Ухвала суду № 95406934, 09.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 березня 2021 року Справа № 520/3277/21Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зорікна Ю.В., розглянувши адміністративний позов керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) до ПП « Спектр-Сервіс Регіон» (61057, м. Харків, Свободи, 35) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати ПП « Спектр - Сервіс Регіон» укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - будинок літ. “А-2” по вул. Свободи, 35 у м. Харкові на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768; стягнути судові витрати

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на таке.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Харківською місцевою прокуратурою №2 виявлені порушення інтересів держави у сфері дотримання пам`яткоохоронного законодавства. Так, за адресою: м. Харків, вул. Свободи,35, розташована нежитлова будівля літ. “А-1”, яка перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури місцевого значення (охоронні номери 238, 239). Водночас, Департаментом як органом охорони культурної спадщини не укладено охоронного договору з власником вказаної споруди.

Посилаючись на вимоги ст. 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, та з урахуванням того, що власником будівлі не укладено охоронний договір з Департаментом на вказану пам`ятку, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду, зокрема подає апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абз. 1 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення вищенаведених правових положень дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У той же час, відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради неналежно здійснює свої повноваження, а саме не вживає заходів щодо укладення охоронного договору з власником будівлі, що є його прямою бездіяльністю. Також зазначає, що прокурором 16.12.2020 на адресу Департаменту направлено лист в порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» із повідомленням про вжиття заходів представництва шляхом подання позовної заяви.

На вказаний лист Депаратментом за № 01-04/3403-212942 від 18.12.2020 надано лист у якому зазначено, що вказана будівля на обліку як пам`ятка архітектури не перебуває.

Суд зазначає, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність обставин, які вказують на те, що Департамент містобудування та архітектури не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з позовом, а сама по собі обставина не звернення відповідача до суду протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неможливість виконання відповідачем функцій із захисту інтересів держави.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 липня 2019 року в справі №0440/6927/18, від 04 жовтня 2019 року по справі №804/4728/18, від 18 жовтня 2019 року по справі №320/1724/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Зоркіна Ю.В.