
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
09 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/528/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
01 лютого 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України ум. Лисичанську Луганської області, отримує пенсію з 08 червня 2020 року. 03.08.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додала додаткові документи, а саме платіжні доручення про сплату ССВ ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» за період з червня 2015 по жовтень 2018 роки.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем 05.08.2020 прийнято рішення № 121130001955 «Про відмову в допризначенні пенсії згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».
Відповідно до вищезазначеного рішення, ОСОБА_2 на дату звернення 03.08.2020 має страховий стаж роботи, який підтверджено записами наявними в трудовій книжці, наданими довідками про стаж роботи та за даними, які містять індивідуальні відомості про застраховану особу, складає 35 років 10 місяців 16 днів. ОСОБА_1 працювала на ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» з 18.08.1981 по 01.06.2020 згідно копії трудової книжки від 18.08.1981. Стаж зараховано з 01.01.2004 по 31.01.2006, з 31.01.2008 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 31.07.2012, з 01.06.2014 по 27.06.2014, з 01.12.2015 по 31.08.2019, так як сплата внесків в Пенсійний фонд України проведена згідно відміткам відділу платежів до пенсійної системи. Зарахувати період з 01.02.2006 по 28.02.2008. з 01.06.2010 по 31.12.2010. з 01.08.2012 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 30.06.2020 не можливо, так як відсутня сплата страхових внесків підприємством на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5). Зарахувати період з 01.06.2015 по 31.10.2018 по Лисичанському заводу гумових технічних виробів по наданим документам (платіжні доручення) не можливо, відсутня сплата страхових внесків підприємством.
Рішенням відповідача № 121130001955 від 05.08.2020 відмовлено позивачу в допризначенні пенсії згідно ст. 24 ч. 2 п. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність платежів до пенсійної системи.
Позивач вважає дії УПФУ в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії незаконними, а рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 121130001955 протиправним.
Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи з 01.06.2015 по 31.10.2018 на ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 121130001955 від 5 серпня 2020 року про відмову у допризначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи з 01.06.2015 по 31.10.2018 на ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів» та здійснити перерахунок пенсії з 03.08.2020 з урахуванням заробітної плати (доходу) за період страхового стажу з 01.06.2015 по 31.10.2018 на ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів».Ухвалою суду від 05 лютого 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 68-69).
24 лютого 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 72-74), в обґрунтування якого зазначено, що позивач перебуває на обліку з червня 2020 року в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області.
03.08.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додала додаткові документи, а саме платіжні доручення про сплату ЄСВ ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» за період з червня 2015 по жовтень 2018 роки. Управління вважає, що надані позивачем платіжні доручення про сплату ЄСВ за період з червня 2015 року по жовтень 2018 року не можуть слугувати доказами сплати підприємством ЄСВ за спірні періоди для допризначення пенсії, через незарахування фіскальним органом внесків за цей період, про що свідчать індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Управлінням 05.08.2020 прийнято рішення № 121130001955 «Про відмову в допризначенні пенсії згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ». Відповідно до вищезазначеного рішення, на дату звернення позивач має страховий стаж роботи, який підтверджено записами наявними в трудовій книжці наданими довідками про стаж роботи та за даними, які містять індивідуальні відомості про застраховану особу, складає 35 років 10 місяців 16 днів
Позивач працювала на ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» з 18.08.1981 по 01.06.2020 згідно копії трудової книжки від 18.08.1981. Стаж зараховано з 01.01.2004 по 31.01.2006, з 31.01.2008 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 31.07.2012, з 01.06.2014 по 27.06.2014, з 01.12.2015 по 31.08.2019, так як сплата внесків в Пенсійний фонд України проведена згідно відміткам відділу платежів до пенсійної системи.
При цьому за період з 01.12.2015 по 31.08.2019 позивачу зараховано стаж роботи на Сєвєродонецькому підприємстві СУ «Електромонтаж» № 448 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж». Зарахувати період з 01.02.2006 по 28.02.2008, з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2012 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 30.06.2020 не можливо, так як відсутня сплата страхових внесків підприємством на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5). Зарахувати період з 01.06.2015 по 31.10.2018 по Лисичанському заводі гумових технічних виробів по наданим документам (платіжні доручення) не можливо, відсутня сплата страхових внесків підприємством.
На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
26 лютого 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16 від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а.
А тому, вважають дії УПФУ в м. Лисичанську Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії не законними, а рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 121130001955 протиправним, оскільки підприємством на заробітну плату позивача щомісячно нараховуватись суми страхових внесків. При цьому, підприємством заборгованість погашалась шляхом сплати внесків, що підтверджується відповідною довідкою підприємства. Страхові внески за період з червня 2015 по жовтень 2018 роки підприємством були сплачені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.06.2020 управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську було призначено пенсію за віком при загальному стажі роботи 35 років 10 місяців 16 днів.
03 серпня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про допризначення пенсії у зв`язку з наданням додаткових документів та з заявою про перерахунок пенсії.
Відповідно до рішення УПФУ в м. Лисичанську Луганської області від 05.08.2020 №121130001955, відмовлено ОСОБА_1 в допризначенні пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що зарахувати період з 01.02.2006 по 28.02.2008, з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.08.2012 по 31.05.2014, з 01.07.2014 по 30.06.2020 не можливо так як відсутня сплата страхових внесків підприємством на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Зарахувати період з 01.06.2015 по 31.10.2018 по Лисичанському заводу гумових технічних виробів по наданим документам (платіжні доручення) не можливо, відсутня сплата страхових внесків підприємством.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Так, зокрема, статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 20 Закону № 1058).
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, у частині десятій статті 20 Закону № 1058 зазначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Також, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п. 2 ч. 1 ст. 4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.
Тобто, за змістом наведених норм вбачається, що обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату законом покладено на страхувальника.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , з 18.08.1981 прийнята в бухгалтерію бухгалтером сектору з обліку готової продукції та її реалізації у Лисичанський завод РТІ імені 50-річчя СССР; 02.08.1982 переведена у тому ж відділі бухгалтером фінансово-розрахункового сектору; 15.08.1985 переведена у тому ж відділі начальником сектору обліку по заробітній платі; 17.02.1988 переведена заступником головного бухгалтера з методології обліку; 25.12.1992 Лисичанський завод гумових технічних виробів зареєстрований орендним підприємством «Лисичанський завод гумових технічних виробів», з 10.07.1996 орендне підприємство «Лисичанський завод гумових технічних виробів» перереєстрований у відкрите акціонерне товариство «Лисичанський завод гумових технічних виробів»;16.06.1997 переведена заступником головного бухгалтера; 29.08.2000 переведена головним бухгалтером; 01.06.2020 звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, стаж зараховано з 01.01.2004 по 31.01.2006, з 31.01.2008 по 31.05.2010, з 01.01.2011 по 31.07.2012, з 01.06.2014 по 27.06.2014, з 01.12.2015 по 31.08.2019, тобто це період за який страхувальник сплатив страхові внески. Отже, решта періоду роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» не зараховано до стажу, у зв`язку з несплатою ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» страхових внесків.
Позивач разом з заявою про перерахунок пенсії були надані платіжні доручення про сплату ЄСВ ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» за період з червня 2015 року по жовтень 2018 роки.
Суд зазначає, що внаслідок невиконання ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах.
На підставі викладеного, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості у зазначеному підприємстві по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періоду роботи з 01.06.2015 по 31.10.2018 у ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів».
Вищезазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеному у справі справа № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) від 27.03.2018 року.
Розглядаючи справу № 208/6680/16-а (2а/208/245/16) Верховний Суд зазначив, що Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 12 жовтня 2006 року по 18 червня 2007 року до страхового стажу за порушення, вчинене Відкритим акціонерним товариством “Дніпродзержинський домобудівний комбінат”, оскільки згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.06.2015 по 31.10.2018 у ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів», визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області №121130001955 від 05.08.2020 про відмову у допризначенні пенсії позивачу та зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зробити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи позивача з 01.06.2015 по 31.10.2018 у ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів» з 03.08.2020 та сплатити недоотриману пенсію.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, а тому з урахуванням ч.3 ст.139 КАС України, судовий збір у розмірі 908,00 грн. стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 7-9, 19, 20, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.06.2015 по 31.10.2018 у ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів».
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 121130001955 від 05.08.2020 про відмову у допризначенні пенсії позивачу.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця ім. В.Сосюри, будинок 347, код ЄДРПОУ 21792407) зробити відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) з урахуванням періоду роботи позивача з 01.06.2015 по 31.10.2018 у ВАТ «Лисичанський завод гумових виробів» з 03.08.2020 та сплатити недоотриману пенсію.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця ім. В.Сосюри, будинок 347, код ЄДРПОУ 21792407) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Ірметова
Судове рішення № 95404968, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 09.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/528/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: