Ухвала суду № 95414562, 03.03.2021, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/613/20

Провадження № 1-кп/952/7/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2021 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Гагаріній С.А.,

за участю:

прокурора - Костяного Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Явлошенка О.В.,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представників потерпілих - Сороки О.О., Гуртової Т.І.,

представника цивільного відповідача - Кіндрася Я.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Зачепилівка Харківської області матеріали кримінального провадження № 12019220000000946 від 20.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Зачепилівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12019220000000946 від 20.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання потерпілий посилався на те, що обвинувачений ОСОБА_1 може виїхати за кордон з метою переховування від суду та уникнення покарання, за час досудового слідства останній не надав жодної допомоги у зв`язку з похованням сина потерпілого, який помер внаслідок ДТП.

Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Сорока О.О., представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Гуртова Т.І., в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Костяний Д.О. в підготовчому судовому засіданні заперечив проти клопотання потерпілого ОСОБА_2 , вважав, що в даному випадку можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти клопотання потерпілого ОСОБА_2 , зазначив, що він не переховувався ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, завжди з`являється на виклики, повністю забезпечує належну процесуальну поведінку.

Захисник Явлошенко О.В. в підготовчому судовому засіданні заперечив проти клопотання потерпілого ОСОБА_2 , посилаючись на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найтяжчим заходом серед визначених в КПК України та просив обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши учасників кримінального провадження суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався. Однак зважаючи на злочин, який інкримінується обвинуваченому, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, прокурором в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід на даний час не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання. Відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого прокурором не доведено.

Виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним та вважає за можливе обрати альтернативний запобіжний захід - особисте зобов`язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, можливе не лише за умови тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Достатнім для досягнення вказаної мети буде застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання. Такий запобіжний захід суд вважає достатнім для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 та його належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст. 8, 177, 179, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілого ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці - до 01 травня 2021 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1. не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду;

2. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Контроль за виконанням покласти на прокурора.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04 березня 2021 року.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко