Рішення № 95407246, 22.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року справа № 580/1871/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Дрогомана О.О.,

представника відповідача-3 - Олійник І.А.,

представників відповідача-1 та відповідача-2 - не з`явилися,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подала позов до першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - кадрова комісія, відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - офіс, відповідач-2), прокуратури Черкаської області (далі - прокуратура, відповідач-3), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, затверджений 20.02.2020 року головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора Чумаком В. в частині проходження зазначеного іспиту ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора щодо проведення ОСОБА_1 другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки після закінчення робочого часу;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 291 від 10.04.2020 року першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження прокурором відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Черкаської області № 122к від 28.04.2020 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року. Підстава рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 року № 291;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області з 30.04.2020 року;

- стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувані графік, рішення, наказ, а також дії відповідачів є протиправними, оскільки, зокрема, голова першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, затверджуючи 20.02.2020 року графік (розпорядчий документ) складання прокурорами регіональних прокуратур, в т.ч. позивачем 04.03.2020 року у групі № 2 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки о 18-20 год., який повинен завершитися о 19-00 год., грубо порушив вимоги ст. ст. 43, 45 Конституції України, ст. ст. 57. 62. 64 КЗпПУ та правил внутрішнього службового розпорядку органів Генеральної прокуратури України та прокуратури Черкаської області.

Накази Генеральним прокурором та прокурором Черкаської області про роботу позивача та інших працівників понад установлену тривалість робочого дня з цього приводу не виносилися та до відома не доводилися, (дані офіційних веб-сайтів Офісу Генерального прокурора та прокуратури Черкаської області додаються).

Вказані дії відповідачів також порушили п. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю. Позивач вимушена була проходити атестацію (роботу) в позаробочий час, оскільки розуміла, що відмова від здачі іспиту потягне за собою обов`язкове звільнення (негативні наслідки).

Також, перевірка загальних здібностей та навичок (вербальних та абстрактно-логічних вмінь) не відноситься до предмету атестації прокурорів і прямо суперечить положенням п. 12 Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та ч. 9 Закону України "Про професійний розвиток працівників".

У зв`язку з цим, негативні результати вказаного етапу атестації не можуть бути обов`язковою підставою для звільнення прокурора з органів прокуратури.

Окрім того, пунктом 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, однак ні станом на час винесення наказу, ні станом на час подання зазначеної позовної заяви, не було ліквідації чи реорганізації прокуратури Черкаської області, а також скорочення посади, яку обіймала позивач.

Крім того, позивач наголошує, що є єдиним годувальником у сім`ї та має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому вказані порушення додатково засвідчують незаконність звільнення позивача.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правила спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30 червня 2020 року.

22 червня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому прокуратура Черкаської області просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивача звільнено на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" через неуспішне проходження атестації, так як за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички позивач набрала кількість балів, яка є меншою прохідного балу для успішного складання іспиту.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що її звільнено у період тимчасової непрацездатності, то прокуратура зазначає, що відповідно до пункту 19 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора, а тому прокурором області правомірно звільнено позивача.

30 червня 2020 року позивач подала до суду заяву про зміну предмету позову та заяву про відкладення судового засідання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відкладено розгляд справи по суті та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання буде повідомлено сторін додатково судовими повістками, після скасування заходів запобігання розповсюдження коронавірусу в Україні.

Повістками Черкаського окружного адміністративного суду викликано сторони у судове засідання на 31.07.2021.

10 липня 2020 року Офіс Генерального прокурора подав до суду заяву, в якій заперечив проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) позивач набрала 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), а тому її недопущено до проходження наступного етапу атестації.

У зв`язку з цим кадровою комісією № 1 на підставі пунктів 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцевих і перехідних положень" Закону № 113-ІХ, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 221 прийнято законне і мотивоване рішення від 10.04.2020 № 291 про неуспішне проходження позивачем атестації.

23 липня 2020 року позивач подала до суду клопотання про долучення до матеріалів справи наказу офісу генерального прокурора від 02.06.2020 № 259.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року призначено засідання для розгляду справи по суті на 11.08.2020.

11 серпня 2020 року позивач подала до суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, занесеними до протоколу судового засідання, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.08.2020.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/1871/20 на тридцять днів.

20 серпня 2020 року позивач подала до суду клопотання про витребування доказів та відповідь на відзиви відповідачів, в якій зазначила, що генеральний прокурор уповноважений Законом лише на визначення порядку та етапів проведення атестації, проте повноваженнями на зміну чи встановлення предмету атестації Генеральний прокурор не наділений і такий предмет атестації як "загальні здібності та навики" у Закону відсутні, а посилання як на підставу проведення тестування на загальний та навички, на абз. 4 п. 13 Розділу ІІ цього Закону України № 113-ІХ та п. 5 Порядку атестації є необґрунтованим, оскільки вказана норма закону регламентує етапи проходження атестації, а не предмет атестації.

20 серпня 2020 року прокуратура Черкаської області подала до суду копії додаткових доказів по справі.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, занесеними до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання до 03.09.2020.

03 вересня 2020 року представники прокуратури Черкаської області та позивача подали до суду додаткові докази по справі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 14.09.2020.

14 вересня 2020 року Черкаська обласна прокуратура подала до суду клопотання про заміну відповідача з прокуратури Черкаської області на Черкаську обласну прокуратуру.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 28.09.2020.

28 вересня 2020 року Черкаська обласна прокуратура подала клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 12.10.2020.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 23.10.2020.

12 жовтня 2020 року Черкаська обласна прокуратура подала до суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Відповідно до довідки помічника судді Черкаського окружного адміністративного суду судове засідання, призначене на 23.10.2020 не відбулося, оскільки суддя перебував у відпустці.

Повістками Черкаського окружного адміністративного суду викликано сторони у судове засідання на 09.11.2021.

26 жовтня 2020 року позивач подала до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 291 від 10.04.2020 року першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження прокурором відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Черкаської області № 122к від 28.04.2020 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року. Підстава рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 року № 291;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області з 30.04.2020 року на рівнозначній (прирівняній) посаді прокурора відділу, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;

- стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;

- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць.

09 листопада 2020 року представник позивача подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року відкладено підготовче засідання на 24.11.2020.

24 листопада 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, занесеними до протоколу судового засідання, замінено відповідача-3 на Черкаську обласну прокуратуру, зобов`язано останню надати довідку про заробітну плату позивача та оголошено перерву у підготовчому засідання до 02.12.2020.

01 грудня 2020 року Черкаська обласна прокуратура подала до суду пояснення.

Відповідно до довідки помічника судді Черкаського окружного адміністративного суду судове засідання, призначене на 02.12.2020 не відбулося, оскільки суддя перебував у відрядженні.

Повістками Черкаського окружного адміністративного суду викликано сторони у судове засідання на 14.12.2021.

09 грудня 2020 року Черкаська обласна прокуратура подала до суду доказ отримання ОСОБА_1 пояснень обласної прокуратури від 30.11.2020 № 15/1-1187-вих.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, занесеними до протоколу судового засідання, ОСОБА_2 не допущено до розгляду справи як представника Офісу Генерального прокурора, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.12.2020.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 15.01.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 28.01.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 16.02.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляд справи по суті до 22.02.2021.

У судовому засіданні 22.02.2021 позивач та його представник просили позов у редакції заяви про зміну предмету позову задовольнити повністю, а представник відповідача-3 - відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача-3, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 1998 року проходила службу в органах прокуратури на різних посадах, остання - прокурор відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113-IX) усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації на підставі Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 03.10.2019 року № 221.

04 березня 2020 року позивачем, відповідно до встановленого графіка, прийнято участь в атестації прокурорів регіональних прокуратур, яке відбулося в м. Києві, куди позивача офіційно було відряджено та складено тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора за результатами якого вона набрала 91 бал.

За результатами проведення атестації прокурорів першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийняте рішення від 10.04.2020 року № 291 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. У рішенні зазначено, що прокурор відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрала 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, а тому вона не допускається до етапу проходження співбесіди.

На підставі вказаного рішення, наказом прокуратури Черкаської області від 28.04.2020 року № 122к позивача звільнено з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020 року.

З вказаним наказом позивача ознайомлено 07.05.2020, що підтверджується її особистим підписом.

Як рішення від 10.04.2020 № 291, так і прийнятий згідно цього рішення наказ від 28.04.2020 року № 122к позивач вважає протиправними, а тому звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Під час розгляду спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. ст. 38, 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення також закріплені у ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ст. 222 КЗпП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена ст. 16 Закону України "Про прокуратуру", є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з ч. 3 цієї статті Закону, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16.

Отже, положення КЗпП України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальним законодавством. Саме таку позицію висловлено Верховним Судом у постанові у справі № 804/211/16 від 08.10.2019.

Щодо дій кадрової комісії, суд зазначає таке.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що "атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу". Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами Україну зокрема "Про державну податкову службу в Україні" (стаття 15), "Про прокуратуру" (стаття 46), "Про статус суддів" (глава VII) (абзац 5 пп. 5.1 п. 5 мотивувальної частини).

Положеннями підпунктів 7, 8 п. 22 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX визначено, що тимчасово, до 01.09.2021 в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення в тому числі проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури відповідно до цього розділу.

Відповідно до п. п. 9, 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення "Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" атестація здійснюється кадровими комісіями згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Порядок проходження прокурорами атестації затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (Порядок № 221).

Відповідно до п. 3 р. II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" передбачено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Згідно з п. п. 2, 4 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями, перелік і склад яких визначаються наказами Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок). Згідно пункту 2 Порядку № 233 Комісії забезпечують: - проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; - здійснення добору на посади прокурорів; - розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", цим Порядком та іншими нормативними актами.

Пунктом 3 Порядку № 233 передбачено, що для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

З метою проведення атестації прокурорів і слідчих Генеральної прокуратури України 07.02.2020 наказами № 77 та 78 (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача обов`язків Генерального прокурора від 06.03.2020 № 136) створено першу та другу кадрові комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур та визначено її персональний склад.

Відповідно до п. 1 Розділу V Порядку № 221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

Згідно з п. 16 Порядку № 233 організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії.

Згідно з пунктом 9 розділу I Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заяви прокурорів, які не відповідатимуть затвердженим формам вважатимуться неподаними з відповідними правовими наслідками. Тобто, будь-яка інша за формою заява не є підставою для участі у атестації та тягне за собою визнання прокурора таким, що заяву не подав, з наступним звільненням.

Таким чином, форма заяви, запропонована Генеральним прокурором у погодженому ним Порядку, містить, начебто, добровільне погодження з наступним вивільненням з посади прокурора.

Суд зазначає, що у такий спосіб законодавець поставив прокурорів та слідчих прокуратури перед вибором подати заяви встановленої форми про намір перейти до органу прокуратури або не подавати таку заяву, наслідком чого буде звільнення із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, щоб продовжити реалізувати своє право на вибір професії, прокурор повинен погодитись з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними Порядком, погодитись зі звільненням у разі неуспішного проходження атестації, а також погодитись з тим, що будь-яка недостовірна інформація щодо прокурора є доведеним фактом та не підлягає підтвердженню.

Зокрема, виходячи зі змісту встановленої форми заяви, остання містить обов`язкові умови, з якими особа, яка подає вказану заяву, повинна погодитись, а саме: "Крім того, погоджуюсь із тим, що під час проведення співбесіди та ухвалення рішення кадровою комісію може братися до уваги інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб (в тому числі анонімно), яка не підлягає додатковому офіційному підтвердженню. Для цілі проходження атестації, яка включає оцінку моєї професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, даю згоду кадровим комісіям і робочим групам на повний та безпосередній доступ до інформації, визначеної у пункті 15 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону, з метою її обробки, перевірки та використання під час атестації, включаючи інформацію з обмеженим доступом і таку, що містить персональні дані, а також даю згоду на надсилання мені комісіями, у разі необхідності, письмових запитань щодо професійної етики та доброчесності".

На підставі вище зазначеного суд дійшов висновку, що через закріплені у п.п. 9 та 10 розділу І Порядку № 221 положення вимагається від усіх діючих прокурорів, які мають бажання далі працювати за посадою та реалізувати свої права щодо вибору професії та місця роботи, подати встановленої форми заяву. У такий спосіб певну категорію прокурорів поставлено перед вибором або подавати заяву про намір перейти до так званого новоствореного органу прокуратури, або не подавати таку заяву, наслідком чого буде звільнення із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до пункту 6 розділу I Порядку № 221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано вищевказані вимоги та подано заяву у встановлений строк та за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до атестації прокурорів.

10.04.2020 кадрова комісія № 1 прийняла рішення № 291, згідно з яким зазначено, що позивач неуспішно пройшла атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) набрала 91 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом атестації, відповідно до п. 12 Розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX є оцінка: професійної компетентності прокурора; професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів, відповідно до п. 13 Розділу ІІ цього Закону, включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Натомість, пунктами 5, 6 Порядку № 221 передбачено, що: предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора; атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Викладене свідчить, що предмет атестації, визначений п. 5 Порядку атестації, відрізняється від предмету атестації, визначеному Законом, та додатково містить вимогу, окрім професійної компетентності прокурора, додатково ще й оцінку загальних здібностей та навичок.

При цьому, Генерального прокурора уповноважено Законом лише на визначення порядку та етапів проведення атестації (п. п. 9, 13 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ), проте повноваженнями на зміну чи встановлення предмету атестації Генеральний прокурор не наділений.

Такий предмет атестації як "загальні здібності та навички" у Законі відсутній.

Іспит на предмет виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивачем складено успішно. Дана обставина підтверджується фактом допуску позивача до наступного етапу атестації.

Таким чином, неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки не є підставою для застосування пп. 2 п. 19 Розділу ІІ Закону № 113-ІХ, оскільки тестування на загальні здібності та навички, як уже зазначалось вище, не є предметом атестації. Відтак, дана обставина не може слугувати підставою для звільнення в тому числі й відповідно до наведеної норми.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 291 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування з використання комп`ютерної техніки" підлягає задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу прокуратури Черкаської області від № 122к від 28.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" суд зазначає таке.

Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді передбачені ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" встановлює, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Разом з тим, аналізуючи оскаржуваний наказ суд зазначає, що в якості підстави прийняття він містить посилання на "рішення кадрової комісії № 1 від 10.04.2020 № 291", а по тексту наказу зазначено, що відповідача звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Відповідно до ст. 81 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах положення цього Кодексу поширюється, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦК України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Органи прокуратури України відносяться до юридичних осіб публічного права.

Необхідно зауважити, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-8а14, від 28.10.2014 у справі № 21-484а14, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 802/651/16-а, від 24.09.2019 у справі № 817/3397/15.

Починаючи з 26.03.2014 та до моменту звільнення позивача (30.04.2020) відносно Черкаської обласної прокуратури вчинялись реєстраційні дії виключно в частині зміни керівника та складу підписантів, що не є реорганізацією юридичної особи.

У вересні 2020 року щодо вказаної юридичної особи проведені наступні реєстраційні дії:

11.09.2020 13:59:24, 1000261070016001775, Зміна найменування юридичної особи(повного та/або скороченого);

14.09.2020 10:30:24, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

15.09.2020 09:11:05, 1000261070017001775, Зміна відомостей про органи управління юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Натомість зміна найменування не є реорганізацією юридичної особи та відносин правонаступництва не утворює.

Суд звертає увагу на те, що норми Закону № 113-IX не передбачають здійснення ліквідації чи реорганізації Генеральної прокуратури України, як і не визначають скорочення кількості прокурорів такого органу прокуратури. Так само, положення про ліквідацію чи реорганізацію Генеральної прокуратури України, скорочення кількості її прокурорів, не передбачені на рівні будь-якого іншого нормативно-правового акту, прийнятого у зв`язку з набранням чинності Законом № 113-IX.

Таким чином, суд зазначає, що станом на час звільнення позивача з посади відсутня реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду, з огляду на що, нормативне обґрунтування спірного наказу, передбачене п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" застосовано безпідставно.

Крім того, суд наголошує, що в даному випадку наявність двох окремих підстав для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що принцип юридичної визначеності, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Крім того, даний принцип є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання),

Таким чином, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру" та ставить позивача у стан правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяє позивачу встановити дійсні підстави звільнення та спрогнозувати подальші свої дії, зокрема, щодо оскарження такого наказу.

Як наслідок, враховуючи викладені висновки в сукупності наказ прокуратури Черкаської області №122к від 28.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" належить визнати протиправним та скасувати і, як наслідок, поновити позивача на відповідній посаді в органі прокуратури.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає.

Так, частиною 2 ст. 235 КЗпП України, передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки № 18-137вн-20 від 01.09.2020, виданої прокуратурою Черкаської області, заробітна плата ОСОБА_1 у липні 2020 року складала 18200 грн, у серпні 2020 року - 16905 грн. Загальний розмір заробітної плати позивача за лютий - березень 2020 року складає 35105 грн. Розмір середньоденної заробітної плати: 835,83 грн.

Кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 30.04.2020 до 21.02.2021 становить 204 робочих дні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.04.2020 до 21.02.2021 підлягає стягненню на користь позивача з Черкаської обласної прокуратури у розмірі 170509,32 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Керуючись ст. 371 КАС України, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17552 грн 43 коп. з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів допустити до негайного виконання.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

При цьому суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" та не надала доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 291 від 10.04.2020 першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження прокурором відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Черкаської області № 122к від 28.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року.

Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області з 30 квітня 2020 року або на рівнозначній посаді у Черкаській обласній прокуратурі.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 170509 (сто сімдесят тисяч п`ятсот дев`ять) грн 32 коп. з утриманням із вказаної суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області з 30 квітня 2020 року або на рівнозначній посаді у Черкаській обласній прокуратурі.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 17552 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 43 коп. з утриманням із вказаної суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач-1 - перша кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15);

3) відповідач-2 - Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051);

4) відповідач-3 - Черкаська обласна прокуратура (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 02.03.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк