Ухвала суду № 95417964, 10.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/25435/19

Провадження №1-кп/127/96/21

УХВАЛА

10 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Бернади Є.В., Романчук Р.В.,

секретаря Руцької О.І.,

за участю прокурора Шестопала Д.А.,

захисника Горбатюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019020010001312 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження № 12019020010001312 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Прокурор Шестопал Д.А., захисник Горбатюк В.В., обвинувачений ОСОБА_1 вважають за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив суд розглядати справу колегіально, а не судом присяжних.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України відсутні.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, в яке викликати сторін кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор Шестопал Д.А. заявив клопотання в якому просив суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені КПК України, які існували на час досудового розслідування не зникли, обставини не змінилися. ОСОБА_1 раніше судимий, на момент затримання не працював, не має постійного місця проживання на території м. Вінниці та Вінницької області, стійкі соціальні зв`язки відсутні. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник Горбатюк В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти клопотання прокурора, вважають, що останній не довів наявність ризиків, передбачених КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 , суд виходив з наступного.

Обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не розпочато, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, в період непогашеної судимості, за який в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Таким чином, суд переконаний, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для його скасування або зміни не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 316, 177, 178 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області в складі колегії - головуючого судді Ковальчук Л.В., суддів Бернади Є.В., Романчук Р.В., секретаря Руцької О.І., на підставі обвинувального акта, згідно якого ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, на 10:30 год. 16.03.2021 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань № 10, у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 10.03.2021 року до 08.05.2021 року включно.

Ухвала в частині продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду, в решті частини ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Судді :