Рішення № 95405377, 25.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року справа №380/10228/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фостяк Р.О.,

представника позивача Пащинська А.О.,

представника відповідача Кухар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового рішення, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0040390402/117 від 21.10.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки за № 157/04.2-12/42647141 від 29.09.2020 року “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (ЄДРПОУ 42647141) у липні 2020 року розмірі 4877131 грн (чотири мільйони вісімсот сімдесят сім тисяч сто тридцять одна гривня).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.10.2020 року ГУ ДПС у Львівській області винесене податкове повідомлення - рішення № 0040390402/117, прийняте на підставі акта перевірки за № 157/04.2-12/42647141 від 29.09.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Торговий дім Веспрем» (42647141) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуєм ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року.

Позивач вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що його належить скасувати.

Зазначає, що у акті перевірки причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду за липень 2020 року вказано: придбання послуги суборенди приміщення за липень 2020 р., послуги митного оформлення декларацій на експорт, олії соняшникової та здійснення в лютому та березні 2020 року експортних операцій, а саме вивезення за межі митної території України: олії соняшникової нерафінованої для харчової промисловості з насіння врожаю 2019 року, наливом. Згідно ДСТУ 4492:2017. Торговельна марка/знак відсутні. Країна виробництва UA., фірма Avere Commodities SA, фірма ETIHAD FOOD INDUSTRIES CO. LTD., що становить 100% від загального обсягу реалізації в лютому, березні 2020 року. Водночас, у самому ж Акті вказано, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС .

Позивач зазначає, що у лютому- березні 2020 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕСПРЕМ» здійснило експорт : олія соняшникова нерафінована для харчової промисловості з насіння врожаю 2019 року, наливом. Згідно ДСТУ 4492:2017. Торгівельна марка/знак відсутні. Країна виробництва UA. ETIHAD FOOD INDUSTRIES CO. LTD. HIGHWAY-CASTLE NAIF AL-JARYAN MEDHATYA-BABIL-IPAQ (країна призначення - ІРАК); олія соняшникова нерафінована для харчової промисловості з насіння врожаю 2019 року, наливом. Згідно ДСТУ 4492:2017. Торгівельна марка/знак відсутні. Країна виробництва UA. AVERE COMMODITIES SA, З CHEMIN JEAN BARTISTE-VENDELLE 1290, VERSOIX (GENEVA), SWITZERLAND (країна призначення - Індія). Основними контрагентами за рахунок яких сформовано податковий кредит у лютому 2020 року є: ТОВ «БУДПОЛІМЕТ»; ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД», ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА», ТОВ «ЮНІКОРН МЕРІТАЙМ». Основними контрагентами за рахунок яких сформовано податковий кредит у березні 2020 року є: ТОВ «ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД», ТОВ «БУДПОЛІМЕТ», ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА», ТОВ «ЮНІКОРН МЕРІТАЙМ».

Позивач зауважує, що перевіркою операцій з постачання ( вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено. Перевіркою дотримання вимог законодавства ( в тому числі, статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) не встановлено порушень здійснення операцій з давальницькою сировиною; за результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено; перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно - матеріальні цінності порушень не встановлено; станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТОВ «Торговий Дім Веспрем» до складу податкового кредиту за липень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних; за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Торговий дім Веспрем» платниками, установчі документи, первинні та інші документи, яких у судовому порядку визнані недійсними; за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Торговий дім Веспрем» з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу; в ході проведення перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами ( цілями ділового характеру); під час проведення перевірки не встановлено розбіжності між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, за період липень 2020 року.

Позивач наголошує, що фактично податковий орган в акті перевірки вказує лише одне порушення, а саме: “Торговий дім Веспрем» не надано до перевірки платіжні доручення, які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному ( податкових) періодах постачальниками товарів /послуг або до Державного бюджету України”.

З цього приводу позивач зазначає, що вказані документи було надано. Крім того, податковий орган підтверджує реальність операцій та, зокрема, факт оплати позивачем за вказані товари та послуги.

Позивач вважає, що навіть якщо, на думку контролюючого органу, і є певні недоліки в оформленні документів, то ці документи не можуть вважатися такими, що за своєю суттю спростовують вчинені між сторонами господарські операції, а тому такі недоліки самі по собі не нівелюють наслідків цих господарських операцій.

Позивач стверджує, що усі господарські операції з контрагентами-постачальниками, вчинені у період лютий-березень 2020 року є реальними та підтверджені необхідними і належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю, що також підтверджує контролюючий орган. Зазначає, що дотримав усі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку. Усі документи, які підтверджують фінансово-господарські операції та правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування були надані під час проведення перевірки та не оспорювалися контролюючим органом.

Крім того, на думку позивача, відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України з метою відновлення його порушених прав у повному обсязі необхідно зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” у розмірі 4877131,00 грн.

З урахуванням наведеного, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за результатами звірки даних зазначених у розрахунку бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість із даними первинних документів встановлено, іцс ТзОВ «Торговий Дім Вссперем» не надано до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування фактично сплачена у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів або до державного бюджету України. Зазначає, що оскільки при прийнятті оскаржуваного податкового-повідомлення рішення долучені позивачем до матеріалів позовної заяви платіжні доручення не досліджувались, то підстав для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи немає.

У зв`язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 03.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 21.09.2020 по 25.09.2020 головним державним ревізором – інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Цундером Віктором Дмитровичем на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (ЄДРПОУ 42647141) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року в сумі 4877131 грн (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2020 №9206818703) заявленої до відшкодування на рахунок платника в банку.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт № 157/04.2-12/42647141 від 29.09.2020 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Торговий Дім Веспрем” (ЄДРПОУ - 42647141) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації за липень 2020 року” (а.с.17-29).

Проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” вимог пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” не має права на відшкодування ПДВ в розмірі 4877131 грн. за липень 2020 року.

21.10.2020 Головне управління ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0040390402/117, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктами 200.1, 200.4, 200.14, статті 200 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 157/04.02-12/42647141 від 29.09.2020 року та в порушення пунктів 200.4 статті 200 Податкового кодексу України виявлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем” права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4877131 грн. (а.с.30).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області протиправним, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керувався наступним.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом третім пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим – третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів, 200.1, 200.2 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

У справі, яка розглядається податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4877131 грн. за липень 2020 року у зв`язку із порушенням ним вимог пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та, як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2020 року у розмірі 4877131 грн.

З акта № 157/04.02-12/42647141 від 29.09.2020 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ “Торговий Дім Веспрем” (ЄДРПОУ - 42647141) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації за липень 2020 року” суд встановив наступне:

- перевіркою операцій з постачання ( вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено;

- перевіркою дотримання вимог законодавства ( в тому числі, статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) не встановлено порушень здійснення операцій з давальницькою сировиною;

- за результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими), які підлягають перевірці, порушень не встановлено;

- перевіркою операцій з придбання (спорудження) основних фондів, зменшення розміру незавершених капітальних інвестицій, виведення (часткове введення) в експлуатацію об`єктів будівництва порушень не встановлено;

- перевіркою операцій з придбання та зберігання товаро-матеріальних цінностей, не реалізованих на час проведення перевірки, порушень не встановлено;

- перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товаро-матеріальні цінності порушень не встановлено;

- станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включених ТзОВ «Тороговий дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) до складу податкового кредиту за липень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ «Тороговий дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними;

- за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТзОВ «Тороговий дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

- в ході проведення перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру);

- під час проведення перевірки не встановлено розбіжності між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, за період липень 2020 року.

Отже, з наведеного слідує, що реальне вчинення господарських операцій із контрагентами, за якими сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, врахований позивачем при обчисленні від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 4877131,00 грн., яке заявлено позивачем до бюджетного відшкодування за липень 2020 року, контролюючий орган не оспорює.

В той ж час, у акті перевірки № 157/04.2-12/42647141 від 29.09.2020 контролюючий орган зазначає про те, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг встановлено, що ТзОВ «Торговий дім Веспрем» (код ЄДРПОУ 42647141) не надано до перевірки платіжні доручення які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України.

Таким чином, саме вказана обставина стала підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4877131 грн. за липень 2020 року.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Варто звернути увагу на той факт, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом не було встановлено випадків неоприбуткування за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів.

На підтвердження реальності придбання товарів позивач надав відповідні первинні документи, що не заперечується й податковим органом. Сторони не заперечують документування господарських операцій з контрагентом-продавцем належними первинними документами, а також ту обставину, що всі первинні документи самими перевіряючими перелічені в акті перевірки.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 11 від 02.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (платник) сплатив кошти у сумі 25134855,13 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» м. Київ. Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-13/01/20-ВО від 13.01.2019, в тому числі ПДВ. Одержано банком 02.07.2020; згідно платіжного доручення № 10 від 02.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” сплатив грошові кошти у сумі 1914881,00 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» (м. Київ). Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-19/02/20-ВО від 19.02.2020 року, в тому числі ПДВ. Одержано банком 02.07.2020; згідно платіжного доручення № 12 від 02.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (платник) сплатив грошові кошти у сумі 2949318,87 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» м. Київ. Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-20/02/20-ВО від 20.02.2020 року, в тому числі ПДВ. Одержано банком 02.07.2020; згідно платіжного доручення № 15 від 03.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (платник) сплатив грошові кошти у сумі 3061531,84 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” (отримувач) банк отримувача АТ «КІБ» (м. Київ). Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-10/02/20-ВО від 10.02.2020 року, в тому числі ПДВ. Одержано банком 03.07.2020; згідно платіжного доручення № 14 від 03.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” сплачено грошові кошти у сумі 218468,16 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» (м. Київ). Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-20/02/20-ВО від 20.02.2020, в тому числі ПДВ. Одержано банком 03.07.2020; згідно платіжного доручення № 13 від 03.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” сплачено грошові кошти в сумі 4016003,00 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» (м. Київ). Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-20/02/20-ВО від 20.02.2020 року, в тому числі ПДВ. Одержано банком 03.07.2020; згідно платіжного доручення № 16 від 08.07.2020 ТОВ “Торговий Дім Веспрем” сплачено грошові кошти у сумі 9189748,44 грн. на рахунок ТОВ “Велан Південь Трейд” банк отримувача АТ «КІБ» (м. Київ). Призначення платежу: оплата за олію соняшникову, згідно договору № ВПО-10/02/20-ВО від 10.02.2020, в тому числі ПДВ. Одержано банком 08.07.2020.

Як слідує з матеріалів справи, податковий орган не заперечує факт списання грошових коштів з рахунку позивача на рахунки контрагентів на підставі вищевказаних платіжних доручень, а також не оспорює реальне вчинення господарських операцій із зазначеними контрагентами, за якими сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, врахований позивачем при обчисленні від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 4877131 грн., яке заявлено позивачем до бюджетного відшкодування за липень 2020 року.

Окрім того, відповідачем не спростовано той факт, що вищевказані платіжні доручення були надані позивачем до перевірки.

Тому, з огляду на викладене, суд дійшов переконання, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4877131 грн. за липень 2020 року є хибним, а спірне податкове повідомлення-рішення відповідача № 0040390402/117 від 21.10.2020, є протиправним та таким, що належить скасувати.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне податкове повідомлення-рішення відповідача № 0040390402/117 від 21.10.2020 не відповідає критеріям, які встановлені пунктами першим, третім, п`ятим, шостим частини другої статті 2 КАС України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (42647141) у розмірі 4877131,00 грн. суд зазначає наступне.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі - Закон № 1797), яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до підп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підп. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини, зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Враховуючи ту обставину, що судом встановлено протиправність податкового повідомлення - рішення № 0040390402/117 від 21.10.2020, у відповідача виникає обов`язок, з урахуванням висновків судового рішення, внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п.200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.

За таких обставин, з урахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 4877131,00 грн за липень 2020 року, такий спосіб захисту порушеного права, як зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ “Торговий Дім Веспрем” у вищевказаному розмірі, є таким, що належним чином захистить права та інтереси позивача.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття “майно” у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як “майнові права”, а отже, як “майно” (див. mutatis mutandis рішення у справі “Бейелер проти Італії” від 05.01.2020).

За певних обставин “легітимне очікування” на отримання “активу” також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі “Суханов та Ільченко проти України” від 26.06.2014).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “Інтерсплав проти України” від 09.01.2017 зазначив, що юридична особа - платник ПДВ - мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес. Констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували “справедливий баланс” між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (п. 40).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи “Серков проти України” (заява №39766/05), “Щокін проти України” (заяви №23759/03 та №37943/06).

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах “Спорронґ і Льоннрот проти Швеції” від 23.09.1982, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства” від 21.02.1986, “Щокін проти України” від 14.10.2010, “Сєрков проти України” від 07.07.2011, “Колишній король Греції та інші проти Греції” від 23.11.2000. “Булвес АД проти Болгарії” від 22.01.2009, “Трегубенко проти України” від 02.11.2004, “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті “суспільний”, “публічний” інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення “суспільного”, “публічного” інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття “суспільний інтерес” мас широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі “Колишній король Греції та інші проти Греції”). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить “суспільний інтерес” (рішення Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 в справі “Трегубенко проти України”).

Критерій “пропорційності” передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага” передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе “індивідуальний і надмірний тягар”. При цьому з питань оцінки “пропорційності” Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності “суспільного”, “публічного” інтересу, визнає за державою досить широку “сферу розсуду”, за винятком випадків, коли такий “розсуд” не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ТзОВ “Торговий Дім Веспрем” про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ “Торговий Дім Веспрем” 4877131 грн. за липень 2020 року.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд –

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0040390402/117 від 21.10.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки за № 157/04.2-12/42647141 від 29.09.2020 року “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ “Торговий Дім Веспрем” (ЄДРПОУ 42647141) у липні 2020 року розмірі 4877131 грн (чотири мільйони вісімсот сімдесят сім тисяч сто тридцять одна гривня).

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79005, м. Львів, Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Веспрем”місцезнаходження: 79067, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93 А, ЄДРПОУ 42647141 судовий збір в сумі 21020 ( двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2021.