Рішення № 95404264, 09.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 березня 2021 року Справа № 280/6758/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач), в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року та зобов`язати відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач зареєстрований в м. Донецьку, та з 21.06.2018 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_1 . 02.07.2018 позивач звернувся до пенсійного фонду за призначенням пенсії, проте йому було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки довідка видана на тимчасово окупованій території та не може бути визнана такою що має законну силу. 30.07.2019 рішенням Запорізького окружного адміністративного суду визнано дії Гуляйпільського ОУПФУ неправомірними та зобов`язано зарахувати позивачу до пільгового стажу за пунктом «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10.06.1983 по 31.12.1991 на локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги, а також зобов`язано повторно розглянути заяву про призначення пенсії. В результаті чого позивача взято на облік та розпочато виплату пенсії з листопада 2019 року. Пенсію за період з першого звернення за призначенням пенсії, тобто з липня 2018 року по жовтень 2019 року позивач не отримав. Вважає такі дії відповідача відносно відмови виплатити заборгованість за пенсією з липня 2018 року по жовтень 2019 року неправомірними, оскільки заява про призначення пенсії була первинна подана позивачем 02.07.2018. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 29.09.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

29.09.2020 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

13.11.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.59497 від 08.12.2020), відповідно до якого зазначено, що 02.07.2018 позивачем було подано заяву та пакет документів для призначення пенсії за віком відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Список № 2). Так, довідка № 2236 від 04.06.2018 у, яка видана державним підприємством «Донецька залізна дорога» відокремлений підрозділ локомотивне депо Іловайськ Міністерство транспорту Донецької народної республіки не могла бути прийнята до уваги, оскільки, відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2014 р. № 595 з 01.01.2014 довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які не підконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. 30.07.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 280/2225/19 винесено рішення про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі. Визнано протиправними дії Гуляйпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу період роботи на локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року, в повному обсязі. Зобов`язано Гуляйпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року на локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги в повному обсязі. Зобов`язано Гуляйпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувавши надані документи як такі, що підтверджують наявність пільгового стажу. Так, позивач звернувся за призначенням пенсії до органу пенсійного фонду 25.11.2019. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Таким чином, ОСОБА_1 , який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, перебуває на обліку з 25.11.2019 та отримує пенсію. Просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

02.07.2018 позивачем подано заяву для призначення пенсії за віком відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Список № 2).

Разом із заявою позивачем подано пакет документів.

Як зазначає відповідач при перегляді документів позивача ним встановлено, що він працював помічником машиніста тепловоза з 18 липня 1980 року по 06 квітня 1981 року в Криворізькому локомотивному депо, що підтверджено довідкою № 28 від 31 травня 2018 року, виданою структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та помічником машиніста тепловоза, машиністом тепловоза з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року в локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги, що підтверджено довідкою № 2236 від 04 червня 2018 року, виданою державним підприємством «Донецька залізна дорога» відокремлений підрозділ локомотивне депо Іловайськ Міністерство транспорту Донецької народної республіки.

Однак, довідка № 2236 від 04.06.2018, яка видана державним підприємством «Донецька залізна дорога» відокремлений підрозділ локомотивне депо Іловайськ Міністерство транспорту Донецької народної республіки не могла бути прийнята до уваги, оскільки, відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2014 р. № 595 з 01.01.2014 довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які не підконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

Так, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою.

30.07.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі № 280/2225/19 ухвалено рішення, яким позивні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Гуляйпільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу період роботи па локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року, в повному обсязі. Зобов`язано Гуляйпільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року, на локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги, в повному обсязі. Зобов`язано Гуляйпільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії на підставі пункту "б" статті 13 України "Про пенсійне забезпечення", врахувавши надані документи як такі що підтверджують наявність пільгового стажу.

На виконання рішення суду позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії.

Відповідачем, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 25.11.2019 призначена пенсія позивачу на підставі пункту "б" статті 13 України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази на яких ґрунтується позовна заява та відзив, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, які були досліджені в процесі розгляду даної адміністративної справи, суд керується наступним.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно п 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадянин України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у сірок не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У ч. 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, згідно зі ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенси, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XIІ), у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Позивач первинно 02.07.2018 звернувся за призначенням йому пенсії на підставі пункту "б" статті 13 України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до заяви від 02.07.2018 (що сторонами по справі не оспорювалось).

Так, позивачу було відмолено у призначенні пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки довідка № 2236 від 04 червня 2018 року, яка видана державним підприємством «Донецька залізна дорога» відокремлений підрозділ локомотивне депо Іловайськ Міністерство транспорту Донецької народної республіки не може бути прийнята до уваги, оскільки, відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2014 року № 595 з 01 січня 2014 року довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які не підконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/2225/19 від 30.07.2019 «Зобов`язано Гуляйпільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 10 червня 1983 року по 31 грудня 1991 року, на локомотивному депо Ясинувата-східне Донецької залізної дороги, в повному обсязі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії на підставі пункту "б" статті 13 України "Про пенсійне забезпечення", врахувавши надані документи як такі що підтверджують наявність пільгового стажу».

Так, зазначене рішення суду набрало законної сили 27.09.2019.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/2225/19 від 30.07.2019 позивач звернувся за призначенням пенсії на підставі пункту "б" статті 13 України "Про пенсійне забезпечення" 02.07.2018, а не з 25.11.2019, як стверджує відповідач.

Відповідно до положень частин 1,3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що не зараховуючи позивачеві пільговий стаж згідно наданої довідки, відповідач діяв необґрунтовано, у зв`язку із чим його дії рішенням суду визнано неправовірними, а отже порушені права позивача підлягають захисту з дня звернення із відповідної заявою про призначення пенсії, а саме з 02.07.2018.

З метою відновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість по пенсії за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість свої дій, а тому суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з липня 2018 року по жовтень 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РОНКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова