Рішення № 95412211, 05.03.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11779/20

2-а/357/29/21

Категорія 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Філіпова В.В., Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

26.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3350451 від 28.10.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення вимог п. 31.3.(а) ПДР і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову вказав, що 28.10.2020 року поліцейським УПП у м. Києві сержантом поліції Філіповим В.В. відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 340 грн. Суть постанови полягає у тому, що позивач керував автобусом, перевозив пасажирів на комерційній основі, який переобладнаний шляхом встановлення додаткового пасажирського місця, чим порушив п. 31.3.а ПДР.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки він не порушував правил дорожнього руху та вказав, що фактична кількість сидінь у його транспортному засобі відповідає кількості місць для сидіння вказаній у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

26.11.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

07.12.2020 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.10.2020 року постановою серії ЕАМ № 3350451, складеною сержантом поліції Філіпповим В.В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 28.10.2020 року о 12:37 год., у м. Київ по проспекту Академіка Глушка ОСОБА_1 керував автобусом, перевозив пасажирів на комерційній основі, який переобладнаний шляхом встановлення додаткового 1 пасажирського місця, чим порушив п. 31.3.а ПДР.

Наявна у справі копія постанови від 28.10.2020 року не містить в собі відомостей про долучення до неї додатків (доказів).

Рішенням заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві постанову про накладення адміністративного стягнення ЕАМ № 3350451 від 28.10.2020 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На підтвердження позовних вимог позивач додав до адміністративного позову копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , в якому зазначено, що автобус переобладнано для перевезення 18 пас. та тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_2 від 12.06.2020 року, в якому вказана кількість сидячих місць з місцем водія - 19.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 121 КУпАП України встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 31.3.а ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 статті 121 КУпАП України встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові інспектора вказано про керування позивачем автобусом та перевезення пасажирів на комерційній основі.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи доводи заперечень та незгоду позивача з постановою інспектора поліції, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, заважаючи на відсутність будь-яких пояснень позивача в оскаржуваній постанові про визнання адміністративного правопорушення, а також невиконання відповідачами встановленого обов`язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Філіппова В.В. серії ЕАМ № 3350451 від 28.10.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяА. Ю. Цуранов