Ухвала суду № 95418072, 10.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3644/20

Провадження № 1-кп/219/460/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

cудді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Андрусенка С.В.,

прокурора Репешка Є.І.,

захисника Подлуцького А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020050000000174 від 25 січня 2020 року, складеного відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 128, 406 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

під час судового засідання прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх зобов`язань.

Захисник обвинуваченого Подлуцький А.М. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти заявленого клопотання та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов`язання, вказали, що прокурор не довів наявність ризиків, які, в свою чергу, на теперішній час значно зменшилися.

До суду від представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Чехова Д.А. надійшла заява, згідно якої він просив судове засідання, призначене на 10 березня 2021 року проводити без участі потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Чехова Д.А., проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому заперечували.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 січня 2020 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Донецького зонального відділу військової служби правопорядку, який був судом продовжений до 15 березня 2021 року включно.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 128, 406 ч.3 КК України, за одним з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років позбавлення волі та особу обвинуваченого.

Тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, які, крім того, характеризуються значною суспільною небезпекою, яка полягає, насамперед, в спричиненні тілесних ушкоджень іншій людині, а також те, що обвинувачений міцних соціальних зв`язків за місцем розгляду кримінального провадження не має, беззаперечно свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконного впливу на інших учасників процесу.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, впливу на свідків. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

А тому суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовженню на термін 60 (шістдесят) днів, а клопотання захисника Подлуцького А.М. про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 КПК країни, суд,

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання адвоката Подлуцького Артема Миколайовича про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобов`язання - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 128, 406 ч.3 КК України, строк дії обраного ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 січня 2020 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 152-Б) на термін 60 (шістдесят) днів, тобто, до 08 травня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О.М.Лапченко