Рішення № 95404508, 09.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року справа №320/14379/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до Миронівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до Миронівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, у якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, за адресою: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська обл., а саме: експлуатації КТП №253 шляхом відключення від електромереж на межі балансової належності з електропередавальною організацією; зупинити експлуатації котельні.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами здійснення перевірки відповідача встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки на підставі чого складено акт та припис про зобов`язання усунути виявлені порушення, однак після проведення повторної перевірки встановлено, що відповідач не усунув виявлені недоліки, а відтак є підстави для застосування заходів реагування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив у якому зазначив, що у зв`язку з важким фінансовим становищем, не змогли вчасно та в повному обсязі виконати вимоги, зазначені в акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління Держпраці в Київській області від 07.05.2019 №2418 та направлення від 07.05.2019 № 5.1/147 у період з 31.05.2019 по 13.06.2019 посадовими особами позивача було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Миронівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини, яка розташована за адресою: вул. Елеваторна, 1. м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська обл., вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 13.06.2019 № 5.1/243/145 та припис від 13.06.2019р. №5.1/243/145 (а.с.11-27, 21).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Миронівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини, законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

- роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000В, а саме: ПЛ-ЮкВ, КТП№253. що знаходить на балансі підприємства;

- роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000В;

- роботодавцем не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В;

- не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок що належать підприємству, та не визначено рівень безпечного стану електроустановок, що належать підприємству;

- керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок, що належать підприємству, згідно з правилами і нормами (ПТЕ); не забезпечив достатню кількість спеціально навчених електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання підприємства; своїм наказом не призначив особу із числа ІТР відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію електрообладнання підприємства;

- в установі не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією;

- на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок;

- на підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутні затверджені на 2019 рік списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;

- однолінійні схеми електроустановок КТП №253, не переглянуті у терміни відповідно до вимог п. 3.4 розділу IV ПТЕЕС;

- керівником господарства не забезпечено комплектування працівників та КТП№253, випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування, відсутні: покажчики напруги, діелектричні рукавички, переносні заземлення та інше.;

- в установі не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: в охоронній зоні КТП№253 ростуть високорослі дерева, ПЛ-0 4кВ., не розчищені від гілок дерев;

- на підприємстві не розроблено положення про службу охорону праці;

- на основі Типового положення, з урахування специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, не розроблене та не затверджене «Положенням про навчання з питань охорони праці», та не сформовано плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

- наказом (розпорядженням) не створена комісія з перевірки знань працівників з питань охорони праці, з числа посадових осіб та спеціалістів, які у встановленому Типовим положенням порядку, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці (роботи підвищеної небезпеки;

- керівник за свої кошти не забезпечив проведення періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників;

- спеціалісти які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

- на підприємстві відсутній необхідний перелік законодавчих та нормативних актів про охорону праці;

- для організації безпечного руху на території не складено та не вивішено при в`їзді на території схематичний план (схема) руху транспортних засобів та працівників з показом дозволених та заборонених напрямків, поворотів, зупинок, виїздів, в`їздів тощо;

- наказом по підприємству не призначено відповідального за випуск транспортних засобів на лінію;

- під час випуску транспортних засобів на лінію та поверненні з лінії не проводиться перевірка їх технічного стану;

- відсутня технічна документація на експлуатацію котельні;

- не призначена відповідальна особа за безпечну експлуатацію котла КТФ- 100.

У подальшому, з метою перевірки виконання припису від 13.06.2019 №5.1/243/145, був виданий наказ від 30.09.2020 №3010 та направлення від 30.09.2020 № 5.1/90, на підставі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, вул. Елеваторна, 1. м. Миронівка. Миронівський р-н. Київська обл. (а.с. 28, 29)

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що відповідачем не виконано вимоги раніше виданого припису та складено Акт перевірки суб`єкта господарювання від 09.10.2020 №5.1/2374/80, примірник якого було вручено відповідачу (а.с. 30-36).

У зв`язку з тим, що відповідач вимоги закону не виконав та не усунув порушення, встановлені у приписі, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2694) державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 2694 встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Так, ч. 7 ст. 7 Закону Закон № 877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення № 96).

Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).

Судом встановлено, що доказів усунення вказаних порушень відповідачем до суду не надано.

На переконання суду, перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

При цьому, вказані порушення були встановлені ще у червні 2019 році в приписі та досі не усунуті та не оскаржені відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки експлуатації КТП №253 шляхом відключення від електромереж на межі балансової належності з електропередавальною організацією та зупинення експлуатації котельні є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Миронівської районної державної лікарні ветеринарної медицини заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, за адресою: вул. Елеваторна, 1, м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська обл., а саме: експлуатації КТП №253 шляхом відключення від електромереж на межі балансової належності з електропередавальною організацією; зупинити експлуатації котельні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.