод, здійснено відбір проб стічних вод підприємства відповідача, внаслідок чого були складено акт № 44 від 29.01.2020 та акт № 385 від 07.07.2020. За результатами проведеного лабораторного аналізу виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується відповідними протоколами вимірювання показників складу та властивостей стічних вод та у зв`язку з цим проведено розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням та виставлено: рахунок № 56 від 28.02.2020 на суму 3 526 грн. 19 коп. та рахунок № 207 від 04.09.2020 на суму 60 791 грн. 15 коп., які у добровільному порядку відповідачем не були оплачені, що і стало причиною зверненні із позовом до суду. За прострочення виконання зобов`язання з оплати рахунків № 56 від 28.02.2020 на суму 3 526 грн. 19 коп. та № 207 від 04.09.2020 на суму 60 791 грн. 15 коп. на підставі пункту 6.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 04.09.2020 по 19.11.2020 в сумі 1 025 грн. 80 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Крім того, подана до суду позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 04.01.2021, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с.71-75).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 87550, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Олімпійська, будинок 73, квартира 30, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.67).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що, звертаючись із позовом саме до Господарського суду Дніпропетровської області, позивач послався на те, що об`єкт користування водопостачання та водовідведення розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Леоніда Бородича, будинок 1-Б, отже позов було подано за місцем виконання договору, що узгоджується з частинами 1 та 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалою суду від 21.01.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 21.03.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З приводу строку розгляду даної справи суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення.

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" утворено відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільного та Господарського кодексів України. Засновником підприємства та власником його майна є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (пункти 1.1. та 1.2. Статуту підприємства). Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2 Статуту комунального підприємства "Кривбасводоканал" підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям. Основними напрямками діяльності підприємства є, зокрема, забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання, транспортування питної води споживачам по водопровідним мережам; забезпечення транспортування стічних вод по колекторам та каналізаційним мережам, їх очищення на очисних спорудах.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, серед яких централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Згідно з вимогами пунктів 2.1. та 2.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190), договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду і питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частин 1 та 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" № 2918-ІІІ від 10.02.2002 укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов`язковим.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІУ, який був чинний у період виникнення боргу (далі - Закон № 1875-ІУ), споживач комунальних послуг зобов`язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовід ведення в населених пунктах України" (далі - Правила № 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 затверджено "Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення" та "Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" (далі - Правила № 316).

З метою забезпечення в м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог статей 13, 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пункту 4 розділу І Правил № 316 рішенням Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 затверджено "Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу" (далі - Правила №79).

Так, 25.02.2019 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Мізрахіною Ганною Олександрівною (далі - відповідач, споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 301 (далі - договір, а.с.19-22), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 27.03.2019 до вищезазначеного договору, а.с.23), орієнтований обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 13 244, 40 м3/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 32, 40 м3/рік.

Об`єкт користування водопостачання та водовідведення розташований за адресою: вул.Леоніда Бородича, 1-Б, м. Кривий Ріг (пункт 1.2.1 договору).

У пункті 1.4. договору передбачена характеристика встановлених засобів обліку води: лічильник "GROSS", зав. № 201306000751, місце встановлення: м. Кривий Ріг. вул. Леоніда Бородича, 1-Б.

Відповідно до пункту 2.1. договору, тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2003 від 21.12.2018 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал" тарифи становлять з 01.01.2019:

на централізоване водопостачання - 7, 08 грн. за 1 куб.м (без ПДВ);

на централізоване водовідведення - 10, 96 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2004 від 21.12.2018 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з 01.01.2019 тарифи становлять:

на централізоване постачання холодної води - 7, 33 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ);

на централізоване водовідведення - 11, 35 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ).

Згідно з пунктом 2.2. договору, у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг; споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

В пункті 3.1. договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць; розрахунки за послуги централізованого водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі:

- до 20 числа розрахункового місяця споживач сплачує 100% заявленого місячного обсягу послуг згідно рахунку виконавця, який направляється на електронну адресу споживача не пізніше як за 3 доби до здійснення платежу; оригінал рахунку направляється на поштову адресу або вручаються нарочно;

- якщо сума сплати по авансовому платежу більша ніж сума за фактично надані послуги, вона враховується в суму авансового платежу наступного розрахункового місяця;

- остаточна оплата за фактично надані послуги здійснюється до 03 числа календарного місяця наступного за розрахунковим згідно рахунку виконавця за винятком суми авансового платежу.

Відповідно до пункту 3.4. договору, визначення обсягу спожитих послуг з центрального водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі даних засобів обліку води/стоків, встановлених споживачем у відповідності до виданих виконавцем технічних умов, та оформлюється актом про приймання-передавання послуг.

Кількість стічних вод споживача, які підлягають оплаті, визначають за фактичними обсягами, зафіксованими засобами вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію (пункт 4.5. договору).

Відповідно до пункту 4.8. договору, за кількісний та якісний склад стічних вод субспоживача повну відповідальність несе споживач.

Згідно з пунктами 4.6 та 4.7. договору, у разі відсутності засобів обліку стічних вод у споживача їх облік здійснюється такими методами: за допомогою засобів обліку на водозаборах: за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; на підставі витрат води на технологічні потреби: на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення; метод визначення кількості стічних вод споживача, які скидають стічні води до систем централізованою водовідведення м. Кривого Рогу, установлюється виконавцем. При розрахунку об`єму скинутих стічних вод споживача враховується додатковий обсяг стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території Споживачів, у мережі водовідведення Виконавця, як при загально сплавній, так і при розподільній системі водовідведення, визначається за формулою Правил № 190 і сплачується споживачем в строк і на умовах визначених пунктом 3.1. договору .

Споживач, згідно з пунктом 5.2. договору, зобов`язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем.

Згідно п. 7.1. договору , точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача, є межа балансової належності, яка визначається Актом/схемою розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення , що є невід`ємною частиною договору .

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків за надані послуг - до повного погашення заборгованості.

Відповідно до умов договору КП "Кривбасводоканал" та ФОП Мізрахіною Г.О. було укладено двосторонній акт розмежування балансової належності мереж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення від 30.04.2019, за адресою об`єкту відповідача - вул. Л. Бородича, 1,б, де було визначено місце відбору проб стічних вод, а саме: каналізаційний колодязь КК-1 існ. (а.с. 29).

Відповідно до підпункту 4.5. пункту 1. розділу II Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення" № 316 від 01.12.2017 виробники повинні, зокрема контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий відбір контрольних проб, пред`являти підприємствам у встановленому порядку рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності. який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Згідно з пунктом 2 Правил № 316 підприємства зобов`язані, виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 6 розділу VI Правил № 316 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів, виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрації (далі - ДК) забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Пунктом 1.2 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу № 79 від 13.02.2019 передбачено сферу дії Правил, а саме: ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (надалі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні, очисні споруди міста (надалі - споживачі).

Позивач відповідно до підпункту 4.5. пункту 1 розділу II Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення № 316 від 01.12.2017 та підпункту 3.1.5 розділу 3 Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу №79 від 13.02.2019, виконуючи свій обов`язок щодо контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод споживачами, здійснив раптові відбори проб стічних вод на об`єкті відповідача 29.01.2020 та 07.07.2020 (проба №№ 28, 222, контрольна, арбітражна), про що складені відповідні акти про відбір проб стічних вод № 44 від 29.01.2020 та № 385 від 07.07.2020, які також підписані з боку представника відповідача - керуючого Брестового А.О. (а.с.32, 38).

У розділ "Зауваження споживача" вказаних актів від 29.01.2020 та від 07.07.2020 ніяких зауважень представником споживача внесено не було. Пропозицій щодо відбору паралельної проби зі сторони споживача не надходило.

Згідно з результатами хімічного аналізу контрольної проби №28 від 29.01.2020 та №222 від 07.07.2020 стічних вод споживача ФОП Мізрахіної Г.О. у каналізаційному колодязі КК-1 існ. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородача, 1б; виконаного хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал", про що були складені протоколи №85 від 03.02.2020 та №665 від 15.07.2020 дослідження якості стічних вод, якими встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил №79 (а.с. 33, 39)

Листом (повідомленням) від 04.02.2020 № 1363 позивачем 05.02.2020 направлено відповідачу протокол дослідження якості стічних вод № 85 від 03.02.2020, повідомлено про порушення Правил № 79 та про направлення на його адресу претензії з розрахунком величини додаткової плати за скид понаднормативно-забруднених стічних вод (а.с. 34-35).

Позивачем була нарахована відповідачу додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу з 20.12.2019 по 29.01.2019 (згідно з протоколом № 85 від 03.02.2020) в розмірі 3 526 грн. 19 коп. за період з 20.12.2019 по 29.01.2020, та виставлений рахунок № 56 від 28.02.2020 додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням на суму 3 526 грн. 19 коп. (а.с 36-37).

Також, Листом (повідомленням) від 14.07.2020 № 6109 позивачем 21.07.2020 направлено відповідачу протокол дослідження якості стічних вод № 665 від 15.07.2020, повідомлено про порушення Правил № 79 та про направлення на його адресу претензії з розрахунком величини додаткової плати за скид понаднормативно-забруднених стічних вод (а.с. 40-41).

Позивачем була нарахована відповідачу додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу з 16.05.2020 по 07.07.2020 (згідно з протоколом № 665 від 15.07.2020) в розмірі 60 791 грн. 15 коп. за період з 16.05.2020 по 07.07.2020 та виставлений рахунок № 207 від 04.09.2020 додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням на суму 60 791 грн. 15 коп. (а.с 42-43).

Таким чином, загальна сума плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, яку повинен був сплати відповідач позивачу, складає 64 317 грн. 34 коп. (3 526,19 грн. + 60 791,15 грн. = 64 317,34 грн.).

При цьому, враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунками № 56 від 28.02.2020 на суму 3 526 грн. 19 коп. та № 207 від 04.09.2020 на суму 60 791 грн. 15 коп. є таким, що настав.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід також відзначити, що додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - не с оперативно-господарською санкцією, а підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу з застосуванням коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата відноситься (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у систему централізованого водовідведення в загальній сумі 64 317 грн. 34 коп. (3 526,19 грн. + 60 791,15 грн. = 64 317,34 грн.) відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Більше того, відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у розмірі 64 317 грн. 34 коп., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 6.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений пунктом 3.1. договору, споживач зобов`язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Так, за прострочення виконання зобов`язання з оплати рахунків № 56 від 28.02.2020 на суму 3 526 грн. 19 коп. та № 207 від 04.09.2020 на суму 60 791 грн. 15 коп. на підставі пункту 6.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 04.09.2020 по 19.11.2020 в сумі 1 025 грн. 80 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.15), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені (а.с.15) визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 025 грн. 80 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.2. договору, у разі прострочення виконання зобов`язань, визначених розділом III договору, на вимогу виконавця споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за жовтень 2020 року у сумі 35 грн. 26 коп.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, доданий до позовної заяви (а.с.15), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 35 грн. 26 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 04.09.2020 по 19.11.2020 в сумі 256 грн. 46 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.15), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 256 грн. 46 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Фізичної особи-підприємця Мізрахіної Ганни Олександрівни про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у загальному розмірі 65 634 грн. 86 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мізрахіної Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Єсеніна, будинок 6А; ідентифікаційний код 03341316) 64 317 грн. 34 коп. - плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення, 1 025 грн. 80 коп. коп. - пені, 35 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 256 грн. 46 коп. - 3% річних та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко