Рішення № 95419993, 16.02.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3653/20

Провадження № 2/314/318/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу № 314/3653/20 за позовом Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 наказом № 040-к від 06.03.2017 була прийнята на посаду вихователя за переведенням з Дружелюбівського навчально-виховного комплексу Вільнянської районної ради. У 2020 році відповідачка написала заяву на отримання основної щорічної відпустки за робочий рік з 06.03.2020 по 05.03.2021 тривалістю 56 календарних дні з 15.06.2020 по 10.08.2020 та надання матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Після отримання відпускних відповідачка звернулась в бухгалтерію закладу та повідомила про намір звільнитися 11.08.2020. Тобто за відпрацьований час відповідачка мала право на відпустку 24 календарних дні, а кошти за 32 календарних дні надмірно використаної відпустки у розмірі 13122,40 грн. повинна була повернути. У червні 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату з 01.06.2020 по 14.06.2020, матеріальну допомогу на оздоровлення та частково утримано суму за надмірне використання основної щорічної відпустки в сумі 6685,26 грн. Відповідачка звільнилась з 11.08.2020 за власним бажанням, однак надмірно сплачені кошти не повернула. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, у розмірі 5971,87 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі на тих підставах, що зазначені у позові.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Представник відповідачки повідомила суду, що 06.03.2017 ОСОБА_1 була прийнята на посаду вихователя до КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради за переведенням з Дружелюбівського навчально-виховного комплексу Вільнянської районної ради. У зв`язку необхідністю догляду за дочкою до досягнення 14 років, 11.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до роботодавця із заявою про звільнення. Відповідно до наказу від 11.08.2020 відповідачку звільнили з посади вихователя за власним бажанням, однак трудову книжку в день звільнення не видали. На прохання видати трудову книжку їй було повідомлено, що трудову книжку можливо отримати за умови повернення надмірно перерахованих коштів за використану відпустку. Трудову книжку ОСОБА_1 отримала 01.09.2020, отже, саме цей день слід вважати днем звільнення. Враховуючи період затримки видачі трудової книжки, сума, яку просить стягнути позивач має бути зменшена, пропорційно до кількості відпрацьованих днів до моменту звільнення.

За клопотанням позивача у судовому засідання були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що працює на посаді головного бухгалтера КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради. 10.06.2020 до неї звернулася ОСОБА_1 та повідомила, що має намір звільнятися за власним бажанням з 11.08.2020. Свідок їй роз`яснила положення п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про відпустки», згідно з якими у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже отримав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, у даному випадку за період з 06.03.2020 по 11.08.2020. У червні 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітку плату за період з 01.06.2020 по 14.06.2020, матеріальну допомогу на оздоровлення згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту» та частково утримано суму за надмірне використання щорічної основної відпустки у розмірі 6685,26 грн. Таким чином, ОСОБА_1 повинна повернути закладу заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року у розмірі 5971,87 грн.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомив, що працює на посаді заступника начальника директора з навчальної роботи КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради. ОСОБА_1 11.08.2020 написала заяву про звільнення за власним бажанням у зв`язку необхідністю догляду за дочкою до досягнення 14 років. У цей день був винесений наказ про її звільнення. Крім того, відповідачці було повідомлено про необхідність повернути закладу заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Цю заборгованість ОСОБА_1 визнала, погодилася оплатити добровільно, у зв`язку з чим відправилася до м. Вільнянськ, де розташоване відділення банку, однак до закладу не повернулась, а також не забрала у день звільнення свою трудову книжку. 12.08.2020 був підготовлений лист-повідомлення про явку до закладу за отриманням трудової книжки. Лист направлено на адресу відповідачки 14.08.2020, який нею отримано 27.08.2020. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не відповідала на телефонні дзвінки, не з`являлася до закладу, комісією було вирішено здійснити виїзд за місцем її проживання, однак під час візиту двері будинку ніхто не відчинив, до комісії ніхто не вийшов.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що працює на посаді секретаря КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради. У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 за трудовою книжкою у день звільнення, а саме 11.08.2020, 14.08.2020 на її адресу було направлено повідомлення з проханням отримати трудову книжку. На її дзвінки 13.08.2020 ОСОБА_1 не відповідала. На телефонний дзвінок іншої співробітниці ОСОБА_5 відповідачка підняла слухавку та повідомила, що знає з якого питання їй телефонують, зустрічатися та спілкуватися відмовляється, лист-повідомлення має намір отримати від поштарки.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі заяви відповідачки наказом Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради від 06.03.2017 № 040-к ОСОБА_1 прийнято на посаду вихователя за переведенням з Дружелюбівського навчально-виховного комплексу Вільнянської районної ради Запорізької області.

У 2020 році ОСОБА_1 написала заяву на отримання основної щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів з 15.05.2020 по 10.08.2020 за робочий рік з 06.03.2020 по 05.03.2021 та надання матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту».

На підставі заяви відповідачки від 11.08.2020 наказом КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради № 141-К ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради з 11.08.2020 за власним бажанням у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку. Пунктом 2 наказу бухгалтерії КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради наказано утримати кошти у розмірі 6437,14 грн. згідно з розрахунком за 32 календарних дні, як оплату за надмірну використану основну щорічну відпустку за період роботи з 06.03.2020 по 05.03.2021.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Оскільки відповідачка звільнилася з роботи до закінчення робочого року, за який вона одержала відпустку повної тривалості, а під час звільнення відрахування із суми нарахованої заробітної під час розрахунку не проведено у зв`язку з недостатністю коштів, позивач має право стягнути відповідну суму у судовому порядку. Аналогічну правову позицію Верховний суд висловив у постанові від 17.07.2019 у справі № 332/1433/17-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Як встановлено судом, за відпрацьований час ОСОБА_1 має право на відпустку 24 календарних днів (56/355Х154, де 56 - кількість календарних днів відпустки, 355 - кількість календарних днів за рік без урахування святкових та неробочих днів, 154 - кількість відпрацьованих календарних днів без урахування святкових та неробочих днів), а кошти за 32 календарних дні надмірно використаної відпустки підлягають поверненню на рахунок підприємства.

Згідно з розрахунками позивача, які оспорювалися відповідачкою, загалом за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, підлягали поверненню грошові кошти у сумі 13122,40 грн. У червні 2020 року з відповідачки було частково утримано кошти за надмірне використання основної щорічної відпустки в сумі 6685,26 грн. Крім того, у серпні 2020 року вже після звільнення з ОСОБА_1 було утримано кошти у сумі 465,27 грн.

Отже, з урахуванням утриманих у червні та серпні 2020 року сум з ОСОБА_1 підлягають стягненню кошти за надмірне використання основної щорічної відпустки в сумі 5971,87 грн.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідачки та її представника щодо зменшення суми за надмірне використання основної щорічної відпустки пропорційно до кількості відпрацьованих днів до моменту звільнення з урахуванням періоду затримки видачі трудової книжки.

Так, представник відповідачки у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 з вини власника не отримала трудову книжку у день звільнення, а саме 11.08.2020. Фактично трудова книжка була отримана нею 01.09.2020 і саме цю дату слід вважати днем звільнення відповідачки.

Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпПУ)

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 235 КЗпП).

Суд вважає посилання представника відповідачки щодо затримки у видачі трудової книжки з вини власника такими, що не відповідають дійсності та не підтверджуються належними доказами. Матеріалами справи не встановлено наміру ОСОБА_1 отримати трудову книжку, оскільки остання не направляла жодних письмових звернень до позивача з вимогою видачі трудової книжки чи дозволу на направлення трудової книжки поштою. В матеріалах справи міститься лист-повідомлення КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради від 12.08.2020 № 07-03/485, яким ОСОБА_1 повідомлено прибути до закладу для отримання оригіналу трудової книжки. Згідно фіскального чеку цього листа було направлено 14.08.2020, а згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 його отримала 27.08.2020, тоді як за трудовою книжкою вона з`явилась та отримала її тільки 01.09.2020, тобто між днем отримання повідомлення (четвер 27.08.2020) та днем отримання трудової книжки (вівторок 01.09.2020) було два робочих дні (п`ятниця та понеділок), коли відповідачка мала змогу з`явитися до позивача та отримати свою трудову книжку. Крім того, про відсутність вини КЗ «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради у затримці видачі трудової книжки свідчить акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю Головного управління держпраці у Запорізькій області від 14.09.2020 № ЗП9551/1990АВ.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до беззаперечного висновку, що позовні вимоги Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 20520196, юридична адреса: 70035, Запорізька область, Вільнянський район, вул. Леніна, 71-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петропавлівка Шахтарського району Донецької області, громадянки України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.08.2003 Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної (код ЄДРПОУ 20520196, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с. Матвіївка, вул. Леніна, 71-А) заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, у розмірі 5971,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петропавлівка Шахтарського району Донецької області, громадянки України, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.08.2003 Шахтарським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального закладу «Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Запорізької обласної (код ЄДРПОУ 20520196, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с. Матвіївка, вул. Леніна, 71-А) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія Миколаївна Свідунович

16.02.2021