Рішення № 95405003, 25.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року справа №380/7920/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивачів – Шпарика Н.Я., згідно договору,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області (далі – Тростянецька сільська рада, відповідач) з такими вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення №4171 від 22.06.2020, прийняте Тростянецькою сільською радою “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами с. Красів”;

- зобов`язати Тростянецьку сільську раду Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області розглянути на найближчій сесії клопотання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області (Тростянецька сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки 4623084800:07:000:0218 згідно графічного зображення, зазначеного у додатку 1 до клопотання, та прийняти рішення відповідно до ст.. 118 Земельного кодексу України.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із рішенням відповідача, яким йому було відмолено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами с. Красів з підстав прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва учасникам АТО на цій території. Позивач наголосив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки викладені у ньому підстави для відмови не передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України. Крім того, зазначив, що площа земельної ділянки за кадастровим номером 4623084800:07:000:0218 становить 7,9879 га, із яких наразі Тростянецька сільська рада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою лише на 1/10 частину цієї земельної ділянки. Таким чином, вважає оскаржуване рішення протиправним та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 02.10.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 22.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача 18.12.2020 надійшли пояснення (вх. №11549 ел.), у яких представник відповідача зазначив, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за межами с. Красів на території Тростянецької сільської ради Миколаївського району Львівської області у зв`язку із прийняттям рішення про дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва учасникам АТО на цій території. Підсумував, що частина території, на яку претендує позивач, перебуває в процесі відведення іншим особам, тому не може бути йому надана. У зв`язку з цим, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 21.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданняне прибув. Причин неявки суду не повідомив. Повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.05.2020 звертався до Тростянецької сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки 4623084800:07:000:0218 згідно графічного зображення, зазначеного у додатку 1 до клопотання.

Листом від 06.05.2020 №02.2-26/348 Тростянецька сільська рада повідомила позивача, що вищевказане клопотання направлено на розгляд комісії сільської ради з питань земельних відносин, будівництва, архітектури, просторового планування, природних ресурсів та екології.

Рішенням Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області“Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами с.Красів” № 4171 від 22.06.2020 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за межами с. Красів на території Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області, оскільки прийнято рішення про дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва учасникам АТО.

Вважаючи вказанерішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернулися з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч.6 вказаної статті громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч.7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Як видно із оскаржуваного рішення відповідача про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, така відмова обумовлена тим, що прийнято рішення про дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва учасникам АТО на цій території.

Водночас, як уже зазначалося вище, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Крім того, суд звертає увагу, площа земельної ділянки (кадастровий номер 4623084800:07:000:0218)становить 7,9879 га.

З матеріалів справи видно, що наразі Тростянецька сільська рада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою лише на 1/10 частину цієї земельної ділянки, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рішень Тростянецької сільської ради про надання погодження на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва за межами населеного пункту іншим особам.

Вищенаведене, на думку суду, додаткового вказує на безпідставність відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки площа бажаної ділянки 2 га не перевищує залишку площі земельної ділянки (кадастровий номер 4623084800:07:000:0218).

Крім того, сам факт надання відповідачем третім особам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним чином не свідчить про гарантоване отримання такими особами в майбутньому такої земельної ділянки у приватну власність.

Виходячи з аналізу вказаних положень законодавства, суд вважає, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи наведені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачам у задоволенні вимог клопотань та заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області №4171 від 22.06.2020 “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами с. Красів”, якими відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області, то суд зазначає наступне.

Як уже було встановлено судом, рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області№4171 від 22.06.2020“Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами с. Красів”, яке було винесено за результатами розгляду клопотання позивача від 01.05.2020, не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, вказане клопотання підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови нездійснення перевірки, ненадання оцінки та невстановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що ефективним та належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку зобов`язатиТростянецьку сільську раду Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області розглянути на найближчій сесії клопотання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області (Тростянецька сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки 4623084800:07:000:0218 згідно графічного зображення, зазначеного у додатку 1 до клопотання та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,–

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області № 4171 від 22.06.2020 “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за межами с. Красів”.

Зобов`язати Тростянецьку сільську раду Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області (код ЄДРПОУ 40178802, місцезнаходження: 81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 2) розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки 4623084800:07:000:0218 згідно графічного зображення, зазначеного у додатку 1 до клопотання та прийняти за результатами його розгляду рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької сільської ради Тростянецької ОТГ Миколаївського району Львівської області (код ЄДРПОУ 40178802, місцезнаходження: 81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 2) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.03.2021.

Суддя Потабенко В.А.