Рішення № 95403857, 10.03.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/12426/20

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування), третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними дій,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, в якій просить:

- визнати дії Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (оформлені протоколом № 130 від 12.06.2015 року) щодо рекомендації № 1002/22 К-3 від 13.05.2015 року про зняття з розгляду питання щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 протиправними;

- зобов`язати Житомирську міську раду в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування передати на на розгляд сесії Житомирської міської ради питання щодо передачі ОСОБА_1 земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказано, що рішенням № 714 від 18.06.2014 року Житомирської міської ради позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ) на підставі заяви від 23.05.2014 року № 2815, нотаріально посвідченої згоди від 23.05.2014 року № 1213, договору оренди землі від 26.08.2009 року № 040922900024. На виконання вимог рішення було виготовлено відповідний проект землеустрою.

06.03.2015 року позивач звернувся до міського голови з заявою про внесення на розгляд сесії міської ради питання щодо передачі земельної ділянки у власність та користування площею 0,0365 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд. Пунктом 15.2 рішення Житомирської міської ради № 928 від 29.05.2015 року знято з розгляду питання щодо передачі у власність позивача земельної ділянки площею 0,0365 га за адресом АДРЕСА_2 , на підставі рекомендації постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування від 13.05.2015 року № 1002/22 К-3.

На думку позивач дії Житомирської міської ради вчинені з порушенням вимог законодавства України. Вважаючи дії, Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 27.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.09.2020 о 10:00.

Протокольною ухвалою від 28.09.2020 судом залучено третю особу - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.10.2020 о 13:30.

06.10.2020 протокольною ухвалою судом, для надання додаткових доказів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.10.2020 о 14:00.

07.10.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи щодо позовних вимог зазначено, що статтею 23 Регламенту Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260, визначена процедура підготовки проектів рішень на розгляд сесії. Згідно п. 9 ст. 23 Регламенту Житомирської міської ради внесенню питання на розгляд пленарного засідання ради для прийняття рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях міської ради. Постійні комісії детально розглядають всі матеріали, які мають відношення до даного питання, і заслуховують керівників департаментів, управлінь, відділів, які безпосередньо готували дане питаннями. 10 ст. 23 Регламенту Житомирської міської ради). За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, висновки та рекомендації підписуються впродовж трьох робочих днів, але не пізніше моменту розгляду питань, що розглядались постійною комісією, на сесії (п. 11 ст. 23 Регламенту Житомирської міської ради).

Так, на підставі розгляду проекту рішення «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування надано рекомендацію від 13.15.2015 р. №1002/22 К-3, про зняття з розгляду п. 7.8 текстової частини ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; п. 22 дод. 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; п. 23 дод. 2 Гасімов питання щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 , 14~г.

Згідно ст. 34 Регламенту Житомирської міської ради рішення міської ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою ПТК «Віче» або бюлетенями при проведенні таємного голосування.

Керуючись ст. 37 Регламенту Житомирської міської ради така пропозиція до проекту рішення міської ради як рекомендація постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування була врахована при прийнятті рішення Житомирської міської ради від 29.05.2015 №928. Відповідач вказує, що рішенням сесії Житомирської міської ради від 29.05.2015 №928 «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» питанні надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0365 га за адресою АДРЕСА_2 та в оренду земельної ділянки площею 0,0265га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та питання надання дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки загальною площею 0,1313га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будив ку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було знято з розгляду сесії. Вказане рішення позивачем не оскаржується.

Відповідач додав, що рішенням Житомирської міської ради від 23.04.2019 №1443 «Про передачу земельних ділянок у власність та користування громадянами» ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0265га кадастровий номер 1810136300:11:014:0090 за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

27.10.2020 судом відкладено судове засідання, у зв`язку з заявленим клопотанням представника позивача, на 10.11.2020 о 15:00.

10.11.2020 судом відкладено судове засідання, у зв`язку з заявленим клопотанням представника позивача на 01.12.2020 о 12:00.

01.12.2020 у зв"язку із хворобою представника позивача судове засідання відкладено на 22.12.2020 о 12:00.

Ухвалою судді від 22.12.2020 у задоволенні клопотання Житомирської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування), третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними дій - відмовлено.

Протокольною ухвалою від 22.12.2020 суд, заслухавши думку сторін, закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 14.01.2021 о 14:00.

14.01.2021 відкладено розгляд справи на 02.02.2021 о 12:00 для надання додаткових доказів.

Протокольною ухвалою від 02.02.2021 судом оголошено перерву в судовому засідання для ознайомлення з наданими документами до 03.02.2021 о 14:00.

В судовому засіданні призначеного на 03.02.2021 оголошено перерву для надання оригіналів поданих документів до 05.02.2021 о 12:30.

05.02.2021 судове засідання відкладене на 17.02.2021 о 11:00.

Ухвалою судді від 17.02.2021 у задоволенні клопотання Житомирської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Протокольною ухвалою судді від 17.02.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням № 714 від 18.06.2014 року Житомирської міської ради позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 (рекомендована адреса: АДРЕСА_2 ) на підставі заяви від 23.05.2014 року № 2815, нотаріально посвідченої згоди від 23.05.2014 року № 1213, договору оренди землі від 26.08.2009 року № 040922900024 (а.с.18-19).

На виконання вимог рішення позивачем виготовлено відповідний проект землеустрою (а.с.20-74).

06.03.2015 року позивач звернувся до міського голови з заявою про внесення на розгляд сесії міської ради питання щодо передачі земельної ділянки у власність та користування площею 0,0365 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд.

На підставі розгляду проекту рішення «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Житомирської міської ради надано рекомендацію від 13.15.2015 р. №1002/22 К-3 (протокол №130 від 12.06.2015), якою рекомендовано зняти з розгляду п. 7.8 текстової частини ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; п. 22 дод. 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; п. 23 дод. 2 Гасімов питання щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.139 зворот).

Рішенням сесії Житомирської міської ради від 29.05.2015 №928 «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» питання надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0365 га за адресою АДРЕСА_2 та в оренду земельної ділянки площею 0,0265га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та питання надання дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки загальною площею 0,1313га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будив ку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було знято з розгляду сесії (а.с.137).

Вважаючи дії, Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного Кодексу України).

В силу ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм Земельного кодексу України дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дає мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (чииної на момент спірних правовідносин) сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Частиною дванадцятою вказаної статі передбачено, що пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Частиною 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Частинами 6, 7, 10, 11, 15 вказаної статті постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою, з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

Згідно Положення про постійні комісії Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 29.12.2010 №48 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) постійні комісії Житомирської міської ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

В розділі 2 Положення визначені повноваження постійних комісій Житомирської міської ради, зокрема, за доручення міської ради, міського голови, секретаря міської ради або з власною ініціативою здійснюють вивчення та перевірку діяльності підзвітних і підконтрольних раді та її виконавчому комітету органів, а також з питань віднесених до відома ради, незалежно від форм власності підприємств, установ та організацій, готують за результатами перевірок рекомендації на розгляд керівників, міської ради або виконавчого комітету міської ради; вносити пропозиції щодо порядку денного пленарного засідання ради.

В п.2 розділу 3 Положення визначена функціональна спрямованість роботи постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Згідно п. 1 розділу 4 Положення постійні комісії міської ради організовують свою роботу відповідно до Регламенту Житомирської міської ради та цього Положення.

Пунктом 6 розділу 4 Положення передбачено, що за результатами вивчення та розгляду постійні комісії готують рекомендації. Рекомендації постійних комісій приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності заступником голови або секретарем.

Протокол засідання постійної комісії підписується головою і секретарем комісії (п.7 розділу 4 Положення).

Статтею 23 Регламенту Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 29.12.2010 № 47 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначена процедура підготовки проектів рішень на розгляд сесії.

Згідно пунктом 5 ст. 23 Регламенту Житомирської міської ради за результатами розгляду проекту рішення, профільна постійна комісія направляє рекомендації міському голові щодо включення даного питання до порядку денного чергової сесії міської ради.

За наслідками процедури підготовки проекту рішення, визначеної п.1-8 ст. 24 Регламенту, запропонованого депутатом міської ради, та розгляду рекомендації профільної постійної комісії щодо проекту рішення депутатів міської ради міський голова вирішує питання про включення його при формуванні порядку денного чергової сесії ради та повідомляє депутата, на пропозицію якого внесено питання у порядок денний, електронною поштою або письмово (п. 6 ст. 23 Регламенту Житомирської міської ради).

Згідно ст. 35 Регламенту Житомирської міської ради рішення міської ради приймаються шляхом голосування за допомогою ПТК «Віче» або бюлетенями при проведенні таємного голосування.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 19 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради має право вносити пропозиції і зауваження до порядку розгляду питань та їх суті.

Також суд зазначає, що діяльність ради, її органів, посадових осіб ґрунтується на колективному, вільному обговоренні і вирішенні питань, гласності, законності та відповідальності і підзвітності перед радою утворених нею органів, обраних або призначених посадових осіб.

Перевірка законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, на підставі розгляду проекту рішення «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування надано рекомендацію від 13.15.2015 р. №1002/22 К-3, якою рекомендовано зняти з розгляду п. 7.8 текстової частини ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; п. 22 дод. 2 ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; п. 23 дод. 2 Гасімов питання щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.139 зворот).

Рішенням сесії Житомирської міської ради від 29.05.2015 №928 «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» питання надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0365 га за адресою АДРЕСА_2 та в оренду земельної ділянки площею 0,0265га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та питання надання дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки загальною площею 0,1313га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будив ку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було знято з розгляду сесії (а.с.137).

В межах даної справи рішення сесії Житомирської міської ради від 29.05.2015 №928 «Про передачу у власність та оренду земельних ділянок громадянам під існуючим нерухомим майном» не оскаржується.

Проаналізувавши норми законодавства та матеріали справи судом встановлено, що дії Житомирської міської ради в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (оформлені протоколом № 130 від 12.06.2015 року) щодо рекомендації № 1002/22 К-3 від 13.05.2015 року відповідають вимогам Регламенту Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 29.12.2010 № 47, Положенню про постійні комісії Житомирської міської ради, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 29.12.2010 №48, Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що дії Житомирської міської ради вчинені з порушенням вимог законодавства України.

Право на судовий захист гарантоване ст. 55 Конституції України. Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах від 22.11.2018 у справі №766/12374/17, від 29.11.2019 у справі №335/2236/15-а(2-а/335/1/2016).

З урахуванням приписів ст.ст. 2, 5, 9 КАС України слід дійти висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено понятті «охоронюваний законом інтерес», що вживається у ч. 1 ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст. 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст. 13).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 по справі № 524/2422/17

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У даному спорі позивачем не наведено обґрунтованих мотивів та не надано відповідних доказів, яким чином порушено права або інтереси позивача.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням прийняття Спірних рішень у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) (майдан ім. С.П.Корольова, 4/2,Житомир,10014, ЄДРПОУ 13576954), третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (вул.Покровська, 6,Житомир,10014, ЄДРПОУ 02498429) про визнання протиправними дій, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 березня 2021 року.

Суддя О.Г. Попова