Ухвала суду № 95403287, 09.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2021 року Справа № 160/3099/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (пр-т. Дмитра Яворницького, 108, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 40081237) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (Майдан Свободи, б. 5, Держпром, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку від 23.12.2020 р., -

ВСТАНОВИВ:

02.03.21 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Північно-Східного офісу Держаудитслужби в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо складення висновку від 23.12.2020 про результати моніторингу закупівлі № 11А-2020-07-31- 000069-Ь (закупівля № 6656388);

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 23.12.2020 про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-07-31- 000069-Ь (закупівля № 6656388) Витрати у справі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3099/21 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 17.02.2021 р.

Частиною 1 ст. 171 КАС України, передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтями 5 та 160 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

За змістом статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи, які є юридичними особами, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи, виданої від її імені за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, у разі представництва інтересів у суді адвокатом.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як “представництво” та “самопредставництво”.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”) положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, яким внесено зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV “Перехідні положення” Основного Закону України доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

Таким чином, з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас, самопредставництво юридичної особи – це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення та делегувати відповідні повноваження на підставі довіреності іншим особам.

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» підписана уповноваженим представником АТ «Укрзалізниця», адвокатом Галагур З.А.

На підтвердження своїх повноважень підписант надав засвідчену копію довіреності.

Судом встановлено, що до позовної заяви не додано ані ордеру, ані договору про надання правової допомоги (витягу з нього). Крім того, не долучено документів, які б підтверджували право Галагур З.А. на зайняття адвокатською діяльністю (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката).

Тобто, у матеріалах позову відсутні належні докази на підтвердження бажання Акціонерного товариства «Українська залізниця»

реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий таким (такому) представникам (представнику).

З викладеного слідує висновок, що позовна заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, судом встановлено, що позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» підписано особою, яка не має права його підписувати.

За наведених обставин, враховуючи факт підписання позовної заяви особою, яка не має права його підписувати, суд прийшов до висновку, що даний позов необхідно повернути позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 55, 59, 60, 169, 171, 242, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку від 23.12.2020 р., - повернути позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, у справі залишити копію.

Роз`яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя В.С. Віхрова