Рішення № 95404031, 10.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/22190/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" про стягнення податкової заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, несплачена у добровільному порядку, у зв`язку з чим просить стягнути вказану суму в примусовому порядку.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача.

У встановлений в ухвалі строк відзиву на позов відповідачем не надано.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 58 157,56 грн. із яких: 47 359, 35 грн. - основний платіж, 10 798,21 грн. - штрафна санкція, що підтверджується зведеним розрахунком.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року. Подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (ст. 54.1 Кодексу), не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю №10933427 від 12.02.2020, у якій самостійно визначено до сплати грошове зобов`язання в сумі 63 145,82 грн., та не сплачено у визначені строки 47 359,35 грн. Зазначене грошове зобов"язання є узгодженим.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Кодексу - контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріали справи свідчать, що на підставі акта перевірки №5731/06-30-51-04 від 09.06.2020 відповідачем встановлено порушення строку сплати суми грошового зобовязання визначеного пунктом 57.1 ст. 57 та пунктами 287.3 статті 287 та на підставі статті 126 Кодексу, нараховано за штрафною санкцією з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 526,22 грн. , про що винесено податкове повідомлення - рішення №008755104 від 20.07.2020 .

Крім того, відповідно до акту перевірки № 5731/06-30-51-04 від 09.06.2020, відповідачем встановлено порушення строку сплати суми грошового зобовязання визначеного пунктом 57.1 ст. 57 та пунктами 287.1 статті 287 та на підставі статті 126 Кодексу, нараховані штрафні санкції з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 10 271,99 грн. про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0087545104 від 20.07.2020 .

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, доказів їх оскарження матеріали справи не містять, тому грошове зобов`язання відповідача у сумі 10798,21 грн. вважається узгодженим.

Положеннями п. 59.1 статті 59 Кодексу встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (ст.59.5 Кодексу).

Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано відповідачу податкову вимогу форми № 24439-51 від 10.03.2020 на суму 5262,15 грн.

Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, грошове зобов"язання у сумі 58157,56 грн. набуло статусу податкового боргу.

За приписами п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що відповідачем відзиву на позов не надано, на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика Берегово" (вул.Звягельська,21, с.Оліївка, Житомирська область, 12402, код ЄДРПОУ 30211738) на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) податкову заборгованість в сумі 58157,56 грн. (п"ятдесят вісім тисяч сто п"ятдесят сім гривень п"ятдесят шість копійок), з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос