Ухвала суду № 95403698, 09.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 березня 2021 р. Справа №200/2331/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог позивачем не зазначено у позовній заяві адреси електронної пошти та номерів засобів зв`язку позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Позовну заяву підписано представником позивача – адвокатом Гудко Яною Юріївною, однак в порушення вищезазначених приписів в позовній заяві не зазначено її електронної адреси та РНОКПП.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що позивачем в порушення вищенаведених вимог жодним чином необґрунтовані позовні вимоги в частині порушення відповідачем законодавства при вчиненні спірної бездіяльності щодо нескасування висновку про результати оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», та прийнятті спірних наказу та зазначеного висновку.

Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн., проте позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані та до позову не надано доказів в підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач у позовній заяві просить суд, зокрема, скасувати наказ №53-0 від 10.06.2019 про його звільнення.

Втім, належним чином засвідченої копії спірного наказу або, у разі його відсутності, клопотання про його витребування позивачем до позовної заяви не додано.

Крім того, позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправною бездіяльність щодо не скасування та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, проте ним не конкретизовані вимоги в цій частині, оскільки не зазначено реквізитів спірного висновку.

Також, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем до позовної заяви не надано інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, та не зазначено перелік доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Приписами ч. 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, в порушення зазначених вимог, позивачем до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте зазначено про звільнення від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди на підставі п. 1. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Втім, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.ст. 1, 2 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем, зокрема, заявлено позовні вимоги немайнового характеру про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування висновку, скасування наказу про звільнення із похідною вимогою про поновлення на посаді та позовні вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., за які Законом України «Про судовий збір» передбачена сплата судового збору, оскільки вони не є позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Такий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №307/3251/16, ухвалах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 766/16312/16-ц (провадження № 61-12725ск19) та від 16 грудня 2019 року у справі №480/1552/19 (адміністративне провадження №К/9901/33977/19) про залишення касаційної скарги без руху з підстав несплати судового збору.

Згідно з пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IХ з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2270, 00 гривень.

Отже, за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

За приписами частини 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вже зазначалося вище, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаногоЗакону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2021 року, становить – 2270, 00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за пред`явлені позивачем позовні вимоги немайнового характеру про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування висновку, скасування наказу про звільнення становить 1816,00 грн.

Стосовно розміру судового збору, який підлягає оплаті за позовну вимогу майнового характеру про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається із пред`явленого позову, зазначення ціни позову він не містить.

Виходячи з того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є позовною вимогою майнового характеру, обчислюється судом під час ухвалення рішення у справі, і на день подання позову суму до стягнення визначити неможливо, суд приходить до висновку, що сума судового збору за дану позовну вимогу має бути попередньо визначена судом виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., з подальшою сплатою недоплаченої суми, відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, загальна сума судового збору, яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить – 4994,00 грн.

Отже, позивачу необхідно надати належний доказ сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 4994,00 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313121206084005075; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: “Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)”.

Частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Приписами частини 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсягу повноважень, наданих адвокату.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що до позову додано ордер серії ДН №111049 від 25.02.2021 на надання адвокатом Гудко Я.Ю. правової допомоги ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що ордером є письмовий документ, який у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п.п. 3, 4, 11, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41 (далі – Положення № 41) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Крім цього, чинними є Положення про ордер на надання правової допомоги, Порядок ведення реєстру ордерів, затверджений рішенням Ради адвокатів України 17.12.2012 № 36, в частині додатку 1 до Положення (що визначає типову форму ордеру) та п. 18 Положення.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження адвоката на представництво особи повинні бути підтверджені ордером, виданим на надання правової допомоги особі в певному органі, заповненим у відповідності до вищенаведеного Положення № 41. Форма ордеру, затверджена Положенням № 36, також передбачає наявність цих реквізитів.

Суд зазначає, що адвокатом позивача до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву та на підтвердження повноважень додано ордер серії ДН №111049. Проте, вказаний ордер не оформлено належним чином, тобто в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами діючого законодавства, зокрема, не зазначено посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Таким чином, до позову додано ордер, який не містить обов`язкових реквізитів, а саме посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа, а, отже, в розумінні наведених вище приписів законодавства він не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в Донецькому окружному адміністративному суді.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення вищезазначених вимог позивачем до позовної заяви надано докази, які засвідчено особою, яка не має таких повноважень.

Крім того, згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві позивач просить визнати причини пропуску встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом поважними, мотивуючи тим, що після проходження лікування вона вступила на денну форму навчання у навчальний заклад м. Київа. Крім того зазначає, що вона дотримувалась умов карантину, установленого на всій території через поширення на території Україна гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Розглянувши матеріали позовної заяви та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

10.06.2019 позивач була звільнена з займаної посади відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач була обізнана про порушення її права (на її думку) саме з червня 2019 року. Зазначена обставина також вбачається і з тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

При цьому суд зазначає, що наявне в позовній заяві обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та необхідності його поновлення не містить інформації та доказів такої поважності.

У зв`язку з тим, що з даною позовною заявою позивач звернулася до суду лише 03.03.2021, нею порушено встановлений КАС України місячний строк звернення до суду з даним позовом. Зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду не обґрунтовані, а, отже, є неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав його пропуску та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху і встановити десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивачу необхідно надати до суду:

- належним чином оформлену позовну заяву (у двох екземплярах) із зазначенням адреси електронної пошти та номерів засобів зв`язку позивача та відповідача, електронної адреси та РНОКПП представника позивача та обґрунтуванням позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, порушення відповідачем законодавства при вчиненні спірної бездіяльності і прийнятті спірних наказу та висновку із зазначенням у прохальній частині реквізитів спірного висновку;

- належним чином засвідчену копію наказу №53-0 від 10.06.2019 про звільнення позивача (у двох екземплярах), а у разі неможливості його надання, - клопотання про його витребування;

- докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. (у двох екземплярах);

- належним чином оформлений документ (ордер), що підтверджує повноваження особи, якою підписано позовну заяву, та належним чином засвідчену копію договору з позивачем про надання правової допомоги;

- належним чином засвідчені копії кожного з наданого до суду документу, із зазначенням дати такого засвідчення (у двох екземплярах) позивачем або уповноваженою особою;

- інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- належний доказ сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 4994,00 грн. за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803368; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313121206084005075; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: “Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)”;

- письмову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

При невиконанні вимог даної ухвали, зазначену позовну заяву буде повернуто.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ушенко