Рішення № 95429025, 04.03.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4163/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарях Коломацькому О.А., Теліусу С.С.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лиман цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини (а.с. 1-4).

В обґрунтування позовних вимог представник позивачка зазначила, що між нею та відповідачем 17.09.2005 року був укладений шлюб, зареєстрований Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_5 . 10.12.2018 року рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. З моменту народження ОСОБА_5 , позивачка з сином мешкають окремо від відповідача. Відповідач не цікавиться дитиною взагалі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 просить позов задовольнити у повному обсязі, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої дитини.

Відповідач ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, для участі в судовому засіданні не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву суду не надав.

Третя особа, ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачки повністю та просив їх задовольнити.

Ухвалою суду від 04.03.2021 року було прийнято рішення про розгляд справи в заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.03.2016 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, батьками зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.12.2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 15-16).

Згідно з висновком виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області від 16.11.2020 №27 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Лиманської міської ради від 13.11.2020 року № 173, орган опіки та піклування Лиманської міської ради, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повністю відсторонився від виховання та матеріального утримання дитини (а.с. 26).

Так, судом достовірно встановлено, що батько дитини ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні своєї дитини. ОСОБА_4 з батьком не проживає з 2016 року, його вихованням опікується матір - ОСОБА_1 .

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю, батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, не зважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Пунктом 16 Постанови пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини знайшло повне відображення в поведінці відповідача, який тривалий час не піклується ані про фізичний, ані про духовний розвиток дитини. Таким чином, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, які покладені на нього Конституцією України та сімейним законодавством, бо має змогу їх виконувати. При цьому судом не встановлено, що відповідачу будь-хто чи щось перешкоджало належним чином виконувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку № 27 від 16.11.2020 року, орган опіки та піклування Лиманської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повністю відсторонився від виховання та матеріального утримання дитини (а.с. 26).

Суду надано достатньо доказів, що відповідач ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, внаслідок чого, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде суперечити правам та законним інтересам дитини.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Частиною 3 статті 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Отже суд, захищаючи інтереси дитини, вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання її малолітньої дитини.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платників аліментів, наявність чи відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тому суд дійшов висновку про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України у разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання його малолітнього сина, перераховуючи кошти на особистий рахунок у відділенні АТ "Державний ощадний банк України", та зобов`язати позивача відкрити особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України на ім`я ОСОБА_4 для перерахування аліментів.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат, суд враховує наступне. Згідно зі ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

Крім того, згідно з п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Так, згідно з положенням ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо пред`явлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо.

Враховуючи викладене, а також те, що судом позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за вимогу щодо позбавлення батьківських прав у сумі 840,80 грн. та слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за вимогу щодо стягнення аліментів - 840,80 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 164, 166, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 83, 141, 200, 264-265, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити громадянина України ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 02.12.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання цього рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь держави (реквізити Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Лиманська МТГ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313111206000005564; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлений 10.03.2021 року.

Суддя -