Ухвала суду № 95422143, 05.03.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/949/20

провадження 1-кс/462/360/21

У Х В А Л А

05 березня 2021 року слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., з участю секретаря судового засідання Колошкіна П.І., прокурора Прокоповича А.Л., слідчого Лозинського Р.В., захисника Величко О.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП ГУНП у Львівській області Лозинського Р.В., погоджене із прокурором Залізничного відділу Львівської місцевої прокуратури № 2 Волковою М.І., у кримінальному провадженні № 12019140060003511 від 15.11.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає на АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст.89 КК України,

встановив:

05.03.2021 року слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП ГУНП у Львівській області Лозинський Р.В., за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 15.11.2021 року до ЄРДР за № 12019140060003511, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_1 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, будучи раніше повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, переховувався від органу досудового розслідування та був оголошений в розшук. Також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше вчиняв кримінальні правопорушення, не працює, а відтак не має стабільного джерела доходів, що може спровокувати його на вчинення інших корисливих злочинів задля матеріального збагачення. Вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що доводи сторони обвинувачення на підтвердження обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, вважають, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, також зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.

Встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140060003511 від 15.11.2019 року.

31.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. В подальшому 17.09.2020 року змінено раніше повідомлену підозру та 03.03.2021 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням в інше сховище, за обставин того, що він 15.11.2019 року близько 04.30 год., перебуваючи по вул. Марка Вовчка у м. Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, маючи заздалегідь приготовленні знаряддя для вчинення злочину, таємно шляхом демонтажу заволоділи платіжним терміналом № 27785 вартістю 20000 грн., проникнувши в його сховище із наявними в середині грошовими коштами в сумі 9581 грн., заволоділи ним, та в подальшому розпорядились на власний розсуд, чим спричинили майнову шкоди ТзОВ «ФК «АБЕКОР» в розмірі 29581 грн., а також 10.01.2020 року близько 04.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Шараневича у м. Львові, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, маючи заздалегідь приготовленні знаряддя для вчинення злочину, таємно шляхом демонтажу, заволоділи платіжним терміналом № 729202 вартістю 12292 грн., проникнувши в його сховище із наявними в середині грошовими коштами в сумі 11400 грн., заволоділи ним, та в подальшому розпорядились на власний розсуд, чим спричинили майнову шкоду АТ «Банк інвестицій та заощаджень» в розмірі 23692 грн.

Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об`єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколами допиту представників потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; договором фрахтування транспортного засобу та транспортного експедирування; протоколом тимчасового доступу до речей і документів.

Будучи допитаним 05.03.2021 року, підозрюваний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав, дав відповідні показання.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, слідчий суддя враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який вважається несудимим в силу ст.89 КК України, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, не одружений, за місцем реєстрації не проживає, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів. Також зі слів ОСОБА_1 , він має цивільну дружину та сина 2017 року народження, які з ним проживають за адресою: АДРЕСА_2 , проте об`єктивного підтвердження таких обставинам не надано. Наведене свідчить про відсутність у підозрюваного достатніх соціально-стримуючих факторів.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, вважаю, що можливість того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування, і в подальшому – суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні підозрюваного під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, тому для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення процесуальних дій слідчого, клопотання слід задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто до 03.05.2021 року включно.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно з ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст.ст. 255-255-3 КК України.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

Слідчий суддя звертає увагу, що тривале та безальтернативне тримання особи під вартою, протиправність дій якої не підтверджена вироком суду, може вважатись виправданим лише за виняткових умов.

Враховуючи наведене, за не доведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн.

На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на потерпілих та свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, при внесенні застави, вважаю, що слід покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку підозрюваного та процесуальні дії слідчого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019140060003511 від 15.11.2019 року ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали – до 03.05.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 грн., яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави (UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду, слідчого судді, процесуального прокурора та слідчого за першою вимогою;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3)докласти зусиль до пошуку роботи.

Якщо підозрюваний ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: Колодяжний С.Ю.