Рішення № 95419020, 10.03.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/485/21

Провадженя№ 2/266/418/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ТОВ «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

На обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

14.04.2020 року наказом №40 від 13.04.2020 року ОСОБА_2 було прийнято майстром грейферної дільниці департаменту машинобудування ТОВ «СРЗ», а наказом №103 від 05.08.2020 року його звільнено з цього дня на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Згідно розрахункового листа, за час роботи на ТОВ «СРЗ», у відповідача виникла заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 у вигляді заробітної плати у сумі 26864,88 грн. ОСОБА_2 мав право на отримання невиплаченої йому заробітної плати у день звільнення, так як 05.08.2020 року він працював на підприємстві. Однак, в день звільнення 05.08.2020 року, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. З вини відповідача він не отримав свою заробітну плату у сумі 26864,88 грн. На підставі зазначеного, вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь, заборгованість із невиплаченої заробітної плати у сумі 26864,88 грн. та судові витрати понесені у звязку з розглядом справи у сумі 5000 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2021 року відкрито провадження по справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, зобов`язано відповідача надати завірену належним чином інформацію, а саме: відомості (довідку) про розміри заборгованості ТОВ «СРЗ» по заробітній платі та належних до виплати сум ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на момент його звільнення з ТОВ «СРЗ» - 05.08.2020 року; про середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_2 за останні два повністю відпрацьованих ним місяці перед його звільненням; про кількість відпрацьованих ОСОБА_2 годин на підприємстві за останні два повністю відпрацьованих ним місяці перед його звільненням з ТОВ «СРЗ» - 05.08.2020 року; про кількість відпрацьованих ОСОБА_2 днів на підприємстві за останні два повністю відпрацьованих ним місяці перед його звільненням з підприємства, з документами, що підтверджують ці відпрацьовані дні (табель обліку використання робочого часу за цей період чи інше), а також копію наказу №40 від 13.04.2020 року по ТОВ «СРЗ» про прийняття ОСОБА_2 ; копію наказу №103 від 05.08.2020 року по ТОВ «СРЗ» про звільнення ОСОБА_2

25.02.2021 року на адресу суду від представника ТОВ «СРЗ» - Новікової І.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

ОСОБА_2 працював на ТОВ «СРЗ» з 14.04.2020 року по 05.08.2020 року на посаді майстра. Наразі на підприємстві ТОВ «СРЗ» виникли труднощі з дотримання строків виплати заробітної плати, така ситуація склалась з початку 2019 року та обгрунтована багатьма чинниками. ТОВ «СРЗ» з 2003 року по 2016 рік було орендарем цілісного майнового комплексу колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод». Зважаючи на застарілість чинного законодавства України, яким унормовано порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, до теперішнього часу фактично майно ЦМК ДП «АСРЗ» перебуває у володінні, користуванні та обліковується на балансі ТОВ «СРЗ». Протягом останніх 4 років ТОВ «СРЗ» неодноразово спрямувало офіційні листи, запити, колективні звернення стосовно вирішення питання по статусу ЦПК ДП «АСРЗ», як до Донецької обласної державної адміністрації, так і до профільного Міністерства інфраструктури, бізнес омбудсмена, адміністрації Президента України. Однак, прийняття ефективного та правильного рішення з приводу подальшого використання або зміни власника ЦМК ДП «АСРЗ», в якому були б враховані як інтереси держави, так і трудового коллективу судноремонтників Маріуполя, перекладається з одного органу виконавчої влади до іншого та триває дотепер. Станом на дату складання відзиву невиплаченою залишається заробітна плата ОСОБА_2 у розмірі 26864,88 грн. Стосовно судових витрат понесених позивачем зазначено, що в позовній заяві визначено понесені витрати у сумі 500 грн. на отримання правничої допомоги за договором з адвокатом. До позовної заяви додано копію попереднього розрахунку суми судових витрат із яких позивач планує понести 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви додано копію товарного чеку від 06.01.2021 року про сплату готівки у розмірі 5000 грн. за «надання правничої допомоги за договором №01/10 від 01.10.2020 року». ТОВ «СРЗ» категорично не погоджується з понесеними витратами позивача із наступних підстав. По-перше, в договорі про надання правової допомоги 01/10 від 01.10.2020 року не вказанои чіткого механізму надання – прийняття послуг адвоката. Також не зазначено механізм оплати наданих послуг. По-друге, товарний чек, як документ не може слугувати належним доказом понесення витрат на правничу допомогу, оскільки не оформлено у встановленому законом порядку, не містить печатки банку про проведення операції.Таким чином представник позивача не вірно визначив витрати понесені у зв`язку з розглядом справи.

Судове повідомлення, яке направлялося відповідачу ТОВ «СРЗ» вручено, на підставі чого було надано відзив на позовну заяву та копії документів на виконання ухвали судді віл 29.01.2021 року.

Позивачу та його представнику надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи доказами, якими вони обґрунтовують свої вимоги та доводи, вважає, що позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Судом встановлено, що з копії трудової книжки, заповненої на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що останній з 14.04.2020 року по 05.08.2020 року прийнятий до ТОВ «СРЗ» на посаду майстра грейферної дільниці. (а.с.17).

З довідки ТОВ «СРЗ» вбачається, що заборгованість ТОВ «СРЗ» перед ОСОБА_2 по заробітній платі станом на 19.02.2021 року складає 26864,88 грн. (а.с.41).

Таким чином, заборгованість за підприємством по заробітній платі перед ОСОБА_2 станом на 19.02.2021 р. становить 26864,88 грн.

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці».

Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем ТОВ «СРЗ» не була виплачена заборгованість по заробітній платі станом на 19.02.2021 року в розмірі 26864,88 грн., що підтверджується дослідженими доказами по справі, довідкою ТОВ «СРЗ», та визнано відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями законодавства з заробітної плати має проводитись відрахування податків та обов`язкових платежів, тому при виплаті відповідачем відповідних сум, належить утримати з них передбачені законом податки і обов`язкові платежі.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені судом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять докази понесення позивачем на правничу допомогу адвоката витрат в розмірі 5000 грн.

На підтвердження витрат позивачем надано: договір 01/10 від 01.10.2020 року про надання правової допомоги; ордер на надання правничої (правової) допомоги; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн. та товарний чек від 06.01.2021 року про отримання адвокатом Гасан Д.А. від ОСОБА_2 гонорару на загальну суму 5000 грн.

Таким чином, витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі № 266/485/21 та заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, а їх розмір є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код ЄДРПОУ 32183383, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 14.04.2020 року по 05.08.2020 року, станом на 19.02.2020 року в сумі 26864 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 88 коп., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код ЄДРПОУ 32183383, судовий збір в дохід держави у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код ЄДРПОУ 32183383, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення - 10.03.2021 року.

Суддя Д.Г. Пантелєєв