Ухвала суду № 95424855, 05.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2021 Справа №607/9097/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря с/з Дуркало Т.В.

прокурорів Хоми І.А., Мельника І.С.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

та ОСОБА_3

захисників адвокатів Карпи М.М., Лисенко О.В.

та Сампари Н.М.

та потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора, поданого в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, та ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (колегії суддів у складі головуючого судді Кунцьо С.В., суддів Ломакіна В.Є. та Воробель Н.П.) перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, та ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

На адресу суду надійшли клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури Хоми І.А про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У відповідності до абз. 5 п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції від 13 квітня 2020 року) у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи, що суддя зі складу колегії суддів у даному кримінальному провадженні Воробель Н.П. перебуває на лікарняному,у зв`язку з чим не може взяти участь в судовому засіданні, а строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 12 березня 2021 року, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданих прокурором клопотань про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 головуючим одноособово, з урахуванням вимог абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України.

Так, в судовому засіданні прокурор підтримала подані нею клопотання про продовження застосованого відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном до двох місяців, оскільки строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу останнім, не зменшились. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому з огляду на санкцію статті обвинувачення, зможуть переховуватися від суду, а також зможуть незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальних обов`язків

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Карпа М.М. в судовому засіданні заперечили щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та просять відмовити в задоволенні клопотання прокурора, при цьому клопочуть про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що у клопотанні про продовження строку тримання під вартою зазначено рік його складення – «2020».

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Лисенко О.В. заперечили щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , натомість просять змінити запобіжний захід останньому на домашній арешт.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурору про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи думку інших учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпи М.М., а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Лисенко О.В. про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити за безпідставністю, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до двох місяців з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 13 січня 2021 року ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 12 березня 2021 року.

Також ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 27 березня 2020 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався через наявність ризиків, які продовжували існувати, зокрема 13 січня 2021 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 12 березня 2021 року.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Статтею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Таким чином суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останніх більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ризики визначені при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , а також і продовженні його строку, на даний час не зменшились, зокрема ОСОБА_1 з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженніз метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім цього ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Крім того прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, з яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ризики визначені при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , а також і продовженні його строку, на даний час не зменшились, зокрема ОСОБА_2 з огляду на санкцію статтей обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженніз метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім цього ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, а також на даний час обвинувачується у вчиненні багатьох епізодів злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Таким чином суд приходить до переконання, що менш суворий запобіжний захід не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та вважає виправданим подальше тримання останніх під вартою, а тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпи М.М., а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Лисенко О.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до двох місяців.

При цьому відносно зауваження обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зазначення у клопотанні про продовження строку тримання під вартою року його складення – «2020», суд вважає, що прокурором в даному випадку допущено помилку, яка є технічною опискою, адже строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 12 березня 2021 року та саме напередодні закінчення вказаного строку прокурором подано клопотання про його продовження.

На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 331, 336, 376 КПК України, п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції від 13 квітня 2020 року), -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпи М.М. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_1 терміном до двох місяців, тобто до 04 травня 2021 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Лисенко О.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_2 терміном до двох місяців, тобто до 04 травня 2021 року.

Судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001360 від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 353 КК України, та ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, відкласти до 14 год. 30 хв. 02 квітня 2021 року.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо