Рішення № 95429395, 01.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/177/21

Провадження № 2/210/748/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" березня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ступак С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ратушна Руслана Павлівна, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди працівнику внаслідок ушкодження здоров`я.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 січня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику з повідомленням сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначила, що позивач ОСОБА_1 працюючи в період часу з 29.08.2000 р. по 23.12.2020 р. на посаді водія автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра у Публічному акціонерному товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», підпадав під дію шкідливих факторів: відбрації, важкості праці, шуму які мають місце при виконанні основних технологічних операцій, а також при проведенні допоміжних технологічних операцій. Вище зазначені факти підтверджуються Актом №12 Форми П-4 «Розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання», Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці, Медичними висновками лікарсько-експертної комісії ДУ «Українським науково-дослідним інститутом промислової медецини» та трудовою книжкою виданою на ім`я Позивача. У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, з вини Відповідача, Позивачем отримано хронічні професійні захворювання.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 9, 10, 14 акту Форми П-4, 13.10.2020 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, Позивачу встановлено наступний діагноз: «вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації, церебрально-переферичний ангіодистонічний синдром з частими акроангіоспазмами та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ ст., т. 3, ангіопатія сітківки OU/ CH 1 ст. Ризик 3, у поєднанні з полірадикулопатією на шийному (С5, С:, С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом. Двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей;хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість 1 ступеня (з легким зниженням слуху)».

Відповідно до п.17 Акту Позивач працюючи водієм автотранспортних засобів, зайнятих на транспортування гірничої маси в технологічному процесі кар`єра, автоколона №1 (кар`єрних автомобілів, зайнятих на транспортування гірничої маси), служба експлуатації, ГТЦ гірничого департаменту ПАТ «АМКР» виконував транспортування гірничої маси в кар`єрі, перебував в умовах підвищеної вібрації, запиленості та шуму, що перевищували гранично допустимі норми через недосконалість робочого місця.

Відповідно до п. 18 Акту форми П-4, причинами виникнення професійного захворювання Позивача є – причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): вібрація, пил, шум: рівень загальної вібрації згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні норми виробничої загальної та локальної вібрації» складає: 111дБ; 69 дБ при ГДР – 65 дБ; концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони в 2,2-2,65 разів перевищує гранично допустиму концентрацію (4,4-5,29 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005-88; еквівалентний рівень шуму на робочому місці – 85 дБА, що на 5 дБА перевищує нормативний показник, згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивачу первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності по трьом професійним захворюванням: 1) вібраційна хвороба - 40%2) ХОЗЛ - 20% 3) Туг – 5%, з 07.12.2020 року до 01.01.2022 року, що підтверджується Довідкою МСЕК серія 12ААА №079443 від 14.12.2020 року. Крім того, Довідкою МСЕК серія 12ААБ №627454 від 14.12.2020 року позивачу первинно встановлено 3 групу інвалідності з 07 грудня 2020 року, причина інвалідності – професійне захворювання.

У зв`язку з наявністю професійного захворювання порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями. Позивача турбує стійкий біль у шийно-грудному та попереково крижовому відділах хребта з іррадіацією в ліву ногу, що посилюється при рухах та після фізичних навантажень, переміні положення тіла, оніміння в ній, біль у колінних суглобах, біль у колінних суглобах, біль у шиї та плечовому поясі, періодичне відчуття запаморочення пов`язане з рухами голови, похитування при ході, періодичне підвищення артеріального тиску, частий головний біль, загальну слабкість, підвищену втомлюваність, періодичний переважно сухий кашель, задишку при фізичному навантажені. Також у зв`язку з тим, що він відчуває постійний біль у суглобахне може підняти більше 5 кг, що викликає труднощі у здійсненні покупок в магазинах. Він не може обійтися без сторонньої допомоги. Він припинив працювати у грудні 2020 року. За станом здоров`я вимушений був звільнитися у віці 52 роки. Позивачеві складно керувати транспортним засобом, через біль він не може протягом тривалого часу керувати ним. Пересуваючись по вулиці, Позивач відчуває постійну задишку, у зв`язку з чим підвищується пульс, що також заважає нормальній життєдіяльності, перебуваючи у громадських місцях, транспорті, Позивач, відчуваючи приступ кашлю, часто бачить на власні очі, як на нього звертають увагу оточуючі, помилково вважаючи, що Позивач хворіє на інфекційні хвороби, а відтак становить загрозу для перехожих. Це негативно впливає на психоемоційний стан здоров`я Позивача, він замикається у собі.

У зв`язку з чим, просить суд стягнути на його користь 130 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Стаднік Я.В. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до ч.1-4 ст.153, ст.158 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничий приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо. Представник Відповідача зазначає, що при укладені трудового договору між Сторонами, відповідно до ст. 29 КЗпП України Позивачу було роз`яснено його права і обов`язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Тож, представник Відповідача зазначає, що Позивач свідомо прийняв запропоновані йому умови праці і усвідомлювала можливість ушкодження його здоров`я та пов`язані з цим наслідки.

Крім того, представник Відповідача зазначила, що обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. ПАТ «АМКР» не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між професійною хворою Позивача і роботою у Відповідача.

Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 130 000 грн., що жодним чином не аргументовано та не обґрунтовано, сума завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості.

У зв`язку з чим, представник Відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається позивач та відповідач, суд прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останій з 29.08.2000 року по 07.03.2002 року працював на посаді водія автомобіля, ЦПА, КДГМК «Криворіжсталь», з 07.03.2002 року по 01.11.2002 року на посаді водія автомобіля, зайнятий в технологічному процесі в кар`єрі ГТЦ, КДГМК «Криворіжсталь», з 01.11.2002 року по 20.01.2004 року на посаді водія автомобілю, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі в кар`єрі ГТЦ, КДГМК «Криворіжсталь», з 20.01.2004 року по 10.03.2005 року на посаді водія автомобілю зайнятий в технологічному процесі в кар`єрі ГТЦ, КДГМК «Криворіжсталь», з 10.03.2005 року по 12.12.2008 року на посаді водія автотранспортних засобів, зайнятий в технологічному процесі кар`єра ГТЦ, КДГМК «Криворіжсталь», з 12.12.2008 року по 12.05.2010 року водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра, автоколони №4, ГТЦ, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 12.05.2010 року по 01.03.2018 року водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра, ГТЦ ГТ, ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.03.2018 року по 17.10.2019 року водій автотранспортних засобів, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра, автоколона №1, служба експлуатації , ГТЦ ГД ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 17.10.2019 року переведений в ГТЦ ГТ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» водій автотранспортних засобів, автоколона №1, кар`єрні автомобілі, зайнятий на транспортуванні гірничої маси , служба експлуатації, 23.12.2020 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України. (а.с. 9-17)

Судом питання щодо правонаступництва не розглядалося, оскільки Відповідач з цього приводу не заперечував.

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 12 від 04 листопада 2020 року, Позивач працюючи на підприємстві Відповідача, перебував в умовах підвищеної вібрації, запиленості та шуму, що перевищували гранично допустимі норми через недосконалість робочого місця.

Згідно пункту 18 вказаного Акту вбачається, що причини виникнення професійного захворювання, є вібрація, пил, шум: рівень загальної вібрації згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні норми виробничої загальної та локальної вібрації» складає: 111дБ; 69 дБ при ГДР – 65 дБ; концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони в 2,2-2,65 разів перевищує гранично допустиму концентрацію (4,4-5,29 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) по ГОСТ 12.1.005-88. Еквівалентний рівень шуму на робочому місці – 85 дБА, що на 5 дБА перевищує нормативний показник, згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

Відповідно до п.14 акту «Розслідування хронічного професійного захворювання» № 12 від 04.11.2020 року позивачу встановлено діагноз : «вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації, церебрально-переферичний ангіодистонічний синдром з частими акроангіоспазмами та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ ст., ст. 3, ангіопатія сітківки OU. CH 1 ст. Ризик 3, у поєднанні з полірадикулопатією на шийному (С5, С6, С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом. Двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, деформуючим артрозом у поєднанні з періартрозом (ліктових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей.Т75.2. хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня. J44. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).Н90.3»

Згідно пункту 17 вказаного Акту вбачається, що хронічне рофесійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: Позивач працюючи водієм автотранспортних засобів, зайнятих на транспортування гірничої маси в технологічному процесі кар`єра, автоколона №1 (кар`єрних автомобілів, зайнятих на транспортування гірничої маси), служба експлуатації, ГТЦ гірничого департаменту ПАТ «АМКР» виконував транспортування гірничої маси в кар`єрі, перебував в умовах підвищеної вібрації, запиленості та шуму, що перевищували гранично допустимі норми через недосконалість робочого місця. (а.с. 18-22)

Відповідно до Санітарно-гігієнічних характеристик умов праці ОСОБА_1 , складаної т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.Є. від 29.10.2019 року вих. № 972/4.6-9, на робочому місці водія автотранспортних засобів, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра основними шкідливими факторами є вібрація, важкість праці, шум, які мають місце при виконанні основних технологічних операцій, а також при проведені допоміжних технологічних операцій. Супутнім фактором є мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря). Умови праці ОСОБА_1 в професії водія автотранспортних засобів, зайнятими в транспортування гірничої маси в технологічному процесі кар`єра: по вмісту хімічних речовини в повітрі робочої зони – до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по мікроклімату – до 2 класу «Допустимі»; по шумовому навантаженню – до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по рівню вібрації – до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 1 ступеня «Шкідливі». (а.с.24-26)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, складеним ДУ «Українським Науково-дослідним інститутом промислової медицини» від 13.10.2020 року №1654, встановлено, що згідно Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці №972/4.6.-9 від 29.10.2019 року, виданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровські області, ОСОБА_1 наражався на дію: загальної вібрації, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, шуму та пилу, показники яких перевищували ГДР. Внаслідок шкідливих умов праці Позивач отримав професійне захворювання. ( а.с.27-28)

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивач, 14.12.2020 року, вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 65 % внаслідок професійних захворювань, з яких 40 % - відбраційна хвороба, 20 % по ХОЗЛ, 5 % по туговухості з 07 грудня 2020 року до 01 січня 2022 року. (а.с.29)

Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії 12ААБ № 627454, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності з 07 грудня 2020 року, протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження. (а.с.30)

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня пилу та вібрації.

Так, наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами, з яких вбачається що він проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я, а саме: УКР НДІ ПРОММЕД у період з 08.01.2020 року по 17.01.2020 року, з 01.10.2020 року по 16.10.2020 року, з діагнозом: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації, церебрально-переферичний ангіодистонічний синдром з частими акроангіоспазмами та вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, ускладнений гіпертонічною хворобою ІІ ст., ст. 3, ангіопатія сітківки OU. CH 1 ст. Ризик 3, у поєднанні з полірадикулопатією на шийному (С5, С6, С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим синдромом. Двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, деформуючим артрозом у поєднанні з періартрозом (ліктових (ПФ першого-другого ступеня) і колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей.Т75.2. хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня. J44. З виписки № 82, №170 та №241 КНП «КМЛ №3» КМР» вбачається ОСОБА_1 в період з 17.10.2018 року по 29.10.2018 року, з 04.03.2019 року по 18.03.2019 року, з 13.06.2019 року по 24.06.2019 рік, з 14.02.2020 року по 27.02.2020 рік, з 28.04.2020 року по 11.05.2020 рік та в період з 18.06.2020 року по 30.06.2020 року, перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом хронічна шийна та попереково-крижова полірадилукопатія вертебрально обумовлена, виражений больовий та м`язово-тонічний синдром, захворювання професійне. Відповідно до виписного епікризу із медичної картки № У 3055 Криворізької міської клінічної лікарні №2 у період з 13.03.2020 року по 23.03.2020 рік ОСОБА_1 перебував на лікуванні хр. бронхіт з бронхообструктивним с-мом фаза інфекційного загострення. (а.с. 34-47).

Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.

Постановою Фонду соціального страхування України №0405/25103/25103.1/1 від 16 грудня 2020 року потерпілому ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності. (а.с. 31)

Постановою Фонду соціального страхування України №0405/25103/25103.1/2 від 16 грудня 2020 року, потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату. (а.с. 32)

В Індивідуальній програмі реабілітації інваліда №793 від 14.12.2020 року визначено обмеження Позивача до самообслуговування, пересування, трудової діяльності. Позивачу необхідно проходити відновну терапію, санаторно-курортне лікування, медичне спостереження, лікувальний масаж, лікувальну фізкультуру. Йому протипоказана важка праця в умовах вібрації, виробничого пилу, шуму, а працювати водієм можна лише у нешкідливих умовах. (а.с.33)

При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я його покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. У зв`язку з хворобою Позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування Позивач змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, що підтверджується виписними епікризами з лікарень. Тяжко усвідомлювати себе людиною залежною від ліків та лікарень. З року в рік стан здоров`я Позивача тільки погіршується, хвороба є невиліковною, хронічною і лише прогресує у часі. А ліки лише частково та тимчасово полегшують стан здоров`я позивача, проте не виліковують. Розуміння цього негативно впливає на його психологічний стан. І це підтверджується доданими до позову документами. Позивачеві первиннобуло встановлено 65 відсотків втрати професійної працездатностіі 3 групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, яка переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 80 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 950,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 950 (дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак