
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2021 року м. Київ №320/11617/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Короташ О.Б.,
за участю:
представника позивача - Бежовця І.О.,
представника відповідача - Максименко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про застосування заходів реагування,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про застосування заходів реагування, в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень за адресою: Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 46, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 14.08.2020 №58.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході перевірки зазначеного об`єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою від 18.11.2020 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження в даній адміністративній справі, визначив, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018 №01/07 відповідач орендує у ВАТ "Тетіївська пересувна механізована колона №300" приміщення за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 46, загальною площею 32,10 кв.м.
Згідно з п. 6.1 Договору, орендар зобов`язується дотримуватися протипожежних правил, а також правил користування тепловою та електричною енергією, не допускати перевантаження електромереж.
Відповідно до п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно з п. 6 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 №1417, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
З огляду на викладене, відповідач стверджує, що на нього покладено обов`язок дотримуватись протипожежних правил під час використання приміщення, а не забезпечувати пожежну безпеку в ньому.
З цих підстав, на думку відповідача, саме ВАТ "Тетіївська пересувна механізована колона №300", як власник майна, має забезпечувати усунення наступних порушень:
провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщеннях адміністративної будівлі;
обробити деревні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності; забезпечити шляхи евакуації - евакуаційним освітленням; здійснити з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
забезпечити захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірити відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
здійснити обладнання приміщень об`єкта системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";
провести ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки.
Також відповідач посилається на те, що відповідно до Договору від 28.10.2020 №238, його працівники пройшли функціональне навчання керівних кадрів з питань цивільного захисту, тому п. 1 та п. 11 опису виявлених порушень, відповідачем усунено.
Щодо влаштування та експлуатації тимчасової електромережі, то це порушення також усунуто - заборонено співробітникам використовувати подовжувачі з двома і більше розетками.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що відповідно до своїх статутних завдань він є лісогосподарським підприємством, а виробництво здійснюється безпосередньо в лісі. Орендоване приміщення за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 46, використовується відповідачем в якості офісу, а отже співробітників, які там постійно знаходяться, а саме бухгалтера, забезпечувати засобами колективного та індивідуального захисту немає потреби, оскільки в даному приміщенні не здійснюється виробництво.
Позивач подав до суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій наголошує на тому, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладається на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача на позов.
Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з наказом Головного управління ДСНС України у Київській області від 10.08.2020 №611 "Про проведення позапланових перевірок", була здійснена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" за адресою: Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 46, про що зазначається в рапорті начальника Тетіївського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Сергія Ткаченко. За результатами перевірки складений акт від 14.08.2020 №58 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 14-21).
Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим з метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі-Закон №877).
Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Як встановлено судом, посадовими особами Тетіївського РСГУ ДСНС України у Київській області здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 14.08.2020 №58, згідно з яким виявлено наступні порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 14-21).
1. Посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, чим порушено п.п. 15, 16, 20 розділу II ППБУ. Так, не проведення навчання з питань пожежної безпеки може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні алгоритму дій може призвести до загибелі.
2. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глава 2 розділ III ППБУ. Так, відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.
3. Шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п.2.31 глава 2 розділ III ППБУ. Так, недотримання вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п.1.6 глава 1 розділ IV ППБУ. Здійснення з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
5. Влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі, чим порушено п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, використання саморобних подовжувачів та їх не відповідність може призвести до аварійної роботи електромережі в наслідок чого може виникнути коротке замкнення та загоряння електромережі з усіма негативними наслідками у наслідок виникнення пожежі.
6. Не проведено замір опору ізоляції, перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (проводиться 1 раз на 2 роки), чим порушено п. 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання всіх будівель не проводиться, що може призвести до аварійно експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, приладів захисту що призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
7. Захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-3 8:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", чим порушено пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ. Так, відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
8. Приміщення об`єкта не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", чим порушено п. 1.2 глава 1 розділ V ППБУ. Так, відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів 3 необхідними засобами гасіння.
9. Пожежний щит не доукомплектовано, чим порушено п. 3.11 глава 3 розділ V ППБУ. Виконання цього пункту надає можливість вчасно локалізувати та ліквідувати пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів власними силами. Однією із потрібних умов для цього є наявність в межах швидкої досяжності пожежного інвентарю. Доцільно зберігати всі інструменти для гасіння пожежі в одному місці, щоб забезпечити до них швидкий доступ. Для цих цілей служить пожежний щит - невід`ємний елемент системи пожежної безпеки, що забезпечує зберігання інвентарю, необхідного для здійснення робіт 3 пожежогасіння в максимально доступному і зручному місці.
10. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено, чим порушено пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ. Не проведення навчання з питань цивільного захисту може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
11. Допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки, чим порушено пункт 4 глави 6 розділу V ПТБ. Дане порушення може призвести до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
12. Ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки не проведено. Ідентифікацію слід проводити відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки" (ПКМУ №956) – порушено ст. 9 Закону №2245-III. Так, відсутність ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, що в свою чергу не дозволяє виконати своєчасне реагування на надзвичайну ситуацію.
13. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, чим порушено пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ. Відсутність для працюючого персоналу засобів індивідуального захисту збільшує час впливу небезпечних факторів на органи дихання та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
14. В структурному підрозділі не створена добровільна пожежна охорона, чим порушено ст. 63 КЦЗУ. Так, відсутність ДПД може призвести до затримки реагування на надзвичайну ситуацію працюючим персоналом, до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей.
Суд враховує, що акт перевірки підписано посадовою особою відповідача без зауважень (т. 1, а.с. 21).
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При цьому, суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об`єкта, суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єкта господарювання і публічними інтересами.
Доводи відповідача стосовно того, що більшість з виявлених позивачем порушень усунуто, а ті, що залишились або необґрунтовані, або їх небезпека перебільшена судом оцінюються критично з огляду на те, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Також повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров`я людей.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи відповідача стосовно того, що на нього як орендаря приміщення за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 46 не покладаються обов`язки із забезпечення пожежної безпеки суд оцінює критично у зв`язку з наступним.
Так, Договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2018 №01/07 регулює цивільні (господарські) відносини між сторонами та не звільняє від виконання обов`язків, покладених на особу законодавством.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.07.2020 у справі №420/1951/19.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 вказав, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.
Суд вважає, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" за адресою: Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 46, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 14.08.2020 №58.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 09.03.2021.
Суддя Басай О.В.
Судове рішення № 95404641, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 02.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/11617/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: