Рішення № 95431911, 01.03.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 березня 2021 року Справа № 903/636/20

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлор Холд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11"

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Коритан Л. Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник В. М., адвокат, довіреність № 5711-К-О від 10.12.2020,

від відповідача: н/з,

від третьої особи: н/з,

суть спору: 31.08.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"" звернувся з позовом (з врахуванням уточненої позовної заяви від 22.09.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлор Холд" про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлор Холд" у примусовому порядку з нежитлового приміщення загальною площею 38, 4 кв.м. за адресою: Волинська область, Луцький р-н, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд.146. Також просить стягнути з ТОВ "Тейлор Холд" судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.08.2016 між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Сатурн-11" був укладений 20.08.2016 договір фінансового лізингу №4С16069ЛИ. Пізніше, нерухоме майно, що є предметом договору лізингу, ТОВ "Сатурн-11" передало в оренду відповідачу - ТОВ "Тейлор Холд" на підставі договору оренди (суборенди) №1/18 від 22.03.2018. З 17.12.2019 позивач скористався своїм законним правом та розірвав договір фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016, в зв`язку з чим договір оренди (суборенди) №1/18 від 22.03.2018 припинив свою дію одночасно з припиненням договору лізингу. В рамках виконавчого провадження №61254082 приватним виконавцем Пиць А.А. були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме проведено заходи повернення у ТОВ "Сатурн-11" нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ "ПриватБанк", у тому числі, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький р-н, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд.146, загальною площею 38,4 кв.м. (реєстраційний номер нерухомого майна 995349007228). Про передачу нерухомого майна було складено Акт про передачу майна, що зазначено у виконавчому документі стягувачу, які було підписано приватним виконавцем, представниками АТ КБ "ПриватБанк" та двома понятими. Після підписання Акту про передачу майна зазначеного у виконавчому документі стягувачу, вищезазначене нерухоме майно, перейшло у володіння власника - АТ КБ "Приватбанк". З моменту повернення приватним виконавцем майна від ТОВ "Сатурн-11" та передачею його власнику - АТ КБ "Приватбанк", всі особи, що знаходяться на території об`єкту по вищезазначеній адресі, перебувають там незаконно. Правові підстави, які надавали таким особам перебувати та користуватися майном банку припинилися. Однак, на вимогу АТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Тейлор Холд" категорично відмовилося звільнити приміщення та своїми незаконними діями створюють перешкоди АТ КБ "ПриватБанк" в користуванні правами власника нерухомого майна.

Ухвалою суду від 29.09.2020 прийнято позовну заяву(від 22.09.2020) до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 21.10.2020.

19.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що ТОВ "Тейлор Холд" використовує приміщення на законних підставах, згідно діючого договору оренди №1/18 від 22.03.2018, у зв`язку з чим на думку відповідача, позов АТ КБ "Приватбанк" є безпідставним. Звертає увагу суду на те, що в позовній заяві позивачем не наведено жодних доказів того, що договір оренди є розірваним або визнаний судом недійсним, а також повідомляє, що позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" про виселення з нежитлових приміщень є передчасними та такими що задоволенню не підлягає та посягають на права ТОВ "Тейлор Холд" на мирне володіння та користування об`єктом оренди, переданим йому на підставі договору оренди.

Крім того, 19.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання (вих.№93 від 19.10.2020) відповідача ТОВ "Тейлор-Холд" про зупинення провадження у справі, в якому відповідач зазначає, що на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/423/20 за позовом ТОВ "Сатурн-11" до АТ КБ "Приватбанк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2 від 09.01.2020 щодо вилучення у ТОВ "Сатурн-11" та повернення АТ КБ "Приватбанк" об`єктів лізингу за договором фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016. Просили зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішень по справах: №914/423/20 за позовом ТОВ "Сатурн-11" до АТ КБ "Приватбанк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис; №910/3414/20 за позовом ТОВ "Тейлор Холд" до АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сатурн-11" про визнання недійсними договорів та визнання права користування або до скасування заходу забезпечення позову ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 по справі №910/3414/20.

20.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання (вих.№94 від 20.10.2020) відповідача ТОВ "Тейлор-Холд" про відкладення розгляду справи через неможливість представника з`явитися у судове засідання через погіршення самопочуття.

20.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання (вих.№134 від 20.10.2020) представника позивача АТ КБ "Приватбанк" про відкладення розгляду справи через неможливість представника з`явитися у судове засідання у зв`язку з зайнятістю.

21.10.2020 для забезпечення можливості реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві, всебічного та об`єктивного вирішення даного спору, господарський суд задовольнити клопотання сторін та відклав підготовче засідання на 25.11.2020. Клопотання про зупинення постановив розглянути у наступному судовому засіданні після з`ясування позиції учасників справи.

28.10.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 26.10.2020, в якій позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Сатурн-11" взятих на себе зобов`язань в частині повноти та своєчасності сплати лізингових платежів, 03.12.2019 АТ КБ "Приватбанк" скористався своїм правом та повідомив ТОВ "Сатурн-11" про дострокове розірвання договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 з 17.12.2019 та вимагав у встановлений термін сплатити заборгованість за договором та по акту прийому-передачі повернути власнику нерухоме майно. Оскільки договір фінансового лізингу є розірваним, то і договір оренди (суборенди) припинив свою чинність, у зв`язку з тим, що ТОВ "Сатурн-11" втратило права на предмет лізингу, у тому числі передавати предмет лізингу в оренду (суборенду). Крім того позивач вказує, що будь-які умови договору оренди не мають ніякої сили для АТ КБ "Приватбанк", оскільки банк жодних документів із ТОВ "Тейлор Холд" не підписував та не погоджував. Просить суд врахувати доводи та обставини, викладені у відповіді на відзив під час розгляду справи та задовольнити позов повністю.

05.11.2020 на адресу суду надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі, в якому позивач зазначає, що оскарження виконавчого напису не пов`язане із підставами позову банку, оскільки вчинення або не вчинення виконавчого напису не стосується питання розірвання вказаного договору лізингу та оренди, проведені виконавчі дії стосуються виключно процедури повернення майна від лізингоодержувача та не стосується питання правомірності/неправомірності факту розірвання договору лізингу та оренди. Просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі.

13.11.2020 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив №110 від 13.11.2020 в яких відповідач зазначає, що ТОВ "Тейлор Холд" використовує приміщення на законних підставах згідно діючого договору оренди№1/18 від 22.03.2018. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

25.11.2020 судом клопотання ТОВ "Тейлор Холд" №93 від 19.10.2020 про зупинення провадження у справі №903/636/20 задоволено частково; провадження у справі № 903/636/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/423/20, що розглядається Господарським судом Львівської області, в іншій частині щодо зупинення провадження у справі відмовлено.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 ухвалу Господарського суду Волинської області від 25.11.2020 у справі №903/636/20 в частині зупинення провадження у справі №903/636/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/423/20, що розглядається Господарським судом Львівської області скасовано; прийнято нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Тейлор Холд".

22.01.2021 справа №903/636/20 надійшла на адресу Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 26.01.2021 було прийнято справу №903/636/20 до провадження; підготовче засідання призначено на 10.02.2021.

09.02.2021 від ТОВ "Тейлор Холд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 16 від 08.02.2021.

У клопотанні товариство просить суд зупинити провадження у справі № 903/636/20 до набрання законної сили рішенням по справі № 910/1151/21, що знаходиться на розгляді Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Тейлор Холд" до АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сатурн-11" про визнання недійсним договорів та визнання права користування. Також звертає увагу суду, що винесення рішення у справі № 903/636/20 може суперечити діючій ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 по справі № 910/51/21 про забезпечення позову.

09.02.2021 від ТОВ "Сатурн-11" надійшла зава № б/н від 09.02.2021, в якій товариство просить проводити розгляд справи без участі представника та підтримує заяву ТОВ "Тейлор Холд" про зупинення провадження у справі.

10.02.2021 від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких позивач заклопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим. Позивач звертає увагу суду , що жодним судовим рішенням не можна заборонити особі звертатися до суду за захистом свого порушеного права. В свою чергу, заходи забезпечення позову не можуть забороняти суду розглядати судові справи та виносити судові рішення. Таким чином, наявність ухвали Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 не забороняє і не може забороняти розглядати цю судову справу і виносити судові рішення. Крім того ТОВ "Тейлор Холд" діючи недобросовісно разом із пов`язаними між собою особами (зокрема, ТОВ "Сатурн-11") подає різноманітні завідомо безпідставні позови метою яких є отримання можливості затягнути розгляд справ про виселення із безпідставно займаних нежитлових приміщень банку. Позивач звертає увагу суду, що банк через недобросовісні дії цих осіб позбавлений можливості отримувати будь-який економічний ефект від свого майна та вимушений захищати своє право власності в судовому порядку.

У судовому засіданні 10.02.2021, суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, постановив на місці залишити його без задоволення.

Ухвалою суду від 10.02.2021 постановлено на місці відкласти розгляд справи по суті на 01.03.2021.

01.03.2021 від ТОВ «Тейлор Холд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю представника прибути в судове засідання через поширення захворюваності на гостру респіраторну інфекцію COVID-19, підвищення температури тіла представника відповідача Понедільника І.А. протягом дня 01.03.2021.

У судовому засіданні 01.03.2021 представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні 01.03.2021 суд ухвалив на місці залишити клопотання відповідача без задоволення, з огляду на таке.

При розгляді клопотання про відкладення, судом взято до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, представник відповідача не зазначає конкретних причин, які безпосередньо перешкоджають йому з`явитися в судове засідання, доказів в їх обґрунтування, тоді як саме по поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не зупиняє роботи судів.

Крім того, суд зауважує, що учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему "Електронний суд".

При цьому, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

В судовому засіданні 01.03.2021 представник позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тейлор Холд"в судове засідання 01.03.2021 не прибув, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11" в судове засідання 01.03.2021 не прибув, був повідомлений судом належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 10.02.2021 на їхню електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначалась ними у заяві від 21.10.2020).

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, закінчення процесуальних строків розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

20.08.2016 між Публічним Акціонерним Товариством КБ "ПРИВАТБАНК" (перейменоване в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11" (надалі - лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ (далі - Договір лізингу) (а.с. 36-41, том 1).

Відповідно до умов Договору лізингу, лізингодавець передав лізингоодержувачу крім іншого, нерухоме майно:

за адресою Волинська область, Луцький район, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд. 146 (сто сорок шість): загальною площею 38, 4 кв.м.

Лізингоодержувач прийняв зазначене майно, згідно акту прийому-передачі майна №1 від 25.08.2016, який є Додатком № 3 до Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 року (а.с. 55-56, том 1).

Згідно додаткової угоди від 25.08.2016 до Договору лізингу на дату укладання Договору фінансового лізингу, вартість майна, що є предметом лізингу, становила 392403188 грн.. Строк дії Договору лізингу - з дати підписання Договору лізингу по 25.07.2024.

Договір лізингу було укладено сторонами в електронній формі, відповідно до Угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 10.03.2016, яку було укладено між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "САТУРН-11", а також відповідно до положень Договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016.

Згідно Графіку лізингових платежів, який є Додатком № 2(з врахуванням внесених змін додатковою угодою від 25.08.2016) до Договору лізингу лізингоодержувач зобов`язався сплачувати щомісячні лізингові платежі у розмірі 4616508,09 грн. (а.с. 51-54 том 1).

У відповідності до п. 4.2 Договору лізингу протягом усього терміну дії цього Договору лізингоодержувачу забороняється без згоди банку передавати майно у сублізинг, оренду, у позику, або будь-яким іншим способом третій стороні, передавати в заставу або відчужувати у будь-який спосіб.

Пізніше, нерухоме майно, що є предметом договору лізингу, ТОВ «САТУРН-11» було передано в оренду (суборенду) третім особам, серед яких було ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД».

22.03.3018 між ТОВ «Сатурн-11» та ТОВ «Тейлор-Холд» було укладено договір оренди № 1/18 від 22.03.2018(далі - Договір оренди) (а.с. 67-69, том 1).

01.04.2018 за Договором оренди ТОВ «САТУРН-11» передав ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД» об`єкт за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд. 146 (сто сорок шість): загальною площею 38, 4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995349007228) (а.с. 70 том 1).

У договорі фінансового лізингу АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «САТУРН-11» передбачили порядок одностороннього розірвання договору фінансового лізингу у п. 5.1 та 8.2 Договору лізингу

У пункті 5.1. Договору лізингу, сторони погодили право АТ КБ "ПРИВАТБАНК", як лізингодавця, розірвати договір лізингу в односторонньому порядку, у разі якщо ТОВ "САТУРН- 11" неналежним чином виконує обов`язок зі сплати лізингових платежів.

Відповідно до пп. 5.1.8 п. 5.1 Договору лізингу, банк має право відмовитися від Договору і вимагати повернення Майна, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови банку від Договору, Договір вважається розірваним з дати зазначеної банком у повідомлені про відмову від Договору.

Порядок дострокового розірвання Договору лізингу та умов повернення майна, врегульовано положеннями Розділу 8 Договору лізингу.

Відповідно до пп. 8.2.3. п. 8.2 Розділу 8 Договору лізингу, цей договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою Банка шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках: у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів. Порушення строків сплати винагород за Договором.

У зв`язку з несплатою належним чином Лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 (тридцять) днів, 03.12.2019 банком за місцезнаходженням ТОВ "САТУРН-11" було направлено повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу № Э.Uрг 1/3-240353 від 03.12.2019 про дострокове розірвання з 17.12.2019 Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 з вимогою у встановлений термін розірвання (17.12.2019) сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу; по акту прийому-передачі повернути Майно, яке зазначено у Додатку № 1 до Договору лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 (а.с. 71, том 1).

Повідомлення було отримано Лізингоодержувачем 06.12.2019, що підтверджується відомостями із сайту ПАТ «Укрпошта» (а.с.73 том 1).

Тобто, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", скористався своїм правом, яке передбачено Законом України "Про фінансовий лізинг" та Договором фінансового лізингу, та розірвав з 17.12.2019 Договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016.

Згідно п. 8.3 Договору лізингу, у випадку розірвання цього Договору, майно повинне бути повернуте лізингоодержувачем у термін розірвання, по Акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

У встановлений строк ТОВ "САТУРН-11" в добровільному порядку нерухоме майно банку не повернуло, у зв`язку з чим АТ КБ "ПРИВАТБАНК" був вимушений захищати своє право власності, шляхом вчинення виконавчого напису, що передбачено Законом України "Про фінансовий лізинг", Цивільним кодексом України та умовами Договору фінансового лізингу.

09.01.2020 у зв`язку з розірванням Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі під номером № 2 на Договорі фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 про повернення лізингоодержувачем - ТОВ "САТУРН-11 на користь лізингодавця - АТ КБ "ПриватБанк" об`єктів фінансового лізингу, що були передані ТОВ "САТУРН-11" на виконання Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 (а.с. 77, том 1).

12.02.2020 постановою приватного виконавця Пиць. А.А. було відкрито виконавче провадження №61254082 на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №2 від 09.01.2020 року, який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про повернення ТОВ "САТУРН-11", (Код ЄДРПОУ 39783574, 79031, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 200), нерухомого майна, що зазначено у виконавчому документі, власнику - АТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 79-83, том 1).

В рамках виконавчого провадження №61254082 приватним виконавцем Пиць А.А., були вчинені заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а саме: проведено заходи повернення у ТОВ "САТУРН-11" нерухомого майна та передачу його власнику - АТ КБ "ПриватБанк", у тому числі нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд. 146 (сто сорок шість): загальною площею 38, 4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995349007228).

Про передачу нерухомого майна було складено 21.02.2020 Акт про передачу майна, що зазначено у виконавчому документів стягувачу, які було підписано приватним виконавцем, представниками АТ КБ "ПриватБанк" та двома понятими (а.с. 84-87, том 1).

Після підписання Акту про передачу майна зазначеного у виконавчому документів стягувачу, вищезазначене нерухоме майно, перейшло у володіння власника - АТ КБ "ПриватБанк".

Виконавче провадження №61254082, є закінченим, у зв`язку з повним виконанням, що стверджується постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. від 21.02.2020 (а.с.88-92 том 1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, власником автозаправної станції до 250 заправок на добу за адресою Волинська область, Луцький район, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд. 146 (сто сорок шість): загальною площею 38, 4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995349007228) є позивач.

24.02.2020 позивачем направлено відповідачу - ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД» та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11" вимогу про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей. При цьому наголошено, що приватним виконавцем Пиць А.А. 20.02.2020 в рамках виконавчого провадження №61254082 були вчиненні заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса щодо повернення від ТОВ «Сатурн 11» нерухомого майна його власнику АТ КБ «Приватбанк». З моменту підписання актів майно передане у володіння власника АТ КБ «Приватбанку». Відтак вимагає від відповідача ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД» негайно звільнити приміщення, що становлять предмет спору.

28.02.2020 ТОВ «Тейлор Холд» направив позивачу відповідь на вимогу, в якій зазначив, що дії позивача, направлені на заволодіння чи вилучення майна матимуть протиправний характер, звернув увагу, що триває судовий розгляд справи за взаємними позовами ТОВ «Сатурн-11» та АТ КБ «Приватбанк» щодо належного виконання умов договору лізингу, а 20.02.2020 ТОВ «Тейлор Холд» подано позов щодо встановлення заборони вчиняти дії направлені на розірвання договору оренди № 1/18 від 22.03.2018 та вилучення об`єкта оренди з користування (а.с. 147, том 1).

Як зазначає позивач, вимога АТ КБ «ПриватБанк» про звільнення приміщення від майна, речей та матеріальних цінностей ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД» були залишені без задоволення.

Позивач вважає, що діями ТОВ «ТЕЙЛОР ХОЛД» створюються перешкоди АТ КБ "ПриватБанк" користуватися своїми правами власника нерухомого майна.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2019 у справі №914/9/19 позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 202148933,54 грн. (85974294,91 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 71714090,35 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування лізинговим майном, 44460548,28 грн. пені за порушення грошового зобов`язання) та 672255,3 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 у справі №914/9/19 рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2019 у справі №914/9/19 скасовано в частині задоволення позову в сумі 1400 993,58 грн суми несплаченої винагороди за користування лізинговим майном та 212 307,15 грн розміру заборгованості по сплаті пені. В цій частині в позові відмовлено. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2019 у справі № 914/9/19 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним пункт 8.2. Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016 p., укладеного між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11».

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання п. 8.2. договору фінансового лізингу №4С16069ЛИ від 20.08.2016 року недійсним, як такого, що порушує законодавство, принципи справедливості та добросовісності. Позовні вимоги заявлені з посланням на ст.ст. 203, 204, 215, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України.

27.02.2020 Господарським судом міста Києва у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» відмовлено повністю.

11.08.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/17818/19 залишено без змін Північним апеляційним господарським судом.

Отже, пункт 8.2. Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ від 20.08.2016, укладеного між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» не визнано судом недійсним.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/423/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» за участю третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису №2 від 09.01.2020 нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі 914/423/20 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-11» до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» за участю третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису №2 від 09.01.2020 р. нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Предметом доказування в даному випадку є встановлення обставин відсутності договірних відносин між власником майна та суборендарем, невжиття суборендарем належних дій щодо повернення нежитлових приміщень його власнику.

Згідно з ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ст.2 згаданого вище закону).

Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ст.2 згаданого закону). Норми, що регулюють відносини оренди майна та лізингу містяться в одній Главі 30 ГК України параграфі 5 та Главі 58 Розділу ІІІ Книги 5 ЦК України.

Відповідно до ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

З аналізу положень статей 761, 774 ЦК України суд вбачає, що договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (оренди, лізингу) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму (оренди, лізингу). У разі втрати чинності договором найму (оренди, лізингу) припиняються права суборендаря на орендоване майно.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі № 910/17082/17 (постанова від 16.03.2018), № 909/500/18 (постанова від 15.05.2019).

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що договір оренди(суборенди) припиняється одночасно з припиненням договору найму (лізингу), незалежно від підстав його припинення. Дія договору оренди(суборенди) поза межами договору найму (лізингу) суперечить природі договору оренди.

Невчинення стороною договору оренди(суборенди) дій щодо повернення орендованого майна та його оформлення не є підставою для висновку про чинність зазначених договорів оренди(суборенди), укладених з третьою особою.

Суд вважає, що припинення зобов`язань сторін за договором фінансового лізингу, призводить і до припинення зобов`язань сторін за договором оренди(суборенди).

Відтак твердження відповідача про не припинення(дію) договорів оренди(суборенди) судом відхиляються.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння. При цьому між позивачем, власником майна і відповідачем зобов`язально-правових відносин не існує. Відтак він вправі вимагати повернути йому майно шляхом виселення відповідача. Фактично позивач застосовує речово-правовий спосіб захисту права власності, а саме негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Суд вважає, що з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування нежитловим приміщенням за договором оренди(суборенди), особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення такої особи. Отже, у даному випадку позов про виселення є негаторним, а власник вправі застосувати речово-правовий спосіб захисту права власності.

Отже, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність користування нежитловими приміщеннями після припинення договору фінансового лізингу на підставі договору оренди(суборенди).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України( далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на викладене, припинення(шляхом одностороннього розірвання) 17.12.2019 Договору фінансового лізингу № 4С16069ЛИ між Публічним Акціонерним Товариством КБ "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САТУРН-11", право банку, передбачене у договорі фінансового лізингу, одностороннього розірвання договору фінансового лізингу, враховуючи норми чинного законодавства та, те, що оскільки договір піднайму (суборенди) є похідним від договору найму (лізингу) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору найму (лізингу), а в разі втрати чинності договором найму (лізингу) припиняються права орендаря(суборендаря) на орендоване майно, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, судові витрати в розмірі 2102 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.73-79, 86, 129,185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЙЛОР ХОЛД» (ЄДРПОУ 40638748, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3) з нежитлового приміщення за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Чаруків, вул. Вокзальна, буд. 146, загальною площею 38, 4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995349007228), що були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕЙЛОР ХОЛД» за договором оренди (суборенди) № 1/18 від 22.03.2018.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЙЛОР ХОЛД» (ЄДРПОУ 40638748, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) 2102 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено

11.03.2021

Суддя А. С. Вороняк