Ухвала суду № 95403231, 09.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2021 року Справа 160/3058/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якій позивачка просить:

визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2018 р., від 12.08.2018 р. та від 12.08.2019 р.

Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

Згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Слід зазначити, що позивач звертається з позовом до Державної фіскальної служби України, проте позовні вимоги звернуті лише до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки оскаржуються вимоги винесені останнім.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс.

Позивачкою в позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс.

Згідно з вимогами ч.1 – 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Позивачка в позові зазначила, що 18.07.2018р. засобами поштового зв`язку позивачкою було отримано вимогу від 23.05.2018 р. про сплату боргу (недоїмки), надіслану ГУ ДФС у Дніпропетровській області у розмірі 23200 грн. 55 коп.

26.07.2018 р. позивачкою подано скаргу щодо скасування вимоги про сплату боргу до Державної фіскальної служби України.

30.08.2018р. ДФС України винесено рішення про залишення скарги без розгляду.

23.10.2018 р. поштою позивачка отримала вимогу від ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.08.2018р. про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 25 457 грн.73 коп.

29.11.2018р. ДФС України винесено рішення залишити скаргу без задоволення.

14.12.2018р. позивачкою направлено заяву до ДФС України щодо визнання скарг від 26.07.2018р. та від 25.10.2018р. та щодо скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2018 р. та від 12.08.2018р. задоволеними на користь платника єдиного внеску в зв`язку з неприйняттям вмотивованого рішення протягом 30 календарних днів.

26.01.2019р. позивачка отримала відмову на її заяву.

31.08.2019р. поштою позивачка отримала вимогу від 12.08.2019 р. про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 35 380 грн.45 коп.

02.09.2019р.позивачкоювідправлено скаргу щодо скасування вимоги. Відповіді позивачка не отримала.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).

Відповідно до абз.6-8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.10 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абз.11 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, положення ч.4 ст.25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.

При цьому, правове регулювання, наведене у абз.11 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з податковим органом не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 календарних днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. Оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.

Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.

Як встановлено судом, позивачка оскаржувала спірні вимоги в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Проте, до позовної заяви скарги та відповіді на скарги не надано.

Крім того, не надано скаргу від 02.09.2019р. та докази отримання скарги Державною фіскальною службою України.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивачка звернулася до суду 27.02.2021 року (згідно відмітки на поштовому конверті).

Остаточну відмову щодо задоволення скарги щодо скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2018 р. та від 12.08.2018р. позивачка отримала 26.01.2019 року, 31.08.2019р. поштою позивачка отримала вимогу від 12.08.2019 р., а тому з позовною заявою повинна була звернутися не пізніше 05.02.2019 року (щодо оскарження вимог від 23.05.2018 р. та від 12.08.2018р., не пізніше 10.09.2019 року (щодо оскарження вимог від 12.08.2019 р.).

Таким чином, позивачці необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій зазначити поважні підстави , які завадили звернутися до суду в межах строку, передбаченого абз.11 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270,00 гривень.

Згідно акту відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ від 10.02.2021 року №336 позивачкою не додано: оригінал квитанції про сплату судового збору.

Таким чином, позивачці слід надати документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог – залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали та усунути недоліки позовної заяви, а саме:

визначитись з відповідачами по справі враховуючи позовні вимоги;

зазначити в позовній заяві місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс;

надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій зазначити поважні підстави, які завадили звернутися до суду в межах строку, передбаченого абз.11 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI;

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу “судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)”.

Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.

У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя О.В. Єфанова