Рішення № 95426144, 09.03.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/91/21

Єдиний унікальний №733/29/21

Рішення

іменем України

09 березня 2021 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

установив:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно вироку Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2020 року ОСОБА_1 03 лютого 2020 року, близько 18 год. 00 хв. перебуваючи на дорозі в АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, керуючись умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , умисно наніс останньому один удар дерев`яною битою в область лівої сторони обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, синців верхньої та нижньої повік лівого ока, які відповідно до висновку експерта №104 від 08 травня 2020 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Вирок набрав законної сили 03 листопада 2020 року. У зв`язку з отриманням потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, останній перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Ічнянська центральна районна лікарня» (змінено назву на КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області) з 03 лютого 2020 року по 10 лютого 2020 року. Згідно довідок КНП «Ічнянська центральна районна лікарня» від 26 серпня 2020 року за №01-22/602 та від 29 грудня 2020 року за №01-22/913, витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення становлять 3754 грн. 87 коп. Оскільки, на даний час ОСОБА_1 в добровільному порядку витрати медичного закладу на лікування потерпілого не відшкодовані, при ухвалені судом вироку, питання щодо відшкодування витрат не вирішувалося, заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури і подано позов в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_1 витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно письмового клопотання, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №1-кп/733/123/20 (єдиний унікальний №733/823/20), 03 лютого 2020 року, близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на дорозі в АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, керуючись умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , умисно наніс останньому один удар дерев`яною битою в область лівої сторони обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, синців верхньої та нижньої повік лівого ока, які відповідно до висновку експерта №104 від 08 травня 2020 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.12-14).

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Вирок набрав законної сили 03 листопада 2020 року (а.с.6-9).

Зокрема, згідно Висновку експерта КЗ «Чернігівське бюро судово-медичної експертизи» від 08 травня 2020 року за №104, виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, синців верхньої та нижньої повік лівого ока, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. З медичної карти стаціонарного хворого Ічнянської ЦРЛ №677 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Ічнянській ЦРЛ з 03 лютого 2020 року по 10 лютого 2020 року з заключним діагнозом: забій м`яких тканин обличчя (а.с.12-14).

Згідно копій довідок КНП «Ічнянська центральна районна лікарня» від 26 серпня 2020 року за №01-22/602 та КНП «Ічнянська міська лікарня» від 29 грудня 2020 року за №01-22-913, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ЦРЛ з 03 лютого 2020 року по 10 лютого 2020 року. Діагноз: забій м`яких тканин обличчя, забійна рана лівої надбрівної дуги зліва, пара орбітальна гематома зліва. Кількість проведених ліжко-днів - 7, вартість одного л-дня - 536 грн. 41 коп. Загальна вартість лікування - 3754 грн. 87 коп. (а.с.10-11).

Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 3754 грн. 87 коп. відповідачем не відшкодовані.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

У відповідності до норм ч.ч.1,3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Зокрема, згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 6 даної постанови також передбачено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Пунктом 2 указаного Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

У відповідності до вимог ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються стронами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки достовірно встановлено, що 02 жовтня 2020 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області, який набрав чинності 03 листопада 2020 року, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме 03 лютого 2020 року, близько 18 год. 00 хв. перебуваючи на дорозі в АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, керуючись умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , умисно наніс останньому один удар дерев`яною битою в область лівої сторони обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої надбрівної дуги, синців верхньої та нижньої повік лівого ока, які відповідно до висновку експерта №104 від 08 травня 2020 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У зв`язку з отриманням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, останній перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Ічнянська центральна районна лікарня» з 03 лютого 2020 року по 10 лютого 2020 року і сума лікування за вказаний період перебування складає 3754 грн. 87 коп.

На даний час ОСОБА_1 в добровільному порядку витрати медичного закладу на лікування потерпілого не відшкодовані, при ухвалені судом вироку, питання щодо відшкодування витрат не вирішувалося, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо стягнення з нього витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено причинний зв`язок між злочинними діями ОСОБА_1 , вина якого встановлена вироку Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2020 року, а саме, нанесення ОСОБА_2 удару дерев`яною битою в область лівої сторони обличчя та його перебуванням на такому лікуванні.

Враховуючи що у відповідності до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області (реквізити: НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ: 02006231, банк отримувача: АТ «КБ ПриватБанк») понесені Комунальним некомерційним підприємством «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради Чернігівської області витрати на лікування потерпілого від злочину у розмірі 3754 грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2102 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.В. Фетісова