Рішення № 95403245, 02.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 804/4406/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Пантюхіна Н.М. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар`єр» (далі - позивач, ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 №0000311501, № 0000042201, № 0000032201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015, адміністративний позов задоволено.

Постановою від 04 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнив частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2013 року №0000311501 та №0000042201 скасував та направив справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року залишено без змін.

Таким чином, на новий розгляд надійшла позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2013 року №0000311501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1599210,36 грн. (1353107,99 - основний платіж; 246102,37 грн. - штрафні санкції) та №0000042201, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 613760, 00 грн.

Як зазначено у Постанові від 04 червня 2020 року Верховним Судом, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам податкового органу. Зокрема не надано оцінки змісту та обсягу господарських операцій, доведеності економічної мети укладення таких договорів, чи можливо з наданих позивачем документів встановити, які конкретно роботи по керівництву та представництву виконано, порядок визначення вартості виконаних робіт, тощо. Не надано судами оцінки і доводам податкового органу щодо укладення позивачем вказаних договорів з пов`язаними особами.

Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

В подальшому первинного позивача замінено на Приватне акціонерне товариство "Новопавлівський гранітний кар`єр", а первинного відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень, виданих Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби №7/228, №8/221, №9/221, №10/172, №11/172, №12/223, №13/223, №14/201 від 08.01.2013 року та №94/151 від 04.02.213 року та згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст.77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно до наказу №1515 від 28.12.2012 року Нікопольською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар`єр", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 року, відповідно до затвердженого плану-графіка перевірки.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт № 657/221 від 26.02.2013 року, яким зафіксовано порушення позивачем:

п. 135.1, п. п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, ст.150, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.10.2 п. 138.10, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2 - 4 квартали 2011р. на суму 613 760 грн.;

п. 135.1, п. п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, ст.150, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.10.2 п. 138.10, пп. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року всього у сумі 1246658,99 грн, у тому числі: 2-4 квартали 2011 року у сумі 754454,26 грн.,1 квартал 2012р. у сумі 84443,07 грн., півріччя 2012р. у сумі 275042,50 грн., 3 квартали 2012р. у сумі 492204,72 грн.;

п. 48.1 ст. 48, п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток за результатами II-IV кварталів 2011 року на суму 106449 грн.;

ст. 185, ст.188. п. 198.3, п. 198.6, п. 198,1 ст. 198 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 завищено залишок від`ємного значення (24 рядок декларації з ПДВ) 182618,53 грн.;

п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, а саме, до податкової декларації за три квартали 2012 року не надано "Розрахунок (звіт) податкового зобов`язання нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" (Додаток ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) з інформацією про виплачені доходи нерезиденту із джерелом їх походження з України;

пп.263.6.1, пп.263.6.2, пп.263.6.5, пп.263.6.9 п.263.6, п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено плату за користування надрами за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року всього на загальну суму 2891534, 13 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2011 року у сумі 368722,67 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 579469,22 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 463880,23 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 248861,25 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 434226,13 грн.. 3 квартал 2012 року у сумі 796374, 63 грн.;

пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу підприємством не своєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 228536,60 грн. за квітень, травень 2009 року, листопад. грудень 2009 року, лютий 2011 року. За прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки підлягає донарахуванню пеня в сумі 31392,52 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було складено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000311501 від 20.03.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1353107,99 грн. за основним платежем та 246102,37 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0000042201 від 20.03.2013р., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 613760,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000032201 від 20.03.2013р., яким зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 182618,00 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень податковий орган зокрема визначив нереальність господарських відносин між Позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Феріт-Д», про що свідчать акти перевірок зазначених контрагентів та відсутність у видаткових накладних інформації про доручення на тримання ТМЦ, відсутність сертифікатів виробників.

В даному судовому провадженні розглядається правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0000311501 від 20.03.2013р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1353107,99 грн. за основним платежем та 246102,37 грн. за штрафними санкціями та податкового повідомлення-рішення № 0000042201 від 20.03.2013р., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 613760,00 грн.

Що стосується висновків відповідача про завищення адміністративних витрат за період 2 квартал 2011 року, 3 квартал 2012 року на вартість нарахованих виплат по цивільно-правовим договорам з фізичними особами на загальну суму 4420000 грн., по яким не доведено їх зв`язок з господарською діяльністю, суд вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, договір підряду, застосовується для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Судом встановлено, що ПрАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр"(замовник) були укладені договори підряду з фізичними особами (виконавцями)

- ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006р.;

- ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011р.

За вказаним договором підряду з ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006р., конкретно визначено певний матеріальний результат надання послуг, а саме: згідно п.1.1. договору "Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботу по технічному керівництву ВАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" (капітальні та поточні ремонти будівель, споруджень, устаткування, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання ПММ, техніки, запчастин та устаткування; втілення науково-технічних технологій і т.д.)".

Пунктом 2.1. договору передбачено, що "Ціна по договору за якісно виконану роботу визначається актом прийому-передачі виконаних робіт".

На підтвердження виконання робіт за договором підряду позивачем надано суду акти прийому-передачі виконаних робіт від 29.04.2011р., 31.05.2011р., 30.06.2011р., 29.07.2011р., 31.08.2011р., 29.09.2011р., 31.10.2011р., 30.11.2011р. підписанні сторонами про те, що ОСОБА_1 виконані роботи по технічному керівництву, які відповідають умовам договору.

За вказаним договором з ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011р., конкретно визначено певний матеріальний результат надання послуг, а саме: згідно п.1.1. Договору "Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботу по технічному керівництву ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" (капітальні та поточні ремонти будівель, споруджень, устаткування, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання ПММ, техніки, запчастин та устаткування; втілення науково-технічних технологій та інновацій, візування фінансових, організаційно-розпорядчих документів), а також здійснювати інше керівництво пов`язане з діяльністю підприємства.".

Пунктом 2.1. договору передбачено, що "Ціна по договору за якісно виконану роботу визначається актом прийому-передачі виконаних робіт".

На підтвердження виконання робіт за договором підряду позивачем надано суду акти прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 30.03.2012р, 27.04.2012р., 31.05.2012р., 27.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 28.09.2012р. підписанні сторонами про те, що ОСОБА_2 виконані роботи по технічному керівництву, які відповідають умовам договору.

В судовому засіданні були досліджені договори підряду з фізичними особами з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та акти прийому-передачі виконаних робіт, які були надані відповідачу до перевірки та долучені до матеріалів справи

Додатковою ознакою цивільно-правового договору (підряду) є оплата виконавцю винагороди, розмір якої зазначається в акті прийому-передачі послуг.

Як вбачається з п.2.1 договорів підряду та актів прийому-передачі виконаних робіт, за виконані роботи винагорода встановлювалася не у фіксованому вигляді, а кожний місяць визначалась сторонами Договору за фактичний об`єм виконаних робіт, що підтверджує мету договорів підряду, спрямовану на досягнення матеріального результату.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання-передачі виконаних робіт, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містять:

зміст господарської операції, а саме: технічне керівництво ВАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр", відповідно до умов договору, яким передбачено в п. 1.1. Договору підряду № 29/12-06А укладеного з ОСОБА_1 та Договором підряду № 16/12-11 укладеного з ОСОБА_2 виконати роботу по технічному керівництву ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" (капітальні та поточні ремонти будівель, споруджень, устаткування, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання ПММ, техніки, запчастин та устаткування; втілення науково-технічних технологій та інновацій, візування фінансових, організаційно-розпорядчих документів), а також здійснювати інше керівництво пов`язане з діяльністю підприємства.)". Дані договори підряду підписані особами, що брали участь при його складані і дають змогу їх ідентифікувати;

обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт;

вартість виконаних послуг, становить відповідно до вказаних актів приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, надані акти прийому-передачі виконаних робіт належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам встановленим для первинного документу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 26.12.03 № 06/1-4/200 вказано, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

З наведеного вбачається, що витрати по виконанню робіт по цивільно-правовим договорам (підряд) здійснені на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства, підтверджені актами приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що вище вказані витрати включені до фонду оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції, до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Відповідно до абзацу 2 п.п. 2.1.8. п. 2.1.Розділу 2 Інструкції, фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків). До його складу належать: оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності).

