Рішення № 95404301, 24.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 280/8832/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., позивача: ОСОБА_1 , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 10.11.2020 №Ф-24443-49 станом на 31.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, з 2011 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Водночас, позивачем отримано від Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області вимогу від 10.11.2020 №Ф-24443-49 про сплату штрафу боргу (недоїмки) на загальну суму 9 057,51 грн. станом на 31.10.2020. Позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) необґрунтованою, оскільки вимога не містить розрахунків обсягу недоїмки та періоду її утворення. Вказує, що обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також єдиний внесок, ЄСВ) здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Звертає увагу, що позивач податкову звітність по нарахуванню та сплаті єдиного внеску за січень-жовтень 2020 року станом на 10.11.2020 не подавав, оскільки граничний строк подачі звітності за 2020 рік не настав, будь-які перевірки контролюючим органом не проводились, а отже підстави виникнення недоїмки незрозумілі. При цьому позивач регулярно та в повному обсязі сплачував ЄСВ згідно встановленого порядку. Також вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) підписана неуповноваженою особою, оскільки ГУ ДПС у Запорізькій області здійснює свої повноваження безпосередньо, а за відкритими даними начальник Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області відсутній у переліку уповноважених посадових осіб ГУ ДПС у Запорізькій області. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.12.2020.

Відповідач не погодився з позовом, 22.12.2020 подав відзив на позовну заяву (вх.№62588), в якому зазначає, що з 22.06.2011 позивач перебуває на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, а з 28.08.2017 позивача зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, у зв`язку з чим позивачу нараховується єдиний внесок відповідно до вимог чинного законодавства як приватному підприємцю, та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Вважає оскаржувану вимогу правомірною та просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

18.01.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№2917), у якій зазначає, що протягом 2017-2020 років ним подавалась звітність щодо нарахування єдиного внеску, який сплачений у повному обсязі. Вважає незаконними на необґрунтованими доводи та міркування відповідача щодо обов`язку сплачувати ЄСВ у подвійному розмірі як за фізичну особу-підприємця та як за особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права, та адвокатську діяльність, позивач займався одним і тим самим видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та як ФОП, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, що суперечить принципам податкового законодавства.

Ухвалою суду від 18.01.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.02.2021.

Судове засідання, призначене на 10.02.2021, не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Семененко М.О. та було перенесено на 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 здійснено процесуальне правонаступництво у справі, замінено відповідача Замінити відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

У судовому засіданні 24.02.2021 позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в заявах по суті справи, просив позов задовольнити, заявив про надання додаткового часу для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 24.02.2021 представник відповідача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість судового розгляду без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 24.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані позивачем, дослідивши відзив на позовну заяву, письмові докази, надані учасниками справи, суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрацію підприємницької діяльності позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 21.06.2011, номер запису: 21030000000065222, основний вид діяльності за кодом КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права (основний), з 22.06.2011 перебуває на обліку у відповідача (Олександрівське управління у м.Запоріжжі) як платник єдиного внеску за номером 08/11-11497.

Відповідно до відкритих даних Єдиного реєстру адвокатів України (за посиланням https://erau.unba.org.ua/profile/55120) позивач є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001376, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 31.07.2017 №12.

Судом встановлено, що позивач подавав звітність як фізична особа-підприємець про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску (форма №Д5) за період 2017-2020 роки (а.с.61-66), при цьому позивачем сплачено нарахований єдиний внесок за період І квартал 2017 року - ІV квартал 2020 року відповідно до поданої звітності в повному обсязі, що підтверджується квитанціями та платіжними дорученнями (а.с.45-60).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з 28.08.2017 позивача взято на податковий облік як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, у зв`язку з чим йому також нарахований єдиний внесок за таким видом діяльності.

Зазначене підтверджується даними інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 , відповідно до якої судом встановлено, що контролюючий орган самостійно нарахував позивачу належний до сплати єдиний внесок як фізичній особі-підприємцю за ознакою здійснення незалежної професійної діяльності, а саме:

- зі строком сплати 19.04.2018 в сумі 2 457,18 грн. (І квартал 2018 року);

- зі строком сплати 19.07.2018 в сумі 2 457,18 грн. (ІІ квартал 2018 року);

- зі строком сплати 19.10.2018 в сумі 2 457,18 грн. (ІІІ квартал 2018 року);

- зі строком сплати 21.01.2019 в сумі 2 457,18 грн. (IV квартал 2018 року).

ГУ ДПС у Запорізькій області направило позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 №Ф-24443-49, відповідно до якої станом на 31.10.2020 ОСОБА_1 має недоїмку з єдиного внеску в сумі 9 057,51 грн. (а.с.7).

Згідно розрахунку недоїмки з єдиного внеску, наведеного у відзиві на позовну заяву, сума недоїмки обчислена з урахуванням наявної переплати та нарахувань, здійснених як фізичній особі-підприємцю та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2020 №Ф-24443-49, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 Закону №2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).

Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є:

- фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, законодавець окремо відносить до платників єдиного внеску як фізичних осіб-підприємців, так і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Судом встановлено, що з 22.06.2011 позивач перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, тобто був платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону №2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за №1553/26330, (далі - Порядок №1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини 3 статті 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку №1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку №1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку №1162).

Розділом ІІІ Порядку №1162 визначено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755.

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень Порядку №1162 свідчить про те, що взяття на облік як платника єдиного внеску особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, здійснюється контролюючим органом виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ. Взяття на облік такої особи контролюючим органом з власної ініціативи шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок №1162 не передбачено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що з 28.08.2017 позивача взято на облік, як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів того, що на дату винесення оскаржуваної вимоги позивач звертався до контролюючого органу із заявою за формою №1-ЄСВ про взяття його на облік як особи, яка проводить незалежну професійну діяльність.

Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Державний реєстр створюється для забезпечення, зокрема, ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації (частина 1 статті 16 Закону № 2464-VI).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 16 Закону №2464-VI).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 2 частини 3 статті 16 Закону № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 частини 1 статті 20 Закону № 2464-VI).

Відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац 3 частини 2 статті 20 Закону №2464-VI).

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562, затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1), яке відповідно до Закону №2464-VI визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення №10-1).

Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення №10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Дослідивши форму витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (додаток 8 до Положення №10-1, пункт 6 розділу V), суд зазначає, що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого визначено фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. Зазначене обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення № 10-1 не визначає.

Системний аналіз норм Закону №2464-VI та Положення №10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу на власний розсуд визначати організаційну форму діяльності фізичної особи та за власною ініціативою без волевиявлення платника податку вносити зміни до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеному Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Враховуючи те, що позивач на час винесення спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) не перебував на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не подав відповідну звітність, суд вважає, що самостійне визначення контролюючим органом форми діяльності позивача за ознакою незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску є безпідставним.

Разом з тим, відповідно до наданих позивачем доказів сплати єдиного внеску у сукупності з даними інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач сплачував єдиний внесок як фізична особа-підприємець у повному обсязі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума боргу (недоїмки) з єдиного внеску, визначена в оскаржуваній вимозі, сформована з урахуванням безпідставно нарахованого контролюючим органом єдиного внеску у зв`язку з протиправним обліком позивача за ознакою незалежної професійної діяльності, що зумовлює необхідність скасування такої вимоги як протиправної.

Згідно частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

На підставі зазначеної норми суд враховує висновки, викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02.09.2019, прийнятому у зразковій справі №520/3939/19 та залишеному без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 04.12.2019.

Щодо решти доводів позивача суд керується правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.12.2020 у справі №440/1256/19.

Так, щодо доводів стосовно того, що недоїмка може бути визначена виключно за результатами перевірки платника, Верховний Суд звернув увагу, що положеннями законодавства не передбачено обов`язкової та єдиної умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 було передбачено 10-денний строк для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) після вручення платнику акта перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про порушення платником нарахування єдиного внеску, що утворює самостійні підстави для донарахування податковими органами сум єдиного внеску.

Отже винесення оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу відповідає положенням Закону №2464-VІ.

Також, Верховний Суд зазначив, що форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) визначена у додатку №7 до Інструкції №449, у якому передбачено альтернативу підписання вимоги керівником його заступником або уповноваженою особою. Тому, доводи скаржника щодо відсутності зазначення підписанта у даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не доводить саме по собі відсутність у нього відповідних повноважень та не утворює самостійних підстав для визнання протиправним спірного акта індивідуальної дії.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Разом із тим, інші аргументи сторін не впливають на висновок суду щодо протиправності подвійного обліку позивача та нарахування йому контролюючим органом єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю, який здійснює діяльність у сфері права, та як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвокату.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 листопада 2020 року №Ф-24443-49, винесену Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.(вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 4411866.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко