Рішення № 95403594, 09.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 р. Справа№200/307/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо неврахування в загальний стаж при перерахунку пенсії періодів роботи з липня 2000 по липень 2008 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "Трейд Бейс", з січня 2013 по грудень 2019 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО" та неврахування довідок по заробітній платі при перерахунку пенсії за періоди: з січня 1986 по грудень 1990 року згідно довідки №022/1082 від 07.2011 року, з січня 1991 по грудень 1995 року, згідно довідки №022/1247 від 09.2011 року, які надані ПАТ "ММК Азовсталь" та скасування рішення №487 від 27.11.2020 року, зобов`язання зарахувати до загального стажу періодів роботи з липня 2000 по липень 2008 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "Трейд Бейс", з січня 2013 по грудень 2019 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО", зобов`язання зробити перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з липня 2000 по липень 2008 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "Трейд Бейс" та з січня 2013 по грудень 2019 року у товаристві з обмеженою відповідальністю "ВЕНКО", зробити перерахунок пенсії по заробітній платі з врахуванням довідок по заробітній платі з січня 1986 по грудень 1990 року, з січня 1991 по грудень 1995 року та зробити нарахування та виплату пенсії з врахуванням спірного стажу та заробітній платі (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 25.11.2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/307/21-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 25.11.2020 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 27.11.2020 року № 487 йому було відмовлено у перерахунку пенсії пенсії та не зараховано до стажу роботи та заробітної плати періоди роботи на території Російської Федерації м.Москва з липня 2000 року по липень 2008 року на підприємстві ТОВ «Трєйд Бейс», з січня 2013 року по липень 2019 року на підприємстві ТОВ «Венко» та не враховано періоди заробітку на ПАТ «ММК Азовсталь».

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки ним надано усі необхідні відповідні документи, які підтверджують періоди його роботи, у зв`язку з чим, відповідач порушує його право на отримання належної пенсії.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив про те, що згідно листа № 06/28405 від 01.07.2019 року Державної установи відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москва та Московській області підприємства «ТОО «Венко», ООО «Трєйд Бейс» по Регіональній базі даних страхувальників не зареєстровано. Не враховано періоди заробітку: з січня 1986 р. по грудень 1990 р. згідно довідки № 022/1082 від 07.2011р, наданої ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки відсутня дата видачі довідки; з січня 1991 р. по грудень 1995 р. згідно довідки № 022/1247 від 09.2011р, наданої ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки відсутня дата видачі та сканований оригінал довідки.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22 лютого 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, представником відповідача надані письмові пояснення, в яких останній зазначає, що при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивача було використано дані Довідок ПАТ «МК Азовсталь» №022/1082, №022/1247. Заробітна плата з найбільшими показниками за 60 календарних місяців підряд для позивача становить за період з 01.10.1990 року по 30.09.1995 року. Окрім того, зазначає, що обчислення стажу позивача за періоди з 15.07.2000 року по 31.07.2008 року, з 15.01.2013 року по 22.07.2019 року здійснюється за законодавством Російської Федерації, на території якої відбувалась трудова діяльність позивача. При цьому, зазначає, що згідно до листа Державної установи-відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м.Москві та Московської області від 01.07.2019 року №06/28405, підприємства ТОВ «ВЕНКО» (м.Москва) та ТОВ «ТРЕЙД БЕЙС» (м.Москва) в Регіональній базі даних страхувальників не зареєстровані. Також, зазначені підприємства виключені з реєстру на підставі п.2 ст.21.1 Федерального Закону від 08.08.2001 №129-ФЗ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та індивідуальних підприємств», а саме: юридична особа протягом останніх дванадцяти місяців, що передують моменту прийняття реєструючим органом відповідного рішення не надавала документи звітності, передбачені законодавством Російської Федерації. Окрім того, за даними трудової книжки позивач працював на підприємстві ТОВ «ВЕНКО» після виключення установи з реєстру юридичних осіб.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 08 грудня 1998 року), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по-інвалідності.

Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861) - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України 25.11.2020 року до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про перерахунок пенсії, позивачем було надано: дублікат трудової книжки НОМЕР_3 від 04.03.1999р.; виписку МСЕК серії 12 ААБ №784077; довідку без дати та вихідного номеру реєстрації про заробітну плату, надану ТОВ «Венко» РФ, м. Москва; довідку без дати та вихідного номеру ТОВ «Трєйд Бейс» РФ, м.Москва; довідку про заробітну плату № 022/1082 від 07.2011р., надану ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»; копію довідки про заробітну плату № 022/1247 від 09.2011р., надану ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 листопада 2020 року № 487 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, з огляду на те, що згідно листа №06/28405 від 01.07.2019 року Державної установи відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м.Москва та Московській області, підприємства ТОВ «Венко» та ТОВ «Трєйд Бейс» по Регіональній базі даних страхувальників не зареєстровано, у зв`язку з чим, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи та заробітної плати періоди роботи на території Російської Федерації, Москва. Також, вирішено не враховувати періоди заробітку: з січня 1986 року по грудень 1990 року згідно довідки №022/1082 від 07.2011, надану ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки відсутнч дата видачі довідки; з січня 1991 року по грудень 1995 року згідно довідки №022/1247 від 09.2011 року надану ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки відсутня дата видачі та сканований оригінал довідки.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 27 листопада 2020 року №487, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Частиною 4 статті 42 Закону №1058, передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1). Згідно п.2.1 Порядку №22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 4.2 розділу ІV Порядок № 22-1, передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також п. 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

За приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення позивачу стажу за період роботи з 15.07.2000 по 31.07.2008 та з 15.01.2013 по 22.07.2019 (м.Москва) на посаді заготівельника, здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ Про трудові пенсії в Російській Федерації, страховий стаж - враховувана при визначенні права на трудову пенсію сумарна тривалість періодів роботи і (або) іншої діяльності, протягом яких сплачувалися страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, а також інших періодів, які зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ Про трудові пенсії в Російській Федерації до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ Про трудові пенсії в Російській Федерації).

Згідно з частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ Про трудові пенсії в Російській Федерації при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28 грудня 2013 року № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).

Отже, страховий стаж за період роботи позивача з 15.07.2000 по 31.07.2008, з 15.01.2013 по 22.07.2019 (м.Москва) на посаді заготівельника відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

З дублікату трудової книжки позивача НОМЕР_4 , вбачається наступне:

- з 15.07.2000 року по 31.07.2008 року позивач працював на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД БЕЙС» на посаді заготівельника (а.с.11).

Згідно Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД БЕЙС» у період з липня 2000 року по липень 2008 року, єдиний соціальний податок виплачений повністю. Відрахування в пенсійний фонд зроблені повністю. Довідка підписана керівником підприємства - В.А.Савельев (а.с.17).

З трудової книжки позивача НОМЕР_5 , вбачається наступне:

- з 15.01.2013 року по 22.07.2019 року позивач працював на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» на посаді заготівельника (а.с.15).

Згідно Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» у період з січня 2013 року по липень 2019 року, єдиний соціальний податок виплачений повністю. Відрахування в пенсійний фонд зроблені повністю. Довідка підписана керівником підприємства - Н.Н.Сомов (а.с.зв.б.17).

При цьому, з наданих відповідачем до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (Росія) від 19.02.2021 року №ЮЭ9965-21-59982893 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» (основний державний реєстраційний номер юридичної особи - 1077746246478) припинено діяльність юридичної особи у зв`язку з виключенням з ЄДРЮО на підставі п.2 ст.21.1 Федерального Закону від 08.08.2001 №129-ФЗ, дата припинення - 28.01.2007 року (а.с.149-151).

Між тим, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (Росія) від 25.01.2021 року № ЮЭ9965-21-27277982, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» (основний державний реєстраційний номер юридичної особи - 5067746171378) припинено діяльність юридичної особи у зв`язку з виключенням з ЄДРЮО на підставі п.2 ст.21.1 Федерального Закону від 08.08.2001 №129-ФЗ, дата припинення - 16.08.2006 року (а.с.152-154).

У першому витягу (від 19.02.2021 року №ЮЭ9965-21-59982893) та другому (від 25.01.2021 року № ЮЭ9965-21-27277982) у графі Відомості про особу, яка має право без довіреності діяти від імені юридичної особи, у якості посадової особи визначено - Челишева Михайла Валерійовича .

Згідно статті 21.1 Федерального закону від 8 серпня 2001 № 129-ФЗ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та індивідуальних підприємців" (зі змінами та доповненнями), юридична особа, яка протягом останніх дванадцяти місяців, що передують моменту прийняття реєструючим органом відповідного рішення, не представляло документи звітності, передбачені законодавством Російської Федерації про податки і збори, і не здійснювало операцій хоча б по одному банківському рахунку, визнається фактично припинив свою діяльність (далі - недіюче юридична особа). Така юридична особа може бути виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб в порядку, передбаченому цим Законом. При наявності одночасно всіх зазначених в пункті 1 цієї статті ознак недіючої юридичної особи реєструючий орган приймає рішення про майбутнє виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Як вбачається з Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО», останній у період з січня 2013 року по липень 2019 року отримував на підприємстві заробітну плату за цей період, єдиний соціальний податок виплачений повністю.

Разом з тим, означене протиречить відомостям викладеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, з якого вбачається припинення підприємством своєї діяльності до настання обставин, визначених у цій справі (період роботи позивача на підприємстві з січня 2013 року по липень 2019 року), тобто видана від імені підприємства довідка для нарахування пенсії позивачу була заповнена після припинення реєстрації цього підприємства.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (Росія) від 25 січня 2021 року №ЮЭ9965-21-227278829 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД БЕЙС» (основний державний реєстраційний номер юридичної особи - 1087746933999) припинено діяльність юридичної особи у зв`язку з виключенням з ЄДРЮО на підставі п.2 ст.21.1 Федерального Закону від 08.08.2001 №129-ФЗ, дата припинення - 02.08.2008 року. У графі Відомості про особу, яка має право без довіреності діяти від імені юридичної особи, у якості керівника визначено - Дедегкаєва Тамерлана Володимировича (а.с.155-157).

При цьому, Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 2000 року по липень 2008 року, підписана керівником підприємства - В.А.Савельевим.

Також, суд під час розгляду справи враховує лист Державної установи - відділення Пенсійного фонду Російської федерації по м.Москві та Московської області від 01.07.2019 року №06/28405, в якому зазначено, що в Регіональній базі даних страхувальників по м.Москві та Московській області підприємства з найменуваннями ТОО «ВЕНКО» та ООО «ТРЕЙД-БЕЙС» не зареєстровані. (а.с.113).

Оскільки разом із заявою про призначення пенсії за віком позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та документами, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації, та не надав доказів сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період, суд вважає, що відповідачем правомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу та заробітної плати періодів роботи на територі Російської Федерації (м.Москва) з 15.07.2000 року по 31.07.2008 року на ТОВ «ТРЕЙД БЕЙС» та з 15.01.2013 року по 22.07.2019 року на ТОВ «ВЕНКО» на посаді заготівельника.

Щодо відмови у перерахунку пенсії по заробітній платі з врахуванням довідок по заробітній платі при перерахунку пенсії за періоди: з січня 1986 по грудень 1990 року згідно довідки №022/1082 від 07.2011 року, з січня 1991 по грудень 1995 року згідно довідки №022/1247 від 09.2011 року, які надані ПАТ "ММК Азовсталь", суд зазначає наступне.

Статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено порядок обчислення заробітної плати (доходу) для пенсії, в частині 1 даної статті зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Згідно абзацу четвертого частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.

Відповідно до ст. 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у ст. 40 Закону №1058-IV та абзацом 1 ч. 1 цієї статті передбачив, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності. До заяви про призначення пенсії, позивачем окрім інших документів була надана довідка Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» від липня 2011 року №022/1082 за період з січня 1986 року по грудень 1990 року (а.с.39-40).

Згідно розпорядження управління «Заробітна плата (Довідка), позивачу під час призначення пенсії по інвалідності була врахована довідка Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» від липня 2011 року №022/1082 та заробітна плата врахована за період 01.01.1986 року по 31.12.1990року, дата вводу заробітку-22.08.2011 року, сума коефіцієнтів зарплати (60м) - 107.28192, індивідуальний коефіцієнт для обчислення- 1,78803, середньомісячний заробіток для обчислення - 3 545,00 (а.с.139-141).

20 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по заробітку. До заяви про перерахунок пенсії останнім було надано довідку Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» від вересня 2011 року №022/1247 за період з 01.01.1991 року по 31.01.1991 року та 01.03.1991 року по 31.12.1995 року (а.с.60-62).

Враховучи приписи статті 40 Закону України №1058, відповідачем за заявою позивача від 20.09.2011 року було здійснено перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці №022/1247 від вересня 2011 року.

Як вбачається з розпорядження про перерахунок пенсії від 23.09.2011 року, сума коефіцієнтів зарплати (60м) - 123.14995, індивідуальний коефіцієнт для обчислення- 2.05250, середньомісячний заробіток для обчислення - 4069.35000 (а.с.142-146).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем були враховані довідки Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» від липня 2011 року №022/1082 та від вересня 2011 року №022/1247.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування довідок по заробітній платі при перерахунку пенсії за заявою позивача від 25.11.2020 року за періоди: з січня 1986 по грудень 1990 року згідно довідки №022/1082 від 07.2011 року, з січня 1991 по грудень 1995 року, згідно довідки №022/1247 від 09.2011 року, які надані ПАТ "ММК Азовсталь" та зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсії по заробітній платі з врахуванням довідок по заробітній платі з січня 1986 по грудень 1990 року, з січня 1991 по грудень 1995 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що підлягає не підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова