Ухвала суду № 95415041, 09.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3864/21

Провадження № 1-кс/643/1124/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220470006798 від 20.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-

встановив:

З представлених суду матеріалів вбачається, що Московським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220470006798 від 20.12.2019 за ч. 1 ст. 191 КК України, підставою для відкриття якого послужила заява адвоката ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 , про заволодіння грошовими коштами інвесторів невстановленими особами з числа ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст 1» при безпосередній участі посадових осіб Академії цивільного захисту України (на тепер Національний університет цивільного захисту України) під час будівництва багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з забудовою на стадії незавершеного будівництва за вказаною адресою, оскільки вказане майно є предметом злочину, набуте внаслідок його вчинення та існує вірогідність знищення, відчуження, перетворення майна, яке фактично придбавалось за рахунок коштів, перерахованих інвесторами. Арешт, на думку прокурора, слугуватиме меті збереження речових доказів, недопущенню зміни конструктивних особливостей, стану та етапу будівництва наявної забудови, проведенню судових будівельно-технічних експертиз для встановлення відповідності цільового використання забудовником грошових коштів об`єму будівельних робіт, виключить можливість протиправно розпорядитись вказаним об`єктом нерухомості.

До клопотання прокурор додав заяву про його розгляд у свою відсутність. Крім того, просив розглянути клопотання у відсутність осіб, у володінні яких знаходиться майно, з метою унеможливлення зміни чи знищення відповідного майна.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та додані до нього документи, встановив наступне: згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого,прокурора,цивільного позивачапро арештмайна,яке небуло тимчасововилучене,може розглядатисябез повідомленняпідозрюваного,обвинуваченого,іншого власникамайна,їх захисника,представника чизаконного представника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо цеє необхіднимз метоюзабезпечення арештумайна.

Враховуючи вказану норму закону та те, що повідомлення підозрюваного, його захисника та інших власників майна про розгляд судом клопотання про арешт майна може призвести до його відчуження, суд розглянув клопотання без їх повідомлення.

Слідчим суддею встановлено, що 20.12.2019 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2019 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 191 КК України за заявою адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5 . В лютому 2020 року останнього допитано у якості потерпілого, до кримінального провадження долучено договори про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , копії документів на підтвердження внесення пайового внеску в будівництво у розмірі 239067,00 грн.

З державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:10:003:0027 не зареєстровано, а з листа Головного управлення держгеокадастру у Харківській області від 17.03.2020 вбачається, що вказана земельна ділянка на праві постійного користування зареєстрована за Національним університетом цивільного захисту України (НУЦЗ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ: 08571363, юридична адреса: м. Харків, вулиця Чернишевська, буд. 94.

Під час досудового розслідування здійснено огляд електронного документа, постановою від 30.09.2020 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:10:003:0027 з наявною забудовою на стадії незавершеного будівництва, 22.10.2020 отримано тимчасовий доступ до речей і документів. У січні 2021 слідчим визнано потерпілими ще 13 осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Досудове розслідування триває з 20.12.2019, проте жодна з осіб, ймовірно причетна до злочину, не допитана, факт призначення будь-яких експертиз не підтверджується відповідними процесуальними рішеннями. Необхідність накладення арешту обґрунтована виключно показами потерпілого ОСОБА_5 та наданими адвокатом останнього документами, а відомості про наявність інших доказів, здобутих більш як за рік і три місяці розслідування, відсутні. Відповідні докази не надано та не приведено у клопотанні. Відсутні відомості про рух грошових коштів, перерахованих потерпілими забудовнику ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст 1» та подальша їх доля.

За вказаних обставин вважати обґрунтованим твердження про наявність у діях невстановлених осіб ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст 1» і посадових осіб Академії цивільного захисту України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України не можна.

Арешт майна, відповідно до ст. 131 КПК України, є одним з заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 3 ст. 132 КПК України передбачає, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, крім іншого, що потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора.

З погляду на тривалість досудового розслідування, неповноту та недостатність доказів, покладених в обґрунтування клопотання, беручи до уваги баланс дотримання прав потерпілих та третіх осіб, слідчий суддя вважає недоведеним, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а саме необхідність застосування арешту майна. Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що арешт майна в даному випадку не дозволить відшкодувати збитки потерпілим шляхом повернення грошових коштів чи отримання квартир, а навпаки, лише зупинить проведення будівельних робіт на невизначений термін.

Отже, за відсутності інших доказів вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що підстав для обмеження прав та свобод юридичної особи, у користуванні якої на теперішній час перебуває спірне майно, не має.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для арешту майна, тому у задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220470006798 від 20.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1