Рішення № 95403490, 10.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Справа № 160/17095/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТСФ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТСФ» (далі – ТОВ «АТСФ») звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій, з урахуванням уточнень прийнятих судом, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо визнання податкового боргу ТОВ «АТСФ» з земельного податку в розмірі 277 562 грн. 70 коп. безнадійним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме:

- прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу за земельним податком в розмірі 277562,70 грн., який обліковується в інтегрованих картках платника податку ТОВ «АТСФ» (в порядку, встановленому чинним законодавством);

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АТСФ» понесені судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактично товариство вже 10 років повністю не працює, але з 2007 року залишається власником об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 56, який складається з незавершеного будівництва (будівля авто сервісного центру, 65% готовності) літ. А-1. А"-1 65 % готовності, пожежні резервуари № 1,2. В процесі інвентаризації всіх активів та зобов`язань позивача була виявлена безнадійна заборгованість перед бюджетом на загальну суму 277 562,70 грн. Зазначена сума боргу виникла за результатами самостійного визначення ТОВ «АТСФ» грошового зобов`язання з земельного податку по розрахункам земельного податку від 19.02.2016 р. №1600010294 на 2016 рік, але який сплачено не було у зв`язку із відсутністю грошових коштів, адже товариство не мало будь-якого доходу. З метою стягнення заборгованості контролюючий орган неодноразово звертався до суду, всі справи було розглянуто на його сторону та стягнуто заборгованість у судовому порядку. Оскільки борг за земельним податком виник ще у 2016- 2017 роках, та після нарахування кожної складової цього боргу вже пройшло 1095 днів, позивач вважає суму боргу за земельним податком в розмірі 277 562,70 грн - безнадійною, а борг таким, що підлягає списанню на підставі п.101.1 ст.101, п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України. З цього приводу ТОВ «АТСФ» звернулося з відповідним листом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з проханням прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу за земельним податком в розмірі 277 562,66 гривень, проте листом від 07.12.2020 року йому було відмовлено у списанні зазначеного боргу. Позивач вважає дії відповідача такими, шо суперечать нормам діючого законодавства, тому з метою списання податкового боргу за земельним податком в розмірі 277 562,66 гривень звернувся до суду.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 23.12.2020 року була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 06.01.2021р. вх.№1180/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року відкрито провадження по вказаній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10.02.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому він не погоджується з позовною заявою, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АТСФ» обліковується заборгованість перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб у сумі 277 562,66 грн. Податковий борг виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1600010294 від 19.02.2016 року відповідно до податкового розрахунку земельного податку. Самостійно ТОВ «АТСФ» податковий борг не сплачує, тому до підприємства застосовані заходи примусового стягнення, а саме: постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 по справі №804/8998/16, від 16.11.2016 по справі №804/4245/16, від 28.12.2016 по справі №804/6517/16, від 04.09.2017 по справі №804/5605/17 задоволено позови ГУ ДФС у Дніпропетровській області на стягнення з розрахункових рахунків ТОВ «АТСФ» на користь державного бюджету податковий борг на загальну суму 277 562,70 грн. Вищезазначені постанови ДОАС набрали законної сили. Інкасові доручення № 5123 від 28.02.2018, № 5340 від 27.04.2018, №5235 від 29.03.2018, №5029 від 31.01.2018 не можуть бути виконані у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках ТОВ «АТСФ», їх повернуто на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області без виконання. Отже, згідно з п.п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України в сукупності із п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України зазначений податковий борг ТОВ «АТСФ» не може вважатись «безнадійним», адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, а тому відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом. Враховуючи вищезазначене, строки стягнення податкового боргу ТОВ «АТСФ» на загальну суму 277 562,70 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно та стягується за рішенням суду, встановлюється до повного погашення такого платежу. Аналогічна позиція висловлена також Верховним Судом у постанові від 03.04.2020 р. у справі № 822/2243/17, у постанові від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15: невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов`язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу.

03.03.2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТСФ», код ЄДРПОУ 35165092, зареєстроване як юридична особа 21.05.2007 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 12241020000036818.

В листопаді 2020 року позивачем була розпочата інвентаризація всіх активів та зобов`язань станом на 01.11.2020 р., в ході якої виявлена заборгованість перед бюджетом з земельного податку на загальну суму 277 562,70 грн., яку позивач вважає безнадійною.

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АТСФ» обліковується заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб у сумі 277 562,66 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Зазначена сума боргу виникла за результатами самостійного визначення ТОВ «АТСФ» грошового зобов`язання з земельного податку по податковим розрахункам земельного податку від 19.02.2016 р. №1600010294 на 2016 рік, який самостійно позивачем не сплачено.

Оскільки самостійно ТОВ «АТСФ» податковий борг не сплачувало, заборгованість підприємства з земельного податку на загальну суму 277 562,66 грн. була стягнута в судовому порядку, а саме:

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 по справі №804/4245/16 стягнуто 84 899,50 грн., в т.ч. по терміну сплати: 01.03.2016 р. - 12 650,80 грн, 30.03.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.04.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.05.2016 р. - 24 082,90 грн.;

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 по справі №804/6517/16 стягнуто 96 331,60 грн., в т.ч. по терміну сплати: 30.06.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.07.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.08.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.09.2016 р. - 24 082,90 грн.;

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 по справі №804/8998/16 стягнуто 48 165,80 грн., в т.ч. по терміну сплати: 30.10.2016 р. - 24 082,90 грн, 30.11.2016 р. - 24 082,90 грн.

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі №804/5605/17 стягнуто 48 165, 76 грн., в т.ч. по терміну сплати: 30.12.2016 р. - 24 082,90 грн., 30.01.2017 р. - 24 082,86 грн.

Інкасові доручення № 5123 від 28.02.2018 року, № 5340 від 27.04.2018 року, №5235 від 29.03.2018 року, №5029 від 31.01.2018 року, які направлялись відповідачем для стягнення податкового боргу на підставі рішень суду, були повернуті на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області без виконання, оскільки не можуть бути виконані через відсутністю коштів на рахунках ТОВ «АТСФ».

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 20.02.2020 № 54-17 про опис майна ТОВ «АТСФ» у податкову заставу.

Актом опису майна від 25.02.2020 №526/35165092/52-60-61 описано будь-яке рухоме майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому.

Рішення від 20.02.2020 року № 54-17 та Акт опису майна від 25.02.2020 №526/35165092/52-60-61 було направлено на податкову адресу платника рекомендованим листом та вручено уповноваженій особі позивача 17.03.2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки борг у позивача виник протягом 2016- 2017 років та після нарахування кожної складової цього боргу вже пройшло 1095 днів, ТОВ «АТСФ» вважає суму боргу за земельним податком в розмірі 277 562,70 грн - безнадійною, тому звернулося з листом від 16.11.2020 р. вих.№16/1 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу за земельним податком в розмірі 277 562,66 гривень.

Листом від 07.12.2020 р. вих.№113528/10/04-36-13-06-21 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача, що строки стягнення податкового боргу ТОВ «АТСФ» на загальну суму 277 562 грн. 70 коп., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно та стягується за рішенням суду, встановлюється до повного погашення такого платежу.

На момент розгляду справи податковий борг ТОВ «АТСФ» з земельного податку на загальну суму 277 562,66 грн. позивачем не сплачено.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо визнання податкового боргу ТОВ «АТСФ» з земельного податку в розмірі 277 562 грн. 70 коп. безнадійним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з підпунктами 191.1.22, 191.1.24 пункту 191.1 статті 191 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з підпунктами 101.2.1- 201.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З аналізу вищевикладених норм права випливає, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходи з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на цей час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АТСФ» обліковується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 277 562,66 грн.

Податковий борг виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1600010294 від 19.02.2016, відповідно до податкового розрахунку земельного податку.

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 03.03.2016 №84-17, яка направлялась на адресу платника засобами поштового зв`язку та вручена його уповноваженій особі 14.03.2016 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

За період з 2016 по 2021 роки податковий борг ТОВ «АТСФ» не переривався, а податкова вимога не була погашена чи відкликана.

Самостійно ТОВ «АТСФ» податковий борг не сплачував, тому заборгованість по земельному податку з юридичних осіб була стягнута у судовому порядку, в межах строку давності, постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 по справі №804/8998/16, від 16.11.2016 по справі №804/4245/16, від 28.12.2016 по справі №804/6517/16, від 04.09.2017 по справі №804/5605/17, які набрали законної сили.

Отже, згідно з п.п. 101.2 ст. 101 ПК України в сукупності із п.102.4 ст.102 ПК України податковий борг ТОВ «АТСФ» по земельному податку з юридичних осіб у сумі 277 562,66 грн. не може вважатись «безнадійним» незважаючи на те, що після його нарахування пройшло 1095 днів, адже він стягується за рішеннями суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або до визначення боргу безнадійним у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

При цьому суд зазначає, що невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов`язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 року у справі №822/2243/17 та від 19.05.2020 року у справі №826/8231/15.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу відповідач належним чином довів відсутність протиправної бездіяльності щодо визнання безнадійним податкового боргу ТОВ «АТСФ» з земельного податку в розмірі 277 562 грн. 70 коп., а також відсутність правових підстав для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу за земельним податком в розмірі 277562,70 грн., який обліковується в інтегрованих картках платника податку ТОВ «АТСФ».

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2,9,72,77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТСФ» (49017, м. Дніпро, пр. Петровського, буд.34, код ЄДРПОУ 35165092) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса