Рішення № 95406909, 25.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 лютого 2021 р. Справа № 820/2620/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Богомол Т.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд. 11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ 31635720) до Головного управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (надалі за текстом НВП "Люкс-Х" (ТОВ), позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000401402 від 10 травня 2016 року та № 0000411402 від 10 травня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням державної фіскальної служби у Харківській області проведено планову, документальну перевірку відносно науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариства з обмеженою відповідальністю) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 Результати перевірки оформлені актом за №191/20-40-14-02-07/31635720, на підставі якого 10.05.2016 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000401402 та №0000411402. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. НВП "Люкс-Х" (ТОВ) виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 по справі №820/2620/16 адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 0000401402 від 10 травня 2016 року та № 0000411402 від 10 травня 2016 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 по справі № 820/2620/16 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 25.09.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 скасовано та направлено справу 820/2620/16 на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

23.10.2020 справа №820/2620/16 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2020 року головуючим суддею визначено суддю Супруна Ю.О..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №820/2620/16 за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу №820/2620/16 у підготовче засідання.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 17.11.2020 від представника ГУ ДПС у Харківській області (за вх.№01-26/90157/2020) надійшов відзив на позовну заяву згідно зі змістом якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки не з`ясовано чи достатні наявні у контрагентів основні засоби та трудові ресурси для виконання спірних господарських операцій, а також чи наявні у контрагентів складські приміщення для зберігання такої кількості товару.(Том 5, а.с. 5-7).

Між тим, разом із відзивом на позовну заяву представником ГУ ДПС у Харківській області подано клопотання у порядку ст. 52 КАС України. (Том 5, а.с. 11-12).

В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 зокрема клопотання представника ГУ ДПС у Харківській області у порядку ст. 52 КАС України від 17.11.2020 року за вх.№01-26/90171/2020 - задоволено. Здійснено заміну первісного відповідача - Головне управління ДФС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 17.12.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позову питань.(Том 5, а.с.35-43).

Представником відповідача 16.01.2021 за вх.№01-26/3488/2021 до канцелярії суду подано клопотання у порядку ст. 52 КАС України, в якому просить суд здійснити заміну відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. (Том 5, а.с. 93-94).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 клопотання відповідача про заміну сторони по справі №820/2620/16 за позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд. 11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ 31635720) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Замінено відповідача у справі №820/2620/16 з Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 21.01.2021 представником ГУ ДПС у Харківській області (за вх.№01-26/5045/21) подано заперечення, у якому зазначається, що доводи позивача не знаходять свого підтвердження та не свідчать про наявність підстав для задоволення позову. ( Том 5, а.с.88 - 90).

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2021 без видалення до нарадчої кімнати, суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті.(Том 5, а.с.109-111).

У судове засідання, призначене на 25.02.2021 о 11:00 представник позивача прибув, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Крім того, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 19.02.2021 від представника позивача (за вх. №01-26/15950/21) надійшли додаткові письмові пояснення щодо переміщення на території НВП "Люкс-Х" (ТОВ) поставленого товару , зокрема, його руху на складі підприємства позивача.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі наказу від 16.03.2016 № 622, виданого в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області Рибаковим М.В., та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на І квартал 2016 року, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Науково-виробничим підприємством "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Результати перевірки оформлені актом №191/20-40-14-02-07/31635720 від 22.04.2016. "Про результати документальної планової перевірки науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариства з обмеженою відповідальністю) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. (Том 1 а.с.27-155).

За висновками перевірки, позивачем - НВП «Люкс-Х» (ТОВ), порушено:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), ст.4 Закону України від 160.7.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого підприємством завищено показники по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" за даними податкового обліку на суму 34777890 грн. за рахунок взаємовідносин з підприємствами, у яких встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій, та до заниження податку на прибуток всього у сумі 6260020 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 7898728 грн., у т.ч. за квітень 2015 року в сумі 658653 грн., за травень 2015 року в сумі 546600 грн., за червень 2015 року в сумі 3652125 грн., за липень 2015 року в сумі 475800 грн., за серпень 2015 року в сумі 413400 грн., за вересень 2015 року в сумі 520000 грн., за жовтень 2015 року в сумі 260000 грн., за листопад 2015 року в сумі 544700 грн., за грудень 2015 року в сумі 827450 грн.;

- п.п. б п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від №2755 - ІV від 02.12.2010 не повідомлено податкову інспекцію про доходи, отримані фізичною особою у 3 кварталі 2015року, визначені в порядку, встановленому п.170.1 ПКУ (код ознаки доходу 106);

- п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України №2755 - ІV від 02.12.2010, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платниками податків доходів за період, що перевірявся, на суму 2160,00 грн.;

- п.5 ст.8 та ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, у результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску на 142,92 грн. та яку відкориговано платником самостійно;

- ст.16-1 Підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - ІV "Інші перехідні положення" (із змінами і доповненнями), у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків за період, що перевірявся на суму 216,00 грн.;

- відповідно до п.1 указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95-ВР за порушення вимог п.2.11 та п.2.3 Положення №637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 10.05.2016:

- № 0000401402, яким НВП "Люкс-Х" (ТОВ) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 6260020,00 грн., з яких 6260020,00 грн. - основний платіж. (Том 1 а.с.187);

- №0000411402, яким НВП "Люкс-Х" (ТОВ) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 11848092,00 грн., з яких 7898728,00 грн. - основний платіж, 3949364,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (Том 1 а.с.188).

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним позовом задля захисту свої порушених прав та інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі за текстом - ПК України) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно статті 77 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 16підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу;

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На порушення наведеного положення перевіряючими в Акті перевірки викладені висновки про порушення без врахування всіх первинних документів наданих до перевірки, а порушення висвітлені нечітко, не об`єктивно та не у повній мірі, акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства саме об`єктом перевірки (позивачем).

На переконання суду, вищезазначені висновки є необ`єктивними та зроблені без врахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіряючими безпідставно не надано належної оцінки первинним документам, що підтверджують реальність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та були надані в ході перевірки. Натомість констатовано, що дані документи не доводять реальності операції. Вказані перевіряючими твердження можливо віднести до оціночних суджень, які не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. У зв`язку з цим оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і у будь-якому разі не можуть слугувати підставою для невизнання наслідків господарських операцій платника податків.

Тому суд не погоджується з вказаними висновками Акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та, дослідивши реальність господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем показників податкової звітності.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про фіктивний характер відносин позивача та його контрагентів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи, які б спростовували надані позивачем документи та свідчили на користь висновків податкового органу.

Здійснюючи перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті №191/20-40-14-02-07/31635720 від 22.04.2016, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "МПК Фенікс" (код ЄДРПОУ 39455693).

Так, на підставі договору поставки товару №5/01 від 29.01.2015, укладеного між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (покупець) та ТОВ "МПК Фенікс" (постачальник), постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація") (Том 2 а.с.63-65).

Суд зазначає, що за формою складення, змістом прав і обов`язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов`язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб`єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- специфікації до договору поставки: №1 від 29.01.2015 на загальну суму товару 2125440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 354240,00 грн.), №2 від 20.03.2015 на загальну суму товару 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №3 від 07.04.2015 на загальну суму товару 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.) (Том 2 а.с.66-68);

- копії податкових накладних: №27 від 07.04.2015 на суму 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.), №47 від 20.03.2015 на суму 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №2 від 06.02.2015 на суму 663360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 110560,00 грн.), №5 від 29.01.2015 р. на суму 1462080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 243680,00 грн.) (Том 2 а.с.69-75);

- копії видаткових накладних: №РН-290101 від 29.01.2015 на суму 1462080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 243680,00 грн.), №РН-060201 від 05.02.2015 на суму 663360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 110560,00 грн.), №РН-200301 від 20.03.2015 на суму 2465442,00 грн. (у т.ч. ПДВ 410907,00 грн.), №РН-070401 від 07.04.2015 на суму 2346732,00 грн. (у т.ч. ПДВ 391122,00 грн.) (Том 2 а.с.76, 79, 81, 84);

- копії виписок з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "МПК ФЕНІКС" (Том 2 а.с.87-89).

Перевезення товару здійснювалося зі складу продавця на склад покупця, за допомогою перевізника ТОВ "МТС Магістраль", що підтверджується товаро-транспортними накладними: №290101 від 29.01.2015, №050201 від 05.02.2015, № 200301 від 20.03.2015, №070401 від 07.04.2015. (Том 2 а.с.77-78, 80, 82-83, 85-86).

Крім того, 01.06.2015 між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (покупець) та ТОВ "МПК Фенікс" (продавець), був укладений договір поставки №01/06-2015. (Том 2 а.с.90- 92), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар. Покупець надає замовлення постачальнику та оплачує товари згідно з виставленими постачальником рахунками, а постачальник поставляє товари в кількості та в асортименті згідно наданого покупцем замовленням за умови своєчасної оплати виставлених рахунків.

На виконання умов договору поставки товару, ТОВ "МПК ФЕНІКС" поставило на адресу НВП "Люкс-Х" товар (казеїн) та виписало податкові накладні: №87 від 29.06.2015 на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №86 від 29.06.2015 на суму 5478750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 913125,00 грн.), №80 від 25.06.2015 на суму 6264000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1044000,00 грн.) (Том 2 а.с. 96-98); №РН-250601 від 25.06.2015 на суму 6564000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1044000,00 грн.), №РН-290601 від 29.06.2015 на суму 5478750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 913125,00 грн.), №РН-290602 від 29.06.2015 на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), (Том 2 а.с.99, 101, 103), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "МПК ФЕНІКС" (Том 2 а.с.105).

Розрахунок між підприємствами здійснювався шляхом заліку взаємних вимог (протокол про залік взаємних вимог від 29.06.2015) на підставі договору №29/06-2015 від 29.06.2015 про перевід боргу, укладеного між ТОВ "МПК Фенікс" (новий кредитор), НВП "Люкс-Х" (ТОВ) (боржник) та ТОВ "Торговий дім "Укрсварка" (кредитор) на загальну суму 12821576,71 грн. (Том 2 а.с.93-94, 95).

Відповідно до п.4.1 договору поставки №01/06-2015 від 01.06.2015, поставка товару покупцю здійснювалася зі складу продавця на склад покупця транспортом продавця. В даному випадку за допомогою перевізника, найнятого контрагентом позивача - ФО-П ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними №250601 від 25.06.2015, №290601 від 29.06.2015, №290602 від 29.02.2015. (Том 2 а.с.100, 102, 104).

Також у перевіреному періоді позивач - Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (ТОВ), мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРСВАРКА" (код ЄДРПОУ 35245578).

Так, за договором поставки №28/02-2014 від 27.02.2014 продавець (ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА") зобов`язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (Том 2 а.с.106-108).

Факт реальності вчинення господарських операцій підтверджується наданими представником позивача податковими накладними: №2 від 26.06.2015 на суму 2250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 375000,00 грн.), №23 від 29.05.2015 на суму 3279600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 546600,00 грн.), №13 від 30.04.2015 на суму 3951918,00 грн. (у т.ч. ПДВ 658653,00 грн.), №10 від 31.03.2015 на суму 5454000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 909000,00 грн.), №11 від 31.03.2015 на суму 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.), №5 від 09.03.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №5 від 27.02.2015 на суму 2299500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 383250,00 грн.), №1 від 27.02.2015 на суму 1764000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 294000,00 грн.), №3 від 25.02.2015 на суму 2200440,00 грн. (у т.ч. ПДВ 366740,00 грн.) (Том 2, а.с.109-117), видатковими накладними №РН-270201 від 27.02.2015 на суму 1764000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 294000,00 грн.), №РН-270202 від 27.02.2015 на суму 2299500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 383250,00 грн.), №РН-090301 від 09.03.2015 р. на суму 7920000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1320000,00 грн.), №РН-310303 від 31.03.2015 р. на суму 5454000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 909000,00 грн.), №РН-310304 від 31.03.2015 р. на суму 22500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3750,00 грн.), №РН-300403 від 30.04.2015 р. на суму 3951918,00 грн. (у т.ч. ПДВ 658653,00 грн.), №РН-290501 від 29.05.2015 р. на суму 3279600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 546600,00 грн.), №РН-260601 від 26.06.2015 р. на суму 2250000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 375000,00 грн.), (Том 2 а.с.128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА" (Том 2 а.с.144-145).

Відповідно до п.4.1 договору поставки №01/06-2015 від 01.06.2015, поставка товару покупцю здійснюється зі складу продавця на склад покупця транспортом продавця. В даному випадку за допомогою перевізника, найнятого контрагентом позивача - ФО-П ОСОБА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними №270201 від 27.02.2015, №270202 від 27.02.2015, №090301 від 09.03.2015, №310303 від 31.03.2015, №310304 від 31.03.2015, №300403 від 30.04.2015, №290501 від 29.05.2015, №260601 від 26.06.2015, (Том 2 а.с.129, 131,133, 135, 137, 139, 141, 143).

Через повернення товару покупцеві, були здійснені коригування сум податкового кредиту, що відображено в розрахунках кількісних і вартісних показників до податкових накладних №2 від 25.02.2015, №4 від 27.02.2015, №3 від 09.03.2015, №2 від 09.03.2015, №4 від 09.03.2015, №9 від 26.02.2015, №10 від 26.06.2015, №11 від 26.06.2015, №16 від 29.06.2015, №15 від 29.06.2015. (Том 2 а.с.118-127).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України є висновки ДПІ у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладені в податковій інформації від 24.09.2015 №171/20-31-22-03-07 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за періоди з 01.06.2015 по 30.06.2015. (Том 2 а.с.239-246).

Так, ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області стверджує, що ТОВ "Торговий дім "УКРСВАРКА" неправомірно визначило суми податкових зобов`язань про продажі товарів/послуг.

Однак, як зазначалось вище, обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з`ясовано судом в ході розгляду спору, позивачем - НВП "Люкс-Х" (ТОВ), 27.07.2015 було укладено договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБЕН-2014".

За умовами договору, продавець (ТОВ "ОБЕН-2014") зобов`язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (Том 2 а.с.146-148).

Вказане підтверджується податковими накладними №93 від 16.09.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №304 від 28.08.2015 на суму 296400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49400,00 грн.), №203 від 28.08.2015 на суму 963000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 159000,00 грн.), №73 від 18.08.2015 на суму 1248000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 208000,00 грн.), №98 від 31.07.2015 на суму 2854800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 475800,00 грн.), (Том2 а.с.149-153), видатковими накладними №РН-310701 від 31.07.2015 р. на суму 2854800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 475800,00 грн.), №РН-180801 від 18.08.2015 на суму 1248000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 208000,00 грн.), №РН-280801 від 28.08.2015 на суму 936000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 156000,00 грн.), №РН-280803 від 28.08.2015 на суму 296400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 49400,00 грн.), №РН-160901 від 16.09.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), (т.2 а.с.154, 156, 158, 160, 162), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Обен-2014" (т.2 а.с.164), товаро-транспортними накладними №310701 від 31.07.2015, №180801 від 18.08.2015, №280801 від 28.08.2015, №280801 від 28.08.2015, №160901 від 16.09.2015. (Том 2 а.с.155, 157, 159, 161, 163).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача встановлено, що придбаний підприємством позивача товар було використано у господарській діяльності НВП "Люкс-Х" (ТОВ).

Відповідно до податкової інформації Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №25/7/20-36-22-05-09 від 01.02.2016 з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ "ОБЕН-2014" з контрагентами за період серпень-вересень 2015 (Том 2 а.с. 217-227), встановлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг.

Судовим розглядом також встановлено, що 23.09.2015 позивач - НВП "Люкс-Х" (ТОВ) уклав договір поставки №23/09-2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-ОПТ-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39697538), за умовами якого продавець (ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ") зобов`язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (Том 2, а.с.165-168).

Факт реальності вчинення господарських операцій підтверджується наданими позивачем податковими накладними: №16 від 16.12.2015 на суму 998400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 166400,00 грн.), №74 від 30.11.2015 на суму 148200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 24700,00 грн.), №13 від 15.10.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №21 від 23.09.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.)(т.2 а.с.169-172), видатковими накладними №РН-230901 від 23.09.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-151001 від 15.10.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-301101 від 30.11.2015 на суму 148200,00 грн. (у т.ч ПДВ 24700,00 грн.), №РН-161201 від 998400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 166400,00 грн.), (Том 2, а.с.173, 175, 177, 179), товаро-транспортними накладними №230901 від 23.09.2015, №151001 від 15.10.2015, №301101 від 30.11.2015, №161201 від 16.12.2015, (т.2 а.с.174, 176, 178, 180), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "СХІД-ОПТ-ТОРГ" (Том 2, а.с.181).

З податкової інформації ГУ ДФС у Харківській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Опт-Торг" за звітний період декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами (Том 3, а.с.8-15), відповідач дійшов висновку про порушення підприємством позивача формування податкового кредиту за грудень 2015 року.

Оскільки, як встановлено судом, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що 02.10.2015 позивач уклав договір поставки №02/10/2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099), за умовами якого продавець (ТОВ "Рейлтек") зобов`язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (казеїн). (Том 2, а.с.182-185).

На виконання умов договору контрагентом позивача виписані податкові накладні №37 від 23.12.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №4 від 08.12.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №4 від 17.11.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №3 від 06.11.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.) (Том 2, а.с.186-189), видаткові накладні №РН-171101 від 17.11.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-081201 від 08.12.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), №РН-231201 від 23.12.2015 на суму 1560000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 260000,00 грн.), (Том 2 а.с.190, 192, 194), товаро-транспортні накладні №171101 від 17.11.2015, №081201 від 08.12.2015, №231201 від 23.12.2015. (Том 2 а.с.191, 193, 195), виписками з банківського рахунку НВП "Люкс-Х" (ТОВ) по розрахунку з контрагентом ТОВ "Рейлтек" (Том 2 а.с.196).

Основ`янською ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено податкову інформацію №85/7/20-38-22-03-04 від 15.02.2015. щодо ТОВ "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099) за звітний період декларування ПДВ за вересень-листопад 2015 р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків (Том 2, а.с.228-238), за висновками якого підприємство не знаходиться за податковою адресою, а також встановлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції, відсутні основні фонди, відсутні власні та/або орендовані транспортні засоби, відсутні кваліфіковані кадри для надання послуг, вбачається нереальність здійснення фінансово-господарських операцій підприємства ТОВ "Рейлтек" по взаємовідносинам з платниками податків за період вересень-листопад 2015 року.

Також, між НВП "Люкс-Х" (ТОВ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАВЕКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39942149) укладено договір поставки №23/12/15 від 23.12.2015 (Том 2, а.с.197-200), відповідно до якого продавець (ТОВ "Гравекс Плюс") зобов`язується передати у власність покупця (НВП "Люкс-Х" (ТОВ)), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар (казеїн).

На підтвердження доводу про реальність вказаної господарської операції платник податків подав до суду: податкову накладну №47 від 23.12.2015 на суму 846300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 141050,00 грн.) (Том 2, а.с.201), №РН-231201 від 23.12.2015 на суму 846300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 141050,00 грн.) (Том 2, а.с.202), товаро-транспортною накладною №231201 від 23.12.2015. (Том 2, а.с.203).

В обґрунтування господарської мети представник позивача пояснив, що основним видом діяльності підприємства позивача є виробництво клею для етикеток, упаковки, поліграфії, а казеїн кислотний технічний є одним із основним компонентів для його виробництва відповідно до Технічних умов У 24.6-31635720-002:2008 "Клей для этикеток, упаковки, полиграфии и отделочно-строительных работ "Люкс". (Том 3 а.с.20).

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України є висновки Головного управління ДФС у Харківській області, викладені в податковій інформації від 16.02.2016 №55/20-40-22-09-12/39942149 щодо ТОВ "Гравекс Плюс" з питань проведення фінансово-господарських операцій за грудень 2015 р. (Том 3 а.с.1-7). Так, ГУ ДФС у Харківській області стверджує, що ТОВ "Гравекс Плюс" неправомірно визначило суми податкового кредиту згідно з даними наявної податкової інформації.

На виконання вимог суду, представником позивача зазначено, що переміщення на території НВП «Люкс-Х» (ТОВ) поставленого товару зі складу в цех здійснювалося за допомогою електронавантажувача ЕВ 687.45.22 у комплекті з АКБ 240А/ч - 2 шт. і зарядний пристрій ЕПК 80/60 -1 шт., які використовуються НВП «Люкс-Х» (ТОВ) на підставі договору оренди електронавантажувача від 31.12.2014. Персонал, який бере участь в цих роботах (водій електронавантажувача, комірник складу сировини) вказані в штатному розкладі.

