Ухвала суду № 95418040, 01.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1798/21

Провадження № 2/219/1456/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 березня 2021 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся з позовом до суду до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження якого: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

Як вбачається з поданої позовної заяви, вона не відповідає вимогам, встановленим ст.175 та статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки:

1/. У прозові не зазначено ціни позову;

2/. до позовної заяви не додано документу, що підтверджує повну сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім того, суддя зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У зв`язку з викладеним, позивачу слід надати документ про сплату судового збору, або надати документ, що підтверджує звільнення позивача від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір», або клопотання щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення їх розміру в порядку ст. 136 ЦПК України з відповідними доказами до такого клопотання, форма та зміст клопотання повинні відповідати вимогам ст. 183 ЦПК України.

Позивач в позові вказує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» можливо відстрочення сплати судового збору на певний строк якщо предметом позову є захист соціальних прав. Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є захист соціальних прав на достатній рівень позивача у зв`язку із невиплатою недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини.

Проте, слід розуміти, що право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім`ям у зв`язку із народженням та вихованням дитини.

Це право закріплене у ст. 22 Загальної декларації прав людини. У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права (ст. 9) прямо встановлено право на соціальне забезпечення, у тому числі - соціальне страхування. Крім того, це право закріплює ст. 7, в якій проголошується право на задовільне існування. Ст. 10 цього ж пакту закріплює право сім`ї та матері на допомогу по соціальному забезпеченню. Конституція України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі втрати працездатності, безробіття та інших випадках. Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування та соціального забезпечення. Одним з видів соціального забезпечення є виплата пенсій, які повинні забезпечувати рівень життя людей не нижчий від прожиткового мінімуму. Конституція закріплює право громадян на соціальний захист та встановлює види соціального забезпечення. Зокрема, закріплюється право на забезпечення у старості, при втраті годувальника, у разі повної чи часткової втрати працездатності (перехід на інвалідність), при тимчасовій втраті працездатності, а також у випадку безробіття, що сталося через незалежні від громадянина причини. Основні з них передбачає Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р.: пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, за вислугу років, а також соціальні пенсії, що призначаються і виплачуються непрацездатним громадянам при відсутності у них права на трудову пенсію. Право кожного на достатній життєвий рівень визнається ст. 25 Загальної декларації прав людини. У ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права визнається, що достатній життєвий рівень для громадянина і його сім`ї включає достатнє харчування, одяг і житло, а головне - закріплюється право кожного на неухильне поліпшення умов життя. Ст. 48 Конституції України також закріплює це право, але вона не містить спеціальних конституційних гарантій та не конкретизує його. І справді, розуміння достатнього життєвого рівня у кожної людини своє і випливає із власних поглядів та уподобань. Держава повинна, напевне, у своїй діяльності по забезпеченню цього права виходити з того, що повинен бути встановлений такий мінімальний рівень зарплати, пенсії, стипендії, який би дозволяв людині задовольнити необхідні соціальні потреби, відтворювати себе для нормальної продуктивної праці, мати впевненість у завтрашньому дні. Створення можливостей для реалізації громадянином права на достатній життєвий рівень - основна мета соціальної функції держави.

Проте слід акцентувати увагу на той факт, що у пункті 3 статті 8 Закону України пишеться про те, що дійсно позивач може надати клопотання про (проте позивачем не виконано вимоги діючого законодавства України і окремим клопотанням з відповідним мотивуванням та доказами не надано) відстрочку або розстрочку сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Але даний позов стосується не захисту соціальних прав позивача, як на це вказує позивач, а безпосередньо стосується спадщини, а спадкування це є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тобто позивачу слід більш детальніше викласти своє поняття яким чином соціальні права позивача стосуються його спадкових прав у розумінні діючого законодавства України, тобто позивач повинен надати суду відповідне клопотання, яке повинно відповідати вимогам статтям 136 та 183 ЦПК України (позивач не надає жодного доказу, який би підтверджував його важке матеріальне становище), що не може повністю стверджувати те, що позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особа та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що по даній цивільній справі в грошовому еквіваленті складає суму 908 грн.

За таких підстав, при подачі даної заяви до суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 908 грн.. Кошти сплачуються за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Бахмутська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA788999980313191206000005584, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір Артемівський міськрайонний суд.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог цивільного процесуального кодексу України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що згідно з правилами ч. 3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Суддя Н. М. Медінцева