Податок на доходи фізичних осіб утримується із заробітної плати в порядку визначеному п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України, а саме, під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Законом України №3609 від 07.07.2011 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» внесені зміни в п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України, відносно утримання податку на доходи фізичних осіб із виплат по цивільно-правовим договорам. Так, при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так як, приватним акціонерним товариством "Новопавлівський гранітний кар`єр" укладені договори підряду з фізичними особами з ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року, то витрати за цими договорами відносяться до фонду заробітної плати і на них, відповідно до законодавства, діючого на момент спірних правовідносин, нараховувались, утримувались та перераховувались податки на доходи фізичних осіб. Даний факт підприємство відображало в щоквартальному звіті за формою №1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020. Щоквартальний звіт за формою №1ДФ направлявся до Нікопольської ОДПІ.

Також, на виплати за договорами підряду з фізичними особами з ОСОБА_1 №29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року нараховувався єдиний внесок на соціальне страхування в розмірі 34,7%, а також з виплат по договорам підряду утримувався єдиний внесок на соціальне страхування в розмірі 2,6%.

Поивачем, на виконання Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-2 від 08.10.2010 року «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щомісяця надавався до Пенсійного фонду України Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток №4 до Порядку).

Отже, з метою досягнення певних результатів в господарській діяльності підприємства, а саме: отримання прибутку для розвитку та стабільності підприємства, залучення постійних платоспроможних споживачів гранітної продукції укладалися договори підряду з фізичними особами ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року, та складалися акти приймання-передачі виконаних робіт із зазначенням, погодженої між сторонами винагороди, з якої підприємством, відповідно до законодавства нараховувались, утримувались та перераховувались податки на доходи з фізичних осіб, а також нараховувались та сплачувались суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Поряд з цим дослідивши докази надані позивачем, суд не вбачає втрат до бюджету по нарахованим виплатам згідно до актів приймання-передачі виконаних робіт до договорів підряду з фізичними особами ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року, оскільки вбачається, що нараховані, утримані, сплачені податки з ЄСВ та ПДФО за період з 2 кварталу 2011 року по 4 квартал 2011 року до бюджету склали 415948, 20 грн. в порівнянні з очікуваним (ймовірним) податком на прибуток в сумі 357935,20 грн. Тобто, бюджет фактично отримав більше від сплати ЄСВ та ПДФО, ніж від очікуваного податку на прибуток. За період з 1 кварталу 2012 року по 3 квартал 2012 року, підприємство, завдяки керівництву, пошуку платоспроможних покупців та укладеним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорам поставки гранітної продукції, отримало економічну вигоду, що підтверджується деклараціями на прибуток, нарахованими, утриманими, сплаченими податками по ЄСВ та ПДФО в сумі 442051,38 грн., а також податком на прибуток в сумі 1542599,00 грн. Тобто, підприємством здійснено наповнення до бюджету, що склало у вигляді сплати податку на прибуток у сумі 1542599,00 грн., та сплати ЄСВ та ПДФО у сумі 442051,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що одночасно з договорами підряду, укладеними з фізичними особами ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року діяли договори про надання послуг щодо здійснення повноважень голови наглядової ради з ОСОБА_1 (до грудня 2011 року) та ОСОБА_2 (з 16 грудня 2011 року).

Так, згідно пп.7.3.3 Статуту ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів Товариства. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з Товариством.

Відповідно до пп. 7.3.14 Статут ПАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» голова Наглядової ради вправі без довіреності здійснювати дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства.

Тобто, до компетенції голови наглядової ради Товариства відносилось та ними здійснювалось наступне:

контроль за роботою підрозділів підприємства і посадових осіб в сфері обліку і звітності, списання матеріалів, ціноутворення;

прийом на роботу та звільнення з роботи працівників підприємства;

право першого підпису платіжних документів;

видання наказів та розпоряджень з питань основної діяльності підприємства;

укладання угод від імені підприємства.

Договори про надання послуг щодо здійснення повноважень голови наглядової ради з ОСОБА_1 (до грудня 2011 року) та ОСОБА_2 (з 16 грудня 2011 року) є безоплатними, оскільки встановити фіксовану ціну в договорі є неможливим, так як кожного місяця об`єм робіт змінювався. Частиною 4 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" (діючого на момент спірних правовідносин) передбачено, що члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом. Таким чином, позивач не мав можливості загальними зборами акціонерів Товариства затвердити кошторис, оскільки техніко-економічні показники, які є наслідком здійснення повноважень голови наглядової ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно змінювались.

Тому, здійснюючи технічне керівництво, згідно договору підряду, та маючи повноваження відповідно до Статуту підприємства як голова наглядової ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували винагороду згідно договорів підряду № 29/12-06А від 29.12.2006 року та № 16/12-11 від 16.12.2011 року

Відповідачем на сторінці 57 акту перевірки від 26.02.2013р. зазначено, що під час проведення перевірки не встановлені докази впровадження ПАТ «НГК» результатів одержані послуг у господарську діяльність підприємства з подальшим отриманням економічного ефекту, що виключає зв`язок цих послуг з господарською діяльністю Товариства. В даному випадку реальне виконання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 певних дій (виконаної роботи) не доведено, спірні правочини укладені без наявних розумних причин, тобто є економічно неефективними та такими, що порушують приписи цивільного та господарського законодавства (ст.ст. 42. 88. 89 Господарського кодексу Україні ) акти, на підставі яких до складу витрат включена вартість послуг, не можуть вважатись достатнім документальні підтвердженням таких витрат, оскільки за такими актами не вбачається реальних господарських взаємовідносин.

Такий висновок є необґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. .

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договора, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З аналізу наданих позивачем документів до матеріалів справи судом встановлено, що фактичне здійснення господарської операції та зв`язок з господарською діяльністю підприємства, послуг наданих відповідно до договорів підряду ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 № 16/12-11 від 16.12.2011 року з технічного керівництва, є беззаперечним, оскільки за спірний період для забезпечення поточної роботи підприємства, даними особами були укладені:

договори підряду на виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню автотранспортних засобів, устаткування та обладнання, а саме: Договір на виконання робіт, надання послуг № 10 від 01.03.2012 р.; Договір № 09-11 від 13.04.2011 р. ТОВ Фірма "ДнепроЕлектролюкс"; Договір № 13/02-12А від 13.02.2012 р. на виконання робіт по ремонту електрообладнання з ТОВ "Нікопроммаш";Договір про надання послуг №5 від 12.06.2012 р., з ТОВ "ВКФ Техпромекспорт" та ін.

договори на закупку запчастин, а саме: Договір поставки № 35 від 09.02.2012 р. з ТОВ "Виробниче об`єднання "Проммеханіка"; Договір купівлі-продажу № 1 від 14.02.2012 р., Договір купівлі-продажу №3 від 08.09.2011 р., з ТОВ "ВКФ Техпромекспорт"; Договір поставки № 25/10/2011 від 25.10.2011 р. з ПМ ПКП "Асоль"; Договір купівлі-продажу №03.10 від 21.10.2011р. з ПП "Авто-Пром-Груп"; Договір № 57 від 06.04.2012 р. з ТОВ "Рудмаш-сервіс" та ін.

договори на виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме: Договір підряду №100112 від 10.01.2012 р. № 040112 від 04.01.2012 р., з ПП "Брендбуд-Плюс"; Договір підряду № 060812 від 06.08.2012 р. з ТОВ фірма "Ентелі" та ін.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затверджували (підписували) документи щодо поточної діяльності підприємства, наприклад затверджували акти на списання ТМЦ, підписували касові та банківські документи, акти виконаних робіт по договорам підряду на здійснення ремонтних робіт та інші.

Перед укладанням угод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно здійснювали пошук та вели переговори з покупцями гранітної продукції.

Також, всі договори на постачання гранітної продукції по Україні укладені даними особами, після погодження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявок на відвантаження гранітної продукції, наприклад:

Заявки ТОВ "Промагросоюз" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№04/05-01 від 05.04.11 р.; вих.№07/14-01 від 14.07.11 р.; вих.№07/19-01 від 19.07.11 р.; вих.№ 09/07-01 від 07.09.11 р.;

Заявки ТОВ "Промагросоюз" погоджені ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції вих.№01/11-01 від 11.01.12 р.; вих.№ 03/01-01 від 01.03.12 р.; вих.№ 04/02-02 від 02.04.2012 р.; вих.№ 04/20-01 від 20.04.2012 р. вих.№ 05/10-01 від 10.05.12 р.; вих.№05/16-01 від 16.05.12 р.; вих.№ 05/23-01 від 23.05.12 р.;вих.№06,01-01 від 01.05.12 р.; вих.№06/07-01 від 07.06.12 р.; вих.№ 06/15-01 від 15.06.12 р.; вих.№ 07/05-01 від 05.07.12 р.; вих.№08/09-01 від 09.08.12 р.; вих.№08/15-01 від 15.08.12 р.; вих.№08/23-01 від 23.08.12 р.; вих.№ 09/03-01 від 03.09.12 р.; вих.№09/07-01 від 07.09.12 р.;вих.№09/17-01 від 17.09.12 р.;вих.№09/19-01 від 19.09.12р.; вих.№ 09/25-01 від 25.09.12 р.;

Заявки ТОВ "ПКФ ПРОФИТ" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№ 171 від 27.09.11 р.;

Заявки ТОВ "ПКФ ПРОФИТ" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції вих.№ 70 від 24.05.12р.; вих.№52 від 10.05.12 р.; вих.№55 від 11.05.12р.; вих.№63 від 17.05.12 р.; вих.№78 від 01.06.12р.; вих.№82 від 05.06.12 р.; вих.№90 від 12.06.12 р.; вих.№103 від 25.06.12р.; вих.№109 від 02.07.12р.; вих.№113 від 06.07.12 р.; вих. №122 від 12.07.12 р.; вих.№123 від 12.07.12р.; вих.№129 від 25.07.12 р.; вих.№174 від 28.09.12 р.;

Заявки ТОВ фірма "МОДЕМ ЛТД" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№78 від 01.04.11 р.; вих.№102 від 22.04.11р.;вих.№174 від 01.08.11 р.; вих.№198 від 22.08.11 р.; вих.№206 від 01.09.11р.;вих.№216 від 13.09.11 р.; вих.№244 від 30.09.11 р.; вих.№236 від 03.10.11 р.;

Заявки ТОВ фірма "МОДЕМ ЛТД" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції вих.№160 від 01.06.12 р.;вих.№174 від 02.07.11 р.; вих.№196 від 01.08.12 р.; вих.№143 від 15.05.12 р.; вих.№143 від 15.05.12 р.; вих.№152 від 24.05.12 р.; вих.№161 від 05.06.12 р.; вих.№201 від 10.08.12 р.; вих.№202 від 10.08.12 р.; вих.№ 204 від 11.08.12 р.; вих.№206 від 21.08.12 р.;

Заявки ТОВ "Нікопрогресбуд" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№284 від 01.08.11 р.; вих.№345 від 01.09.11 р.; вих.№382 від 30.09.11 р.; вих.№386 від 03.10.11 р.;вих.№416 від 01.11.11 р.;

Заявки ТОВ "Нікопрогресбуд" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції вих.№324 від 03.09.12 р.; вих.№327 від 05.09.12 р.; вих.№341 від 20.09.12 р.;

Заявка ПАО "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції від 09.10.11 р.;

Заявка ПАО "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції від 11.06.12 р.;

Заявка ТОВ "Строй-Центр" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції від 11.01.12 р.;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ПП "ПКФ МОНОЛІТ ПЛЮС" № 05/02-12А від 05.03.12 р. разом з додатковими угодами;

Заявки ТОВ "Компанія "УКРБРУК" на ім`я ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції від 31.05.12 р. 31.05.12 р.,06.07.12 р., 03.09.12 р., 04.09.11., 11.09.12 р., 24.09.12р. та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ТОВ "Компанія "УКРБРУК" № 14/05-12А від 14.05.12 р.;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ТОВ "ФЕМ-ЗАПОРІЖЖЯ" № 21/04-11 від 21.04.11р. разом з додатковими угодами;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ТОВ "ФЕМ-ЗАПОРІЖЖЯ" № 17/04-12Д від 17.04.12 р.разом з додатковою угодою;

Заявки ТОВ "Будівельна Компанія "Український Дім" погоджені ОСОБА_2 на відвантаження гранітної продукції від 06.04.12 р., від 03.07.12 р., від 03.07.12 р., від 06.08.12 р., від 30.08.12 р. та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ТОВ "Будівельна Компанія "Український Дім" №06/04-12А від 06.04.12 р.;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ТОВ "Ритм" №23/01-12В від 23.01.12 р.;

Заявки ФОП ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 та погоджені ОСОБА_2 про відвантаження гранітної продукції від 26.07.11 р., від 20.10.11 р., від 23.03.12 р., від 13.04.12 р., від 06.06.12 р., від 15.06.12 р., від 10.08.12 р., від 13.09.12 р. та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_3 №01/08-11 А від 01.08.11 р. разом з додатковою угодою;

Заявки ВАТ "Кримзалізобетон" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№20/07 від 20.07.11 р., вих.№ 29/09 від 29.09.11 р., вих.№4/11 від 04.11.11 р. та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ВАТ "Кримзалізобетон" №25/07-11 від 25.07.11 р.;

Заявки ВАТ "Кримзалізобетон" на ім`я ОСОБА_2 про відвантаження гранітної продукції вих.№21.03.12 р., вих.№ 11/04 від 11.04.12 р., вих.№25/04 від 25.04.12 р., вих.№10/05 від 10.05.12 р., вих.№23/05 від 23.05.12 р., вих.№25/05 від 25.05.12 р., вих.№31/05 від 31.05.12 р., вих.№ 06/06 від 06.06.12 р., вих.№25/06 від 25.06.12 р., вих.№5/06 від 05.06.12 р., вих.№14/08 від 14.08.12 р., вих.№20/08 від 20.08.12 р.;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_4 № 28/02-11 від 28.02.11 р. разом з додатковими угодами;

Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ТОВ "Бетонярня "Будмайстер" №22/02-11 від 22.02.11 р. разом з додатковою угодою;

Заявки ТОВ "Бетонярня "Будмайстер" на ім`я ОСОБА_2 про відвантаження гранітної продукції вих.№ 126 від 15.03.12 р., вих.№252 від 26.04.12 р. та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_2 з ТОВ "Бетонярня "Будмайстер" №18/01-12Б від 18.01.12 р.;

Заявки ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" на ім`я ОСОБА_1 про відвантаження гранітної продукції вих.№573 від 20.06.11 р., вих.№599 від 30.06.11 р., вих.№603 від 04.07.11 р., вих.№723 від 01.08.11 р., вих.№751 від 04.08.11 р., вих.№762 від 08.08.11 р., вих.№823 від 29.08.11 р., вих.№855 від 12.09.11 р.та Договір поставки гранітної продукції укладений ОСОБА_1 з ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" № 01/06-11 від 01.06.11 р.;

Заявка ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" на ім`я ОСОБА_2 про відвантаження гранітної продукції вих.№ 267 від 03.05.2012 р.

