Вирок № 95421367, 05.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.03.2021

Справа № 320/3931/16-к

Провадження 1-кп/937/23/21 ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі об`єднані матеріали кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за

№12016080140000545, №12016080140002231, №12018080140001888, №12019080140001277 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.11.2007р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України та засуджений до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;

- 23.09.2011р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік;

- 19.01.2012р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст. 309 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 1 рік. На підставі ст. 79 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.09.2011, призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 05.05.2014 умовно-достроково, на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.04.2014. Невідбута частина покарання - 10 місяців, 24 дні;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.189, ч.2 ст.190, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Самарканд Республіки Узбекистан, особи без громадянства, який має вищу освіту, непрацюючого, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 10.11.2014р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 185 ч.1 КК України та засуджено до 80 годин громадських робіт. 17.01.2015 знято з обліку КВІ по відбуттю покарання;

- 17.12.2015р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України та засуджений до позбавлення волі, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Фурманенко М.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Стукалова А.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ігнатова Є.Є.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2016 року, приблизно о 20-00 годині, знаходячись поблизу кафе-бару «Джокер», що розташований по вул. Г. Сталінграду, б.№1/1 в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2. , та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з погрозою застосування насильства над потерпілим, діючи повторно, підійшов до автомобіля «ВАЗ 21-115», в кузові чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 , який знаходився поблизу вказаного кафе-бару, в салоні якого на водійському сидінні перебував ОСОБА_4 , та відчинивши двері зазначеного автомобіля, спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наніс потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме удари в область тулуба та голови, в той час, як ОСОБА_2 знаходився в безпосередній близькості від вказаного автомобіля з метою попередження особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_1 у випадку наближення сторонніх осіб, а також у разі необхідності надані іншої допомоги.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на вимагання передачі грошових коштів з погрозою застосування насильства відносно потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, із застосуванням фізичної сили, пересадили потерпілого ОСОБА_4 на заднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля. Після чого, до вказаного автомобілю на заднє сидіння сів ОСОБА_2 та під керуванням ОСОБА_1 на вищевказаному автомобілі направились до безлюдної ділянки місцевості, що знаходиться поблизу будинку №4 по вул. Г. Сталінграду в м. Мелітополі Запорізької області, де із застосуванням фізичної сили висадили потерпілого з салону автомобіля.

Після чого, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2. , використовуючи свою фізичну перевагу та заляканий стан потерпілого, усно погрожуючи вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень, під вигаданим приводом виплати грошових коштів за нерозголошення відомостей про вчинення потерпілим злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, висловили вимогу передачі на їх користь у дводенний строк грошових коштів у розмірі 20000, 00 гривень.

Крім того, 26 січня 2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись на земельній ділянці, розташованої поблизу будинку №4 по вул. Г. Сталінграду в м.Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2. , повідомили ОСОБА_4 про те, що транспортний засіб, а саме автомобіль марки «ВАЗ 21-115», в кузові чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 , вартістю 80000гривень, який належить потерпілому ОСОБА_6 та перебуває у його законному користуванні, вони вилучають у нього у якості застави, як гарантію отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 20000гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2. , всупереч волі потерпілого ОСОБА_4 , примусово відсторонивши його від керування транспортним засобом, сіли в салон вищевказаного автомобіля разом з ОСОБА_4 , де ОСОБА_1 завів двигун вищевказаного автомобіля за допомогою ключа, що знаходився в замку запалювання транспортного засобу, та керуючи ним разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2. та потерпілим ОСОБА_4 направились в район міста «Новий Мелітополь», де залишили потерпілого ОСОБА_4 поблизу зупинки громадського транспорту по вул. Молодіжна.

Після чого, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_2. , направились на вказаному автомобілі у невстановлений слідством напрямок, тим самим особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21-115», в кузові чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Крім того, 05 червня 2016 року, приблизно о 20-00 годині, знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту «Булочна», що розташована по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи повторно, під приводом здійснення телефонного дзвінку отримав від ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy Grand 2», в корпусі чорного кольору, імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , вартістю 4485гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 60гривень, з абонентським номером № НОМЕР_4 , з картою пам`яті, об`ємом 60Гб, вартістю 250гривень, який знаходився в чохлі чорного кольору, вартістю 300гривень.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, в ході здійснення телефонного дзвінку, ОСОБА_1 зник з місця події, тим самим заволодів майном потерпілого ОСОБА_7 шляхом обману, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5095гривень.

Крім того, 13 травня 2016 року, приблизно о 12 годині 15 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Вакула», розташованого по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , повідомивши потерпілому ОСОБА_8 неправдиві відомості про необхідність здійснення телефонного дзвінку, отримав від останнього мобільний телефон марки «ASUS», модель «Zenphone 5», в корпусі білого кольору, вартістю 6000гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20гривень, сім-карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 20 гривень.

Після чого, в ході здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_1 зник з місця події, тим самим заволодів його майном шляхом обману, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 6040 гривень.

Крім того, 22 червня 2016 року, приблизно о 20 годині 50 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Таврійський», розташованого по бул.30 річчя Перемоги, б .№34 в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , керуючись корисливими мотивами, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, а саме велосипед марки «Titan», з рамою зеленого кольору, вартістю 5500гривень, яке належить на праві власності ОСОБА_9 , та на той момент перебувало у користуванні у малолітньої ОСОБА_10 , який знаходився поблизу вказаного магазину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 5500гривень.

Крім того, 04 серпня 2016 року, приблизно о 14-00годині, знаходячись на перехресті вулиць Чайковського та вулиці 9-го січня в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від ОСОБА_11 мобільний телефон марки «LG», модель «Google Nexus 5», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_5 , вартістю 4000гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 10гривень, з абонентським номером № НОМЕР_6 , на абонентському рахунку якого знаходились грошові кошти у розмірі 25гривень, який знаходився в пластиковому чохлі, вартістю 120гривень.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, в ході здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_12 зник з місця події, тим самим заволодів майном потерпілого ОСОБА_11 шляхом обману, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 4155гривень.

Крім того, 30 серпня 2016 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Продукти», розташованого по пров. Сєрова, б.№73 в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , керуючись корисливими мотивами, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, а саме велосипед з рамою червоно-білого кольору, вартістю 3000гривень, яке належало на праві власності ОСОБА_13 , та на той момент перебувало у користуванні малолітнього ОСОБА_14 , який знаходився поблизу вказаного магазину, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_13 майнову шкоду на суму 3000гривень.

Крім того, 11 травня 2019 року, приблизно о 19 годині 22 хвилини, знаходячись в приміщенні магазину «Єва-150», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, бульвар 30-річчя Перемоги, 1, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з полиці магазину флакон чоловічої туалетної води «Версаче О Фреш», об`ємом 50мл, вартістю 1359гривень 20копійок, які належать TOB «РУШ», заподіявши TOB «РУШ» майнову шкоду на вказану вище суму.

Крім того, 13 травня 2019 року, приблизно о 19 годині 32 хвилини, знаходячись в приміщенні магазину «Єва-150», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, бульвар 30-річчя Перемоги, 1, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв з полиці магазину флакон жіночої туалетної води «Версаче Крістал Брайт», об`ємом 90мл, вартістю 1567гривень 20 копійок, які належать TOB «РУШ», та сховав їх у наявну при ньому сумку-барсетку, після чого, спрямував до виходу з приміщення магазину, тим самим, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії були помічені продавцем-касиром ОСОБА_15 , яка припинила його злочинні дії.

Крім того, 09.06.2018 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, знаходячись в приміщенні кафе «Джокер», що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв Сталінграду 1/1, ОСОБА_2 , керуючись корисливими мотивами, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями не ніхто спостерігає та потерпіла ОСОБА_16 залишила своє майно без нагляду, таємно, шляхом вільного доступу, з поверхні столу у залі вищевказаного кафе, викрав майно потерпілої ОСОБА_16 , а саме:

*жіноча сумка, виготовлена зі штучної замшевої шкіри коричневого кольору, розміром 30x40 см, яка не становить для потерпілої матеріальної цінності;

*гаманець, виготовлений зі штучної шкіри чорного кольоруякий не становить для потерпілої матеріальної цінності;

*грошові кошти в розмірі 5000гривень;

*мобільний телефон марки «Iphone 5», в корпусі сріблястого кольору, вартістю 3000 гривень, в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, на абонентському номері якої грошові кошти були відсутні, який знаходився в полімерному чохлі за типом «бампер» чорного кольору, вартістю 200гривень;

- мобільний телефон марки «Sony ericsson», модель «Е 15 і», в корпусі чорного кольору, імей: НОМЕР_7 , вартістю 300 гривень, в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «Київстар», абонентський номер якої № НОМЕР_8 , вартістю 20гривень, на рахунку якого знаходилися грошові кошти в розмірі 65 гривень та карта пам`яті, об`ємом 2Гб, вартістю 200гривен,

чим заподіяв потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 8805 гривень.

Крім того, наприкінці вересня 2018 року, в вечірній час, знаходячись на занедбаній ділянці в лісопарку в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_2 , діючи повторно, незаконно, шляхом обривання гілок та верхівкових частин дикозростаючих кущів рослин коноплі, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» - КАНАБІС, який з метою подальшого вживання переніс за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де згодом висушив та подрібнив його, тим самим виготовивши наркотичний засіб, який в подальшому незаконно зберігав без мети збуту до 18.01.2019 року, коли працівниками поліції при проведенні обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_2 , який на момент проведення обшуку перебував у стані наркотичного сп`яніння, було виявлено та вилучено сухі подрібнені рослинні речовини зеленого кольору, масами 135,244 г, 83,771 г, 47,790 г, 29,916 г, 253,771 г, 1,532 г, 3,024 г, які відповідно до висновку експерта №18-12 від 28.01.2019 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - КАНАБІС, маси якого в перерахунку на суху речовину склали 121,177 г, 75,163 г, 41,974 г, 27,099 г, 222,123 г, 1,363 г, 2,694 г, загальною масою 491, 594 г.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.189 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши вимоги передачі чужого майна, вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому; за ч.2 ст.289 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши незаконне заволодіння транспортного засобу, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.190 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно; за ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.189 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши вимогу передачі чужою майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому; за ч.2 ст.289 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши таємне викраденні чужого майна (крадіжку), вчинену повторно; за ч.2 ст.309 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши незаконне придбанні, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.

Відповідно до ч.2, 3 ст.349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так судом, з урахуванням заяв обвинувачених, проти яких не заперечували інші сторони, було визначено обсяг дослідження доказів по об`єднаних кримінальних провадженнях №12016080140000545, №12016080140002231, №12018080140001888, №12019080140001277, та встановлено наступний порядок, а саме по об`єднаним кримінальним провадженням №12016080140000545, №12016080140002231 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст.189, ч.2 ст.289 КК України в повному обсязі; по кримінальному провадженню №12016080140002231 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України в повному обсязі; по кримінальному провадженню №12018080140001888 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України та по кримінальному провадженню №12019080140001277 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України; в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, тобто визнання ними вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 26 січня 2016 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу кафе-бару «Джокер» в м. Мелітополь по вул. Г. Сталінграду б.№1/4, він спільно з ОСОБА_1 та знайомим підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 21-115» чорного кольору, в салоні якого на водійському сидінні перебував, як йому на теперішній час відомо потерпілий ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_1 спільно зі знайомим, відчинивши дверцята автомобіля, наносили потерпілому ОСОБА_4 удари в область тулуба та голови, він стояв поруч з метою попередження наближення сторонніх осіб та надання допомоги. Знайомий спільно з ОСОБА_1 силою пересадили потерпілого ОСОБА_4 на заднє пасажирське сидіння автомобіля. Після чого він також сів на заднє сидіння автомобіля та вони поїхали до безлюдної ділянки по вул. Г. Сталінграду, б.№4. Автомобілем керував ОСОБА_1 . Приїхавши на місце, вони з застосуванням фізичної сили висадили потерпілого з салону автомобіля та усно погрожуючи вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень почали вимагати від потерпілого у дводенний строк грошові кошти у розмірі 20000,00 гривень. Автомобіль «ВАЗ 21-115»який належав потерпілому вони вилучили у якості застави, для гарантованого отримання від потерпілого грошових коштів у розмірі 20000,00 гривень. Потім вони знову посадили потерпілого у автомобіль та відвезли його в район міста «Новий Мелітополь», де залишили потерпілого поблизу зупинки громадського транспорту «вул. Молодіжна», а самі поїхали на його автомобілі. У вчиненому щиро розкаявся, свою провину зрозумів.

Крім того, 09.06.2018 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, він знаходячись в приміщенні кафе «Джокер» в м. Мелітополь по вул. Героїв Сталінграду 1/1, упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, з поверхні столу у залі викрав жіночу сумку коричневого кольору, гаманець чорного кольору, грошові кошти в розмірі 5000гривень; мобільний телефон «Iphone 5» сріблястого кольору, мобільний телефон «Sony ericsson» чорного кольору. Крім того, наприкінці вересня 2018 року, він у вечірній час, знаходячись на занедбаній ділянці в лісопарку в м. Мелітополь обірвав гілки та верхівки з дикозростущих кущів коноплі, які переніс за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 , де їх висушив, подрібнив та виготовив наркотик канабіс для власного вживання, який він зберігав у себе вдома до проведення обшуку, під час якого працівники поліції вилучили наркотик. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_16 відшкодував в повному обсязі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 26 січня 2016 року, приблизно о 20-00 годині, знаходячись поблизу кафе-бару «Джокер» по вул. Г. Сталінграду б.№1/1 в м. Мелітополі він спільно з особою за прізвиськом «ОСОБА_30» та ОСОБА_2. , підійшов до автомобіля «ВАЗ 21-115» чорного кольору, в салоні якого на водійському сидінні перебував, як йому на даний час відомо, потерпілий ОСОБА_4 , та відчинивши двері автомобіля, спільно зі знайомим наніс потерпілому удари в область тулуба та голови. ОСОБА_2 знаходився біля автомобіля з метою їх попередження у випадку наближення сторонніх осіб, а також у разі необхідності надання допомоги. Він спільно зі знайомим, із застосуванням фізичної сили, пересадили потерпілого на заднє пасажирське сидіння автомобіля. Після чого на заднє сидіння сів ОСОБА_2 . Він сів за кермо та вони поїхали до безлюдної ділянки місцевості поблизу будинку №4 по вул. Г. Сталінграду в м. Мелітополі де силою висадили потерпілого з салону автомобіля. Він спільно зі знайомим та ОСОБА_2. , усно погрожуючи вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень, почали вимагати у дводенний строк у потерпілого гроші в сумі 20000гривень. Автомобіль «ВАЗ 21-115», який належить потерпілому, вони вилучили у якості застави, як гарантію отримання грошей в сумі 20000гривень. Після цього, вони знову посадили потерпілого у автомобіль та відвезли його в район міста «Новий Мелітополь», де залишили поблизу зупинки громадського транспорту по вул. Молодіжна, а сам поїхав на його автомобілі. Згодом він автомобіль відвіз на авто площадку, де продав його за 1000 доларів США. У вчиненому щиро розкаявся, свою провину зрозумів.

Крім того, 05 червня 2016 року, приблизно о 20-00 годині, він знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту «Булочна» по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі під приводом здійснення телефонного дзвінку отримав від ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору та в ході здійснення телефонного дзвінку втік з отриманим телефоном. Крім того, 13 травня 2016 року, приблизно о 12 годині 15 хвилин, він знаходячись поблизу магазину «Вакула» по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі під приводом здійснення телефонного дзвінку отримав від ОСОБА_8 мобільний телефон марки «ASUS» білого кольору та в ході здійснення телефонного дзвінку втік з отриманим телефоном. Крім того, 22 червня 2016 року, приблизно о 20 годині 50 хвилин, він знаходячись поблизу магазину «Таврійський» по бул.30 річчя Перемоги, б .№34 в м. Мелітополі та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав велосипед зеленого кольору. Крім того, 04 серпня 2016 року, приблизно о 14-00годині, він знаходячись на перехресті вулиць Чайковського та вулиці 9-го січня в м. Мелітополь під приводом здійснення телефонного дзвінку отримав від ОСОБА_11 мобільний телефон марки «LG», чорного кольору, та в ході здійснення телефонного дзвінку втік з отриманим телефоном. Крім того, 30 серпня 2016 року, він приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Продукти» по пров. Сєрова, б.№73 в м. Мелітополі викрав велосипед червоно-білого кольору.

Крім того, 11 травня 2019 року, приблизно о 19 годині 22 хвилини, він знаходячись в приміщенні магазину «Єва-150» в м. Мелітополь по бульвар 30-річчя Перемоги, 1, упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиці магазину флакон чоловічої туалетної води «Версаче О Фреш». Крім того, 13 травня 2019 року, приблизно о 19 годині 32 хвилини, він знаходячись в приміщенні магазину «Єва-150» в м. Мелітополь по бульвар 30-річчя Перемоги, 1, упевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, взяв з полиці магазину флакон жіночої туалетної води «Версаче Крістал Брайт» та сховав їх сумку, після чого направився до виходу з магазину, однак його помітила продавець. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати. Матеріальну шкоду потерпілим відшкодував частково.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1, 2 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду сторонами обвинувачення та захисту; з урахуванням визнання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своєї провини в скоєних кримінальних правопорушеннях (злочинів) їх винність і причетність до скоєння вказаних злочинних діянь знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується зібраними, за вимогами КПК України, в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз, письмовими та речовими доказами, а саме:

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що десь у червні 2016 року, точно він не пам`ятає, він разом з друзями ОСОБА_18 та ОСОБА_19 знаходився біля гуртожитку, поблизу магазину «Вакула», по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області. До нього підійшло кілька хлопців, одним з яких був ОСОБА_1 та який попросив телефон подзвонити. Він надав йому свій телефон «ASUS» білого кольору і він відійшов на кілька метрів та почав розмовляти. Він відволікся та ОСОБА_1 почав відходити, поки він не пропав з його поля зору. Згідно обвинувального акта претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявлявся.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що десь у червні 2016 року, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_19 знаходилися поблизу магазину «Вакула» по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області. До них підійшло кілька хлопців та попросили у його друга ОСОБА_8 телефон щоб подзвони. ОСОБА_8 надав одному з хлопців, а саме ОСОБА_1 свій телефон і той відійшов та почав розмовляти. Через декілька хвили хлопець з телефоном його друга втік.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що десь у червні 2016 року, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_18 знаходилися поблизу магазину «Вакула» по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області. До них підійшло кілька хлопців та попросили у його друга ОСОБА_8 телефон щоб подзвони. ОСОБА_8 надав одному з хлопців, а саме ОСОБА_1 свій телефон і той відійшов та почав розмовляти. Через декілька хвили хлопець з телефоном його друга втік.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що в червні 2016 року, приблизно о 20 годині 50 хвилин поблизу магазину «Таврійський» по бул.30 річчя Перемоги, б .№34 в м. Мелітополі у його 13-ти річної доньки незнайомий чоловік викрав велосипед «Titan» зеленого кольору, який вона залишила біля магазину. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляв.

В судовому засідання потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що 30 серпня 2016 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, вона була в магазині «Продукти» по пров. Сєрова, б.№73 в м. Мелітополі , та біля магазину залишила свій велосипед червоно-білого кольору. Коли вона вийшла велосипед зник. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляла.

В судовому засідання потерпілий ОСОБА_11 суду пояснив, що у серпні 2016 року близько 14-00 години він йшов на роботу. Оскільки була погана погода він вирішив почекати автобус. В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 , якого він знав, оскільки вони колись навчалися разом у школі. ОСОБА_1 попросив у нього телефон для дзвінка. Оскільки він його знав, то надав йому свій телефон «LG» чорного кольору. Під час телефонного дзвінка ОСОБА_1 утік. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляв.

В судовому засідання потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що в червні 2016 року він з другом знаходився біля зупинки громадського транспорту «Булочна» по бул. 30 річчя Перемоги в м. Мелітополі. До них підійшов ОСОБА_1 , який був знайомий з його другом та попросив у них телефон подзвонити. Оскільки він був знайомим його друга він надав йому телефон «Samsung» чорного кольору для дзвінка. Під час телефонного дзвінку ОСОБА_1 втік. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявляв.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що в 2016 році придбав на автостоянці автомобіль ВАЗ21015 за 2000 доларів СШАу ОСОБА_22 . На автомобіль був технічний паспорт, на чиє ім`я він не пам`ятає. Оформленням автомобіля займався його знайомий ОСОБА_26 .

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він знав потерпілого ОСОБА_4 , так в січні 2016 року він розповів йому, що у нього забрали машину ВАЗ 21015, що 3 чоловіків сіли до нього у автомобіль біля кафе «Джокер», відвезли до балки побили його та забрали автомобіль, вимагали у нього гроші в сумі 20000,00 грн. він казав про трьох чоловіків, серед яких були обвинувачені. В поліцію він звернувся не одразу, пізніше. В цей час ОСОБА_4 мешкав у нього біля тижня, ховався від усіх, не спілкувався з батьками та знайомими.

Також вина обвинувачених підтверджується:

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та довідкою до протоколу стосовно ОСОБА_1 , згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 (том6 а.с.44-46);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та довідкою до протоколу стосовно ОСОБА_2 , згідно якого свідок ОСОБА_26 впізнав ОСОБА_2 (том6 а.с.47-49);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та довідкою до протоколу стосовно ОСОБА_1 , згідно якого свідок ОСОБА_26 впізнав ОСОБА_1 (том6 а.с.50-52);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та довідкою до протоколу стосовно ОСОБА_2 , згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 (том6 а.с.53-55);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання та довідкою до протоколу стосовно ОСОБА_27 , згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_27 (том6 а.с.56-58);

- протоколом слідчого експерименту та стенограмою від 16.05.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_4 , згідно якого потерпілий ОСОБА_4 вказав на обставини вчининеного злочину (том6 ас.59-63);

- протоколами затримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (том6 а.с.76);

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілого ОСОБА_4 (том6 а.с.84-85);

- протоколом огляду місця події з таблицями від 04.02.2016 року за адресою: м. Мелітополь вул. Дзержинського 145 за участю автомобіля ВАЗ-21150 д/н НОМЕР_9 (том6 а.с.92-94);

- висновком експерта №79 від 17.02.2016 року про проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно якої сліди папілярних узорів вилучені в ході проведення огляду автомобіля ВАЗ-21150 д/н НОМЕР_9 залишені не ОСОБА_4 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , а іншою особою (том6 а.с.101-110);

- висновком експерта №80 від 18.02.2016 року про проведення судової трасо логічної експертизи (том6 а.с.112-115);

- висновком експерта №303 від 16.06.2016 року про проведення судової дактилоскопічної експертизи, згідно якої сліди папілярних узорів вилучені в ході проведення огляду автомобіля ВАЗ-21150 д/н НОМЕР_9 залишені не ОСОБА_2 , а іншою особою (том6 а.с.119-127);

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Відповідно до п.4, 5 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України.

Відповідно до п.3 Постанови пленуму ВСУ №4 від 26.04.2002 року, незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин. Незаконним придбанням наркотичних засобів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.

Відповідно п.п. 2, 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання " більш суворе покарання особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Відповідно до п.8 постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м`яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК України. Застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).

В судовому засіданні прокурор просила призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.190 КК України - 2 роки позбавлення; за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі; за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити остаточне покарання - 5 років 3 місяців позбавлення волі. При призначенні покарання застосувати ст.72 КК України.

В судовому засіданні прокурор просила призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.289 КК України з урахування ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.309 КК України - 1 рік обмеження волі; за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання - 3 роки позбавлення волі; за правилами ч.1 ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком від 17.12.2015р. Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України призначивши остаточне покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі. При призначенні покарання застосувати ст.72 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисні злочини з корисливих мотивів; однак за час розгляду кримінальної справи в повному обсязі визнав свою провину, розкаявся у скоєному, має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується позитивно; згідно довідки про здоров`я знаходиться на обліку «КУ Мелітопольський центр з профілактики та боротьби зі СНІДом» з діагнозом «ВІЛ-інфекція, вірусний гепатит С; за час розгляду справи відшкодував шкоду потерпілим; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, адвоката, потерпілих; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, відшкодування шкоди потерпілим; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд не визнає як обтяжуючу обставину скоєння злочину у стані викликаному вживанням наркотичних засобів, оскільки скоєння злочину за ст.309 КК України передбачає знаходження особи в даному стані.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України з урахуванням ст.69 КК України, за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням; за правилами ч.1 ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком від 17.12.2015р. Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України, та застосувати до обвинуваченого ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 28.04.2016 року по 13.03.2018 року, включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі (у редакції закону від 26.11.2015 №838-VIII), що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові №663/537/17 (Провадження №13-31кс18) від 29.08.2018 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисні злочини з корисливих мотивів; має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні дитину, за час розгляду справи відшкодував шкоду потерпілим; під час досудового та судового слідства сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, адвоката, потерпілих; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, відшкодування шкоди потерпілим; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочину.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України з за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань; та застосувати до обвинуваченого ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 20.04.2016 року по 08.06.2018 року включно, 28.03.2020 року по 05.03.2021 року включно із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі (у редакції закону від 26.11.2015 №838-VIII), що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові №663/537/17 (Провадження №13-31кс18) від 29.08.2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинувачених на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільні позови по справі не заявлялися.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі;

за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України - 2 роки позбавлення;

за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяці 18днів позбавлення волі.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 20.04.2016 року по 08.06.2018 року включно, 28.03.2020 року по 05.03.2021 року включно із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі, який становить 5 (п`ять) років 2 (два) місяці 18днів позбавлення волі, звільнивши засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.289 КК України з урахування ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.309 КК України - 1 рік обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком від 17.12.2015р. Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ст. 309 ч.1 КК України призначивши остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців 26 днів позбавлення волі.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 28.04.2016 року по 13.03.2018 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі, який становить 3 (три) роки 8 (вісім) місяців 26 днів, звільнивши засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-рослинна речовина зеленого кольору, масами після проведення експертних досліджень в перерахунку на суху речовину 120,977г., 74,963г., 41,744 г., 26,899г., 221,923г., 1,163г., 2,494г., які відповідно до висновку експерта №18-12 від 28.01.2019 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - КАНАБІС; залишки змивів з саморобного пристрою для куріння на висушених паперових носіях; саморобний пристрій для куріння, що складається з двох частин двох полімерних пляшок (з первинними упакуваннями), які були поміщені до паперового пакету та опечатані біркою з підписом експерта (квитанція №395-293), що знаходиться на зберіганні у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

-велосипед марки «Titan» з рамою зеленого кольору, що передано під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - повернути власнику;

-DVD диск з відеозаписом з камер відео спостереження з «Єва» за адресою: м. Мелітополь бул. 30р. Перемоги 1, який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

-DVD диск марки «Videx allegro» у паперовому конверті з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 16.05.2016 року, який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

-DVD диск марки «Videx allegro» у паперовому конверті з відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 18.03.2016 року, який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

-DVD диск марки «Videx allegro» у паперовому конверті з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_28 від 18.03.2016 року, який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

-автомобіль «ВАЗ 21-115», в кузові чорного кольору, з державним номером НОМЕР_1 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 на автомобіль «ВАЗ 21-115» д/н НОМЕР_9 , страховий поліс №АІ 7494989, пластикова картка «Арсенал», що передано під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - повернути власнику.

-паперовий конверт до якого упакована таблиця до протоколу ОМП від 04.02.2016 року за фактом проведення огляду автомобіля «ВАЗ 21-115» д/н НОМЕР_9 , який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

-паперовий пакет до якого упаковані таблиця до протоколу ОМП від 04.02.2016 року з поміщеними на неї 5 слідами папілярних узорів які було відкопійовано на 5 відрізків ЛТ та дактилокарти, що належать свідкам: ОСОБА_21 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_24 , потерпілому ОСОБА_4 та паперовий пакет до якого запакована дактилокарта підозрюваного ОСОБА_2 , який долучено до матеріалів справи - залишити в матеріалах справи;

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (рахунок № 31112115008009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: Казначейство України (ЕАП)) витрати на залучення експерта по експертизі №18-12 від 28.01.2019 року в сумі 858,00гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №79 від 17.02.2016 року в сумі 491,04гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_12 ) який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №79 від 17.02.2016 року в сумі 491,04гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №80 від 18.02.2016 року в сумі 491,04гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_12 ) який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №80 від 18.02.2016 року в сумі 491,04гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №303 від 16.06.2016 року в сумі 880,40гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_12 ) який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (рахунок №31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ - 38025367, Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області)) витрати на залучення експерта по експертизі №303 від 16.06.2016 року в сумі 880,40гривні. Обов`язок стягнення є солідарним із ОСОБА_2 .

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко