Рішення № 95406979, 10.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2021 року № 520/7310/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла у вказаний період);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року разовою сумою, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи безстроково.

Перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивачу була призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796 XII.

На початку 2020 року йому стало відомо, що відповідач з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року невірно нараховував та виплачував державні пенсії (основну та додаткову).

26.03.2020 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а саме: прийняти рішення щодо перерахунку пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити державну (основну) пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року разовою сумою, без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.

Також, в цій заяві просив надати інформацію про щомісячний розмір пенсії за період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року, виділивши окремо всі щомісячні складові пенсії, зокрема:

-щомісячний розмір державної (основної) пенсії, визначений ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-щомісячний розмір додаткової пенсії, визначений ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 29.04.2020 року № 2607-2737/В-02/8-2000/20 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посланням на постанову Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210.

Позивач вважає свої права порушеними, а тому за захистом звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 50 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI, який набув чинності з 01.01.2008р. внесено зміни до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

А саме, положеннями п.28 розділу II передбачено, що: з 01.01.2008р. особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю інвалідам II групи -20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (п.п. 12 п.28 розділу II); з 01.01.2008р. у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. по справі №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно п.6 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. у справі №1-28/2008: «рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними».

Таким чином, з 22.05.2008р. застосуванню знову підлягали ст. 50 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ у редакції Закону від 06 червня 1996 року №230/96-ВР.

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до . Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI (далі - Закон №3491VI) розділ VII Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік (положення пункту 4 розділу VII визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011).

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 Закону № 3491-VI 06 липня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом З Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (набрав чинності 01 січня 2012 року), п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-УІ (набрав чинності 01 січня 2013 року), установлено, що норми і положення ст. 50 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у 2012 та 2013 роках виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № З-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Водночас, з 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-УІІ) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50 Закону № 796-ХІІ.

Згідно зі ст. З Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З 01 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-УІІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (далі - Закон № 719-УІІ) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених ст. 50 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок).

Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 01 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50 Закону № 796-ХІІ.

Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-УІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-УІІ доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Відтак, з 03 серпня 2014 року Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст. 50 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки, на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 719-УІІ в редакції Закону № 1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-УІІ та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.

Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року (справа №285/4300/14-а) та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2018 року (справа №619/2262/17) та у постанові Верховного суду від 11 вересня 2018р. (справа №522/6810/17).

Щодо вимоги позивача виплатити разовою сумою різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою, то суд вказує, що то суд вказує, що це не є позовними вимогами та ці питання вирішуються під час виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення. Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законодавчо обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла у вказаний період);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.