Судом встановлено, що в результаті виконання заявок покупців та укладених договорів на постачання гранітної продукції, підписаних та погоджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за спірний період позивачем отримано дохід, у сумі 53442205,55 грн. без ПДВ (55962853,87 сума з ПДВ) за відвантажену гранітну продукцуію в кількості 936690,010 тн., що в свою чергу, є результатом одержаних послуг від даних осіб у господарську діяльність підприємства з подальшим отриманням економічного ефекту.

Всі ці документи надавались перевіряючим під час перевірки, але з невідомих підстав не були враховані.

Таким чином, вищезазначені факти підтверджують зв`язок наданих послуг відповідно до договорів підряду ОСОБА_1 № 29/12-06А від 29.12.2006 року та ОСОБА_2 №16/12-11 від 16.12.2011 року по технічному керівництву з господарською діяльністю ПрАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр"

Згідно пп.138.10.2. п.138.10. ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв`язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв`язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення;

Відповідно до п.142.1. ст.142 Податкового кодексу України до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Враховуючи наведені норми законодавства, суд погоджується з позицією позивача, щодо наявності правових підстав для віднесення вартості нарахованих виплат по цивільно-правовим договорам з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 4 420 000, 00 грн.

Щодо висновків податкового органу про не декларування позивачем збільшення податкового зобов`язання звітного періоду (рядок 23 декларації) у сумі 106449,00грн. в уточнюючій декларації за 2-4 квартали 2011 року №9016873491 від 20.07.2012 року, суд встановив настурне.

Суму 106449, 00 грн. включено до податкового повідомленя-рішеня форма "Р" від 20 березня 2013 року №0000311501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1599210,36 грн. (1353107,99 - основний платіж; 246102, 37 грн. - штрафні санкції).

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення (п.76.1.).

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом76.2 ст. 76 ПКУ передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

Судом встановлено, що в порушення вимог статей 75, 76, та 86 ПКУ у період з 12.02.2013 року по 12.02.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) позивача за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р.

За результатами перевірки податковою було складено довідку №2/151 від 12.02.2013 року "Про результати проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р.

Згідно висновків довідки встановлено:

В порушення пункту 48.1 статті 48, пункту 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" (код ЄДРПОУ 00292304) занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток за результатами II-IV кварталу 2011 року на 106449 грн.

Тобто, встановивши вищезазначені порушення, під час проведення камеральної перевірки, відповідач зобов`язаний був скласти Акт перевірки, так як це передбачено п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України та згідно п. 58.1. ст. 58 ПКУ надіслати (вручити) податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідачем при проведенні та оформленні результату камеральної перевірки не враховані вимоги Податкового кодексу України, чинного на момент перевірки, аналізуючи наступне.

По-перше, в порушення п.п.75.1.1 п.75.1. ст. 75 ПКУ відповідачем проведено камеральну перевірку не в приміщенні відповідача, а в приміщенні позивача з вчиненням запису в журналі реєстрації перевірок від 06.02.2013 р., про що свідчить 1 Розділ "Вступна частина" Довідки №2/151 від 12.02.2013 року "Про результати проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р..

По-друге, в порушення п.76.1. ст. 76 ПКУ, відповідачем 12 лютого 2013 року проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р. на підставі, як зазначено в розділі 1 "Вступна частина" Довідки №2/151 від 12.02.2013 року.

- направлення на перевірку, виданого Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 05.02.2013 р. № 94/15-1, де зазначено мету перевірки: дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р.

- згідно плану-графіку перевірок на I квартал 2013 року

- та відповідно до наказу Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 04.02.2013 р. № 163 " Про проведення планової виїзної документальної перевірки", хоча насправді даний наказ має назву "Про продовження терміну проведення планової виїзної документальної перевірки".

Таким чином, зазначені підстави для проведення камеральної перевірки податкових декларацій з податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р. мають ознаки документальної перевірки, а ніяк камеральної перевірки, що свідчить про порушення порядку проведення камеральної перевірки (ст. 76 ПКУ), внаслідок чого, така перевірка є протиправною.

По-третє, в порушення абз. 2 п.76.1 ст. 76 ПКУ та Листа ДПА України від 27.04.2011 р. № 11920/7/15-0217, яикм передбачено, що вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю, Відповідачем станом на 12.02.2013 року (дата складання Довідки) не проведено жодної камеральної перевірки, про що свідчить 1 Розділ "Вступна частина" Довідки №2/151 від 12.02.2013 року "Про результати проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р.

Таким чином, відповідачем порушено терміни проведення камеральної перевірки податкових декларацій з податку на прибуток.

По-четверте, всупереч п. 76.2. ст. 76 ПКУ та п. 86.2 ст. 86 ПКУ, відповідачем, встановивши порушення, під час проведення камеральної перевірки, замість Акту, складено Довідку про результати проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

Таким чином, не виконавши вимоги п. 86.2 ст. 86 ПКУ відповідачем, за результатами камеральної перевірки, встановивши порушення, не складено Акт та не направлено на адресу позивача жодного податкового повідомлення-рішення, згідно п.58.1. ст.58 ПКУ, що в свою чергу, призвело до порушення прав позивача на оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи в судовому порядку.

До того ж, слід зазначити, що Податковим кодексом України не передбачено складання довідки за результатами проведення камеральної перевірки.

Крім того, відповідачем, камеральну перевірку проведено в рамках документальної перевірки, про що зазначено в Акті перевірки № 657/221 від 26.02.2013 року "Про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ "Новопавлівський гранітний кар`єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р." та результати якої відображені в розділі 3.1.4."Результати проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток" вищезазначеного акту, що в свою чергу є порушенням, так як Податковим кодексом України не передбачено, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб`єкта господарювання.

Щодо висновків податкового органу про завищення від`ємного значення на 538250 грн. у зв`язку з неврахуванням у деклараціях з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року по рядку 06.5 суму зменшеного від`ємного значення по результатам попередньої перевірки, за актом №536/232/00292304 від 23.06.2011 року, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами перевірки позивача, на підставі акту №536/232/00292304 від 23.06.2011 року було складено податкове повідомлення-рішення №0001222320 від 12.07.2011 року, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 538 250 грн.

З даним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився та оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/0470/15692/11 від 06 листопада 2014 року податкове повідомлення-рішення форми "П" № 0001222320 від 12.07.2011 р. в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 218 250, 00 грн. визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2015 року залишено постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. без змін.

Відповідно до абз.5 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що всупереч вимогам абз.5 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України відповідачем в ході планової перевірки за період 01.04.2011 по 30.09.2012 враховані висновки проведеної попередньої планової перевірки за 2-4 квартал 2011 року зменшено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування у розмірі 5328 250, 00 грн. - на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (акт № 536/232/00292304 від 23.06.2011 року за період з 01.04.2010 по 31.03.2011).

За таких обставин, враховуючи, що сума у розмірі 538250 грн. не була узгодженою, на момент перевірки, здійсненої з 09.01.2013 р. по 19.02.2013 р., суд погоджується з позицією позивача, щодо відсутності підстав для врахування при поданні декларацій з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р., 2-3 квартал 2011 р., 2-4 квартал 2011 р. по рядку 06.5 суми зменшеного від`ємного значення за результатами попередньої перевірки, за актом №536/232/00292304 від 23.06.2011 року

Дані обставини сторонами не оспорювались та були підтверджені представниками позивача та відповідача.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначено на сторінці 8 Постанови по справі № 804/4406/13-а від 04 червня 2020 року, що " у позивача не виникало обов`язку відображати у деклараціях суму зменшеного від`ємного значення за результатами попередньої перевірки, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками такої перевірки, було оскаржене в судовому порядку."

За таких обставин суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення ПрАТ «Новопавлівський гранітний кар`єр» від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2-4 квартали 2011 року, заниження податку на прибуток 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток за результатами 2-4 кварталів 2011 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обгрунтованими, відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243, 246-250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 року №0000311501 та №0000042201, що винесені Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС.

Стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровської області в розмірі 2294 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Єфанова