Рішення № 95404390, 09.03.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. справа № 300/2904/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання призначити з 16.07.2020 вказану пенсію та виплатити недоплачені суми пенсії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач 16.07.2020 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 , до якої долучено свідоцтво про одруження із ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , трудову книжку ОСОБА_2 , довідку про те, що позивач на час смерті перебувала на утриманні у свого чоловіка. Однак, відповідачем протиправно і необґрунтовано прийнято рішення від 24.07.2020 за №1504 про відмову у призначенні пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника з тих підстав, що у заявниці відсутній необхідний страховий стаж. Позивач зазначає, що призначення особі пенсії по втраті годувальника можливе за одночасної наявностітрьох умов: непрацездатність особи утриманця (наявність інвалідності або досягнення пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV); достатній трудовий стаж годувальника для призначення йому пенсії по ІІІ групі інвалідності встановленого статтею 32 Закону №1058-ІV; перебування непрацездатної особи на утриманні померлого годувальника. Також позивач звернула у вагу на те, що вимоги статті 36 Закону України №1058-ІV, не передбачають такої умови для призначення пенсії по втраті годувальника як наявність страхового стажу саме у непрацездатного члена сім`ї померлого годувальника, що був на його утриманні та звернувся за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.14-15).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.20-23). Відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість. Зокрема зазначено, що у відповідності до вимог Закону №1058-ІV, призначення особі пенсії по втраті годувальника можливе за одночасної наявності двох таких складових умов у їх сукупності: - непрацездатність цієї особи (наявність інвалідності або досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону) та перебування на утриманні померлого годувальника (перебування на повному утриманні померлого годувальника або одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування). При цьому, як зазначає відповідач, обидві ці умови мають існувати саме на момент смерті годувальника. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 (чоловік позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент його смерті позивачці було 58 років. Отже на момент смерті годувальника ОСОБА_2 , позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-ІV. Також відповідач вказує на те, що пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається з дня, який настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника (п.3 ч.1 ст. 45 Закону №1058-ІV). Згідно вимог ст.26 Закону №1058-ІV, особа, яка досягла 60-річного віку має право на призначення пенсії за віком за наявності чітко передбаченого нормою даної статті страхового стажу. У випадку позивача згідно наданих до сервісного центру документами страховий стаж: - годувальника ОСОБА_2 становить 34 роки; - позивача ОСОБА_1 , становить 22 роки 4 місяці. Виходячи з того, що у позивача на момент смерті годувальника відсутній необхідний страховий стаж передбачений ст.26 Закону №1058-ІV, правових підстав для призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника немає, а тому в задоволенні позову просила відмовити.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши доводи адміністративного позову і відзиву на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після досягнення нею пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 16.07.2020 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 . До заяви долучено копії: свідоцтва про одруження із ОСОБА_2 , від 07.11.1981; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 04.06.2018, трудову книжку ОСОБА_2 , довідку Ланчинської селищної ради об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району, Івано-Франківської області про те, що на час смерті чоловіка позивач перебувала у нього на утриманні.

24.07.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення №1504 про відмову позивачу в призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії мотивоване тим, що в заявниці відсутній необхідний страховий стаж визначений ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» а тому підстав для призначення пенсії по втраті годувальника немає (а.с.11).

Вважаючи неправомірними дії відповідача у відмовів призначенні їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника, ОСОБА_1 , звернулася з цим позовом до суду, в якому просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити їй пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 16.07.2020.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначений Законом №1058-IV.

Згідно зі статтею 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058-IV. Так, відповідно до частини першої цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV).

Частиною першою статті 37 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно із частиною першою статті 38 цього ж Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні та до яких, зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Згідно наявного у матеріалах справи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №1504 від 24.07.2020, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника стало відсутність у ОСОБА_1 , достатнього страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Однак, суд зазначає, що за приписами статей 26, 38 Закону №1058-IV підставою для визначення непрацездатності члена сім`ї померлого годувальника, зокрема, дружини (чоловіка) в цілях визначення права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, є досягнення останніми саме пенсійного віку необхідного для призначення пенсії за віком. Таке поняття як «страховий стаж» є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, про що прямо зазначено законодавцем у статті 36 Закону №1058-IV. Таким чином, законодавець чітко розрізняє ці поняття і встановлює відповідні умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Як видно з рішення пенсійного органу №1504 від 24.07.2020, факт досягнення позивачем пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки станом на час звернення позивача за призначенням пенсії, вона досягнула пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV, у розумінні приписів частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV, ОСОБА_1 , вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника.

Іншою обов`язковою умовою для призначення та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника за нормами згаданого Закону №1058-ІV є наявність страхового стажу померлого годувальника, який має бути таким, яке було б йому необхідно для призначення пенсії по третій групі інвалідності.

Факт наявності у померлого годувальника ОСОБА_2 , достатнього страхового стажу не заперечується відповідачем ні в рішенні пенсійного органу №1504 від 24.07.2020 ні в поданому відзиві на адміністративний позов.

Згідно долучених позивачем до матеріалів справи документів судом встановлено, що з 07.11.1981 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с.8), який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, про що Виконавчим комітетом Ланчинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області 04.06.2018 зроблено відповідний актовий запис за №50 (а.с.9).

Відповідно до довідки Ланчинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області №742/02.2-11 від 13.07.2020 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 , про те, що вона перебувала на утриманні померлого годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня його смерті (а.с.10).

Отже, ОСОБА_1 , у розумінні приписів частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника - чоловіка ОСОБА_1 , оскільки вона досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-1V та на час його смерті перебувала на його утриманні, що підтверджено довідкою Ланчинської селищної ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області №742/02.2-11 від 13.07.2020.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем дотримано всіх, передбачених статтею 36 Закону №1058-1V умов, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями пенсійного органу наведеними у рішенні №1504 від 24.07.2020 щодо обов`язкової наявності у позивача відповідного страхового стажу для визначення пенсійного віку особи, оскільки за приписами статей 26, 38 Закону України №1058-ІV, підставою для віднесення члена сім`ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу.

Також суд, зазначає, що наведені відповідачем у відзиві твердження про не досягнення позивачем станом на момент смерті годувальника пенсійного віку визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV, не беруться судом до уваги, оскільки єдиною підставою для прийняття пенсійним органом рішення №1504 від 24.07.2020 про відмову у призначенні пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника стало відсутність станом на час її звернення необхідного страхового стажу ОСОБА_1 , передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.

Крім того, приписами статті 36 Закону №1058-ІV, не визначено, як обов`зкової умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника досягнення особою, що звернулася за призначенням такої пенсії, пенсійного віку визначеного ст. 26 Закону №1058-ІV, саме станом на момент смерті годувальника.

Відповідачем в свою чергу не наведено конкретної норми Закону яка б вказувала на необхідність досягнення особою, що звернулась за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника, пенсійного віку визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV, саме станом на момент смерті годувальника.

В даному випадку позивачем станом на час звернення до пенсійного органу 16.07.2020 з заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника досягнуто пенсійного віку визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV та дотримано всіх, передбачених статтею 36 Закону №1058-1V умов, необхідних для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Підсумовуючи все вище наведене, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні з 16.07.2020 пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а тому для повного захисту позивача слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.07.2020 за №1504 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 16.07.2020 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений згідно квитанції за №0.0.1874889008.1 від 19.10.2020 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.07.2020 за №1504 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 16.07.2020 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.