Крім того, зазначено, що водії електронавантажувача мають посвідчення водія, проходять щорічне навчання, їх робота регламентується інструкціями НВП «Люкс-Х» (ТОВ), такими як: Експлуатація стелажних систем, Експлуатація електронавантажувача та Безпечна робота на електронавантажувачі. Водії електронавантажувачів задіяні в процесі переміщення від автотранспорту до складу сировини, що надійшла, в переміщенні сировини зі складу в цех, в складуванні і штабелюванні готової продукції, та в навантаженні готової продукції в автомобільний транспорт.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд звертає увагу на відсутність доказів в`їзду/виїзду автотранспорту вказаних вище контрагентів на територію Підприємства (журналу реєстрації в`їзду автомобільного транспорту, тощо), в яких був би зафіксований факт в`їзд на територію позивача автотранспорту, вказаного у наданих платником товарно-транспортних накладних. Відсутні докази будь-якого переміщення на території позивача поставленого товару, зокрема, його руху на складі та здійснення Підприємством його обліку (внутрішні накладні, тощо). Також судами попередніх інстанцій не встановлено де зберігався товар в обумовлених договорами обсягах, не встановлено чи наявні у платника складські приміщення для його зберігання. Не досліджено наявні у матеріалах справи договори оренди нежитлових приміщень (том 1 а.с. 197-228). Судами попередніх інстанцій не з`ясовано походження придбаного позивачем товару та не встановлено чи саме придбаний у вказаних вище контрагентів товар був використаний платником у своїй господарській діяльності. Не з`ясовано чи достатні наявні у контрагентів основні засоби та трудові ресурси для виконання спірних господарських операцій. А також чи наявні у контрагентів складські приміщення для зберігання такої кількості товару.

З приводу вищезазначених питань суд зазначає наступне.

Стосовно відсутності в матеріалах справи доказів в`їзду/виїзду автотранспорту вказаних вище контрагентів на територію позивача, в яких був би зафіксований факт в`їзд на територію позивача автотранспорту, вказаного у наданих платником товарно-транспортних накладних.

Встановлено, що в`їзд/виїзд автотранспорту на територію НВП «Люкс-Х» (ТОВ) здійснюється через прохідну підприємства. Контроль за в`їздом/виїздом автотранспорту здійснюється службою охорони підприємства. Відповідно до посадової інструкції охорони НВП «Люкс-Х» (ТОВ) охоронець є матеріально - відповідальною особою та несе обов`язки щодо охорони об`єктів та матеріальних цінностей. Контрольно - пропускний режим діє цілодобово.

Відповідно до методики безпеки об`єкту автотранспорт сторонніх організацій, що прибули за адресою НВП «Люкс» (ТОВ), допускається на територію після узгодження із працівниками відповідальними за процес та видає разову перепуску '-. Проте податковий орган не надав доказів, що під час перевірки запитував у відповідного контрагента в рамках зустрічної звірки інформацію щодо перепусток виписаних на '- автотранспорту постачальників.

Стосовно відсутності доказів будь-якого переміщення на території позивача поставленого товару, зокрема, його руху на складі та здійснення Підприємством його обліку (внутрішні накладні, тощо), встановлено, що оприбуткування товару здійснювалось на підставі видаткових накладних, рух товару на складі підтверджується карткою рахунку 281 (стосовно зберігання придбаного клею промислового ВАМ), карткою рахунку 26 (стосовно зберігання власного виготовленого казеїнового клею «ЛЮКС»). Наявність товару у позивача підтверджується даними оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №201. Щодо відсутності внутрішніх накладних слід зазначити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Стосовно того, де зберігався товар в обумовлених договорами обсягах, не встановлено чи наявні у платника складські приміщення для його зберігання встановлено, що згідно договору оренди нежитлових приміщень №31/03-2014 від 31.12.2014 позивач орендує нежитлове приміщення загальною площею 300 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_2 (Том 1, а.с. 197-198).

Відповідно із Статутом Науково - виробниче підприємство «Люкс - Х» (Товариство з обмеженою відповідальністю) співзасновником НВП «Люкс - Х» (ТОВ) було передано до статутного капіталу товариства право користування його нежитловими будівлями літ. «Г-1», «Д-1», загальною площею 364,7 кв.м., за адресою : м. Харків, вул.. Вишневе, 31. Відповідно вказані нежитлові приміщення є складськими приміщеннями для зберігання товару (Том 5, а.с. 62- 82).

Стосовно питання про ненадання позивачем сертифікатів якості придбаного товару встановлено, що відповідно до Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 (у редакції від 22.01.2016) «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні», товар (клей промисловий ВАМ, казеїн), який придбався позивачем не підлягає обов`язковій сертифікації в Україні. Між тим, сертифікати якості на товар є тими первинними документами, які законодавчо не можуть підтверджувати право на податковий кредит позивача. Вказані документи також не відображають зміст господарських операцій з поставки товару.

Стосовно питання щодо не відповідності ТТН вимогам Наказу Мінтрансу України №488/346 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», через не зазначення в ТТН кодів ЄДРПОУ Автопідприємства, Замовника, Вантажовідправника, Вантажоодержувача встановлено, що на момент виникнення договірних відносин між позивачем та його контрагентами, операції яких охоплені перевіркою Наказ Мінтрансу України спільно з Міністерством статистики «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» №488/346 від 29.12.1995 втратив свою дію згідно з Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.12.2013 №1005/1454, яким було затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля.

З огляду товарно - транспортних накладних, слід зазначити про їх відповідність вимогам Наказу Міністерству Транспорту України №363 від 14.10.1997, яким затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, у редакції від 18.03.2016, протилежного з боку податкового органу в ході розгляду справи не доведено.

Стосовно питання про обрив ланцюга постачання товарів до контрагентів позивача встановлено, що під час надання правової оцінки правомірності формування платником податку даних податкового обліку у зв`язку з придбанням товарів/послуг мають враховуватись відомості про безпосереднє здійснення господарської операції між постачальником та покупцем. Позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товарів/послуг у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Стосовно питання про не достатні наявні у контрагентів основні засоби та трудові ресурси для виконання спірних господарських операцій, інформація про що взято з ресурсів податкових баз, встановлено, що контролюючим органом не було доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів. Крім того, матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтв платників ПДВ як позивача, так і таких його контрагентів, в тому числі тих, чия діяльність сприймається контролюючими органами як нереальна.

Натомість НВП «Люкс - Х» (ТОВ) надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарської діяльності, та відповідно НВП «Люкс - Х» (ТОВ) правомірно сформовано витрати на податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків або подальшої її реалізації, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за рахунок якого утворюється від`ємне значення ПДВ, що підлягає відшкодуванню платнику податків з бюджету.

Слід зазначити, що позивачем надані до матеріалів справи первинні документи (договори, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні), якими підтверджується проведення господарських операцій.

При цьому ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

З матеріалів справи слідує, що позивачем достовірно відображено отримання податкових накладних від контрагентів, які у свою чергу були зареєстровані платником ПДВ, установчі документи юридичних осіб не були визнані недійсними, операції відбулися на підставі укладених договорів, належне виконання яких підтверджується податковими накладними, а оплата - платіжними дорученнями.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Здійснені господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 813/270/16, від 16.04.2020 у справі № 826/7760/15, від 19.02.2020 у справі № 826/2958/14.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

Судом встановлено, що позивачем надано до суду належних та допустимих доказів щодо проведення операцій із придбання товару, оскільки, встановлено наявність розумних економічних причин (ділової мети), систематичного отримання даного виду послуг, що замовляються, а також з наданих первинних документів вбачається реальної зміни майнового стану платників податків та факту здійснення господарської операції.

Таким чином, перевіривши реальність виконання вказаних договорів, суд приходить до висновку про наявність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв`язку з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пов`язує виникнення у позивача, окрім іншого і право на суми податкового кредиту з ПДВ та як наслідок вказує на безпідставність прийнятих оскаржених податкових повідомлень-рішень.

При цьому доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, якщо платник ПДВ не знав і не міг знати про зловживання інших учасників ланцюга постачання.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (п. 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (заява № 4241/03)).

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Головного управління ДПС у Харківській області в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області №0000401402 від 10.05.2016 та №0000411402 від 10.05.2016.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складно та підписано 09.03.2021.

Суддя Ю. О. Супрун