
Справа № 315/85/21
Номер провадження № 2/315/130/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
09 березня 2021 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
18.01.2021 року позивач звернувся до Гуляйпільського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
26.01.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В позові позивач посилався на те, що 15.09.2017 року між сторонами укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 28.10.2020 року склала в сумі 219483,67 грн., з якої заборгованість за кредитом – 184079,23 грн., в т.ч. 132157,12 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 51922,11 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10676,64 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 24727,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2017 року станом на 28.10.2020 року в сумі 219483,67 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 3292,26 грн., справу розглянути за відсутності представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви прохали розглянути справу у відсутність представника, не заперечували проти заочного розгляду справи, 09.03.2021 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з заявою про розгляд справи у відсутність представника, не заперечували проти заочного розгляду справи (а.с.92).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України (а.с.91), поштове повідомлення повернуто до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.89), про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.5 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
15.09.2017 року між АТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 74,4% річних (а.с.10-11).
Відповідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 30.11.2019 року відповідачу встановлено кредитний ліміт на кредитну карту в розмірі 200000 грн., 15.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0,0 грн. (а.с.9).
Заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 15.09.2017 року станом на 28.10.2020 року склала в сумі 219483,67 грн., з якої заборгованість за кредитом – 184079,23 грн., в т.ч. 132157,12 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 51922,11 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10676,64 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 24727,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 28.10.2020 року (а.с.6-7).
Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.
Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України відповідно до якої зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору . Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши 15.09.2017 року з АТ КБ "Приватбанк" кредитний договір №б/н, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 74,4% річних (а.с.10-11).
Відповідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 30.11.2019 року відповідачу встановлено кредитний ліміт на кредитну карту в розмірі 200000 грн., 15.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0,0 грн. (а.с.9).
Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, так як сплачував його несвоєчасно і не в повному обсязі, в результаті чого заборгованість за кредитом станом на 28.10.2020 року склала в сумі 219483,67 грн., з якої заборгованість за кредитом – 184079,23 грн., в т.ч. 132157,12 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 51922,11 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10676,64 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 24727,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, то суд вважає позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окремо слід зазначити, що позивачем до позовної заяви додано клопотання про огляд веб-сайту, в якому позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №4, повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.09.2017 року)», розділ 2.1.1 знаходиться на сторінках 255-277 повного договору.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Відповідно до ч.7 ст.85 ЦПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
В клопотанні про огляд веб-сайту представник позивача зазначає, що такий огляд надасть змогу підтвердити дійсність відповідної копії редакції Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» на час укладення кредитного договору, тобто станом 15.09.2017 року.
Огляд веб-сайту може бути проведений для фіксації лише тих даних, які можуть бути доказами у відповідній цивільній справі.
Сам по собі огляд веб-сайту за своєю суттю є фіксацією на час такого огляду певного стану речей, відповідної інформації тощо.
Отже, огляд веб-сайту не зможе спростувати чи підтвердити наявність станом на 15.09.2017 року тієї чи іншої редакції Умов та Правил надання банківських послуг.
Враховуючи викладене, огляд веб-сайту не зможе довести обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, зокрема такий огляд не змінить тих обставин, що Умови та Правила неодноразово могли змінюватися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин, а саме 15.09.2017 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
Таким чином, клопотання позивача про огляд веб-сайту, яким позивач просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» слід відхилити.
За приписами частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти в повному обсязі в матеріалах справи не має, не спростовано це і відповідачем. Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 3292,26 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_2 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору №б/н від 15.09.2017 року станом на 28.10.2020 року в сумі 219483,67 грн., з якої заборгованість за кредитом – 184079,23 грн., в т.ч. 132157,12 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту, 51922,11 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10676,64 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 24727,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також витрати на сплату судового збору в сумі 3292,26 грн., а всього 222775,93 грн. (двісті двадцять дві тисячі сімсот сімдесят п`ять гривень 93 копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Суддя: С.М.Телегуз
Судове рішення № 95420004, Гуляйпільський районний суд Запорізької області було прийнято 09.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 315/85/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: