Ухвала суду № 95407491, 04.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2021 року м. Київ № 640/1772/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 доАпарату Верховної Ради Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:

1.1) Визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи впродовж 2014-2019 років (141 день);

1.2) зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки період роботи впродовж 2014-2019 років (141 день);

2) зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

За змістом пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

По-перше, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Надаючи тлумачення вказаній нормі КЗпП України, Конституційний Суд України в Рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (зі змінами) необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

За змістом наведеного правового регулювання та Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.

Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, що не є вимогою про стягнення заробітної плати, тому на таку вимогу поширюються строки звернення до адміністративного суду. В даному випадку це частина п`ята статті 122 КАС України, якою визначено місячний строк звернення до суду. При цьому судом ураховано, що позивач обіймала посаду помічника-консультанта (патронатна служба), яка згідно з пунктом 15 статті 4 КАС України відноситься до публічної служби.

Як убачається з доданих до позову доказів, позивача звільнено розпорядженням від 27.08.2019 № 1305-к з 29.08.2019. У позові не зазначено про невчасне отримання наказу. Отже, вимога про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки заявлена з пропущенням місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Позивачем до позовної заяви клопотання про поновлення прощеного строку звернення до суду не надано, то суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, внаслідок чого позов слід залишити без руху.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

По-друге, за змістом частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пункту 24 частини першої статті 4 КАС України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 у розмірі 2 270,00 грн.

В даному випадку розмір судового збору складає 1 816,00 грн. (908,00 грн. * 2), в той час як позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн. згідно квитанції № 0.0.1992448078.1 від 25.01.2021, що свідчить на користь необхідності доплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити:

1) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки;

2) документ про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами (з 01.01.2021): отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «*;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва».

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя П.О. Григорович