Рішення № 95418239, 04.03.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/334/21

ЄУН 226/334/21

Провадження № 2/226/262/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року Димитровській міській суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря – Альберті О.В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ДП «ВК «Краснолиманська»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирнограді Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з ДП «ВК «Краснолиманська», в обґрунтування якого зазначила, що з 08.10.2018 по 04.05.2020 вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах та була звільнена за власним бажанням відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України. У день звільнення повний розрахунок з позивачем не здійснений, розмір заборгованості по заробітній платі на день звільнення склав 71979,58 грн. До теперішнього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена, станом на 05.02.2021 заборгованість відповідача по заробітній платі становить 58779,63 грн. Згідно з довідкою відповідача, середньоденний заробіток позивача становить 762 грн. Посилаючись на ст.ст.116, 117 КЗпП України просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 58779,63 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 05.05.2020 року по день розгляду справи судом та суму сплаченого нею судового збору 1455,50 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що у день звільнення – 04.05.2020 позивач працювала у першу зміну, отримала трудову книжку у відділі кадрів, після чого повинна була звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою про повний розрахунок. Але позивач з невідомих причин до каси не звернулась і розрахунку не отримала. Даних, що позивач зверталась до роботодавця за отриманням розрахунку відповідачу не надано та в матеріалах справи не міститься. Вважає, що відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Відповідачем позовна заява отримана 12.01.2021, тому тільки з цієї дати відповідачу стало відомо про вимогу про розрахунок. Середньоденний заробіток позивача становить 762 грн. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен сплатити відповідач на користь позивача заявлений в позовній заяві з 05.05.2020 по день винесення судом рішення повинен бути зменшений, що буде проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Відповідні висновки викладені у постанові ВПВС від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц. Вважає вимоги позивача в частині періоду стягнення середнього заробітку необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

08.02.2021 на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначений на 09.00 год. 04.03.2021, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач знаходилась у трудових відносинах з відповідачем з 08.10.2018 по 04.05.2020 та була звільнена за ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 9-15).

У зв`язку з невиплатою позивачу належних при звільненні сум, 06.01.2021 позивач звернулась до ДП «ВК «Краснолиманська» з заявою про виплату їй заборгованості по заробітній платі (а.с. 16).

Згідно з довідками ДП «ВК «Краснолиманська», заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 18.01.2021 становить 58779,63 грн. після утримання податків та інших обов`язкових платежів, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 762 грн. (а.с. 18, 19).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

За змістом ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст.115 ч.1 КЗпП України, ст.24 ч.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, позивач в день звільнення 04.05.2020 працювала, про що свідчать відомості про перебування на робочому місці 04.05.2020 (а.с. 33).

Твердження представника відповідача стосовно не звернення позивача до каси підприємства у день звільнення за виплатою нарахованих їй при звільненні сум не заслуговують на увагу суду, оскільки дана інформація спростовується матеріалами справи, а саме: довідкою про перебування ОСОБА_1 на робочому місці в останній день перед звільненням, відомостями обслуговуючого зарплатний рахунок банку про те, що заробітна плата на підприємстві перераховується на картку робітників, а не отримується ними за вимогою у касі підприємства.

Враховуючи положення частини першої статті 116 КЗпП України, виплата нарахованих позивачу сум повинна бути проведена у день звільнення – 04.05.2020.

Враховуючи вимоги даної статті, той факт, що станом на день розгляду справи судом повний розрахунок з позивачем не здійснений, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі 58779,63 грн. після утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 682/3060/16-ц (провадження № 61-23170сво18).

Відповідно до вимог ст.117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Період затримки виплати позивачу належних при звільненні сум з 05.05.2020 по 04.03.2021 включно становить 210 робочих днів. З розрахунку середньоденного заробітку позивача 762 грн., середній заробіток за затримку розрахунку має становити 160020 грн. з розрахунку (210х762).

Між тим, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.

З огляду на те, що відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, має компенсаційний характер, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також, враховуючи розмір простроченої заборгованості, період затримки її виплати, співмірностість ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, може зменшити його розмір.

Відповідні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасне проведення з ним остаточного розрахунку до 58779,63 грн., що на думку суду сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах.

Відсутність коштів у відповідача не виключає його відповідальності перед позивачем, тому заборгованість по заробітній платі в сумі 58779,63 грн. та сума середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 58779,63 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 366,71 грн., а також на користь держави в сумі 908 грн.

На підставі ст.ст.47, 115, 116 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження: 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 31599557 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 58779 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 63 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.05.2020 по 04.03.2021 в сумі 58779 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 63 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 71 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Суддя І.В.Петунін