Рішення № 95403168, 16.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року Справа № 160/12587/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Красний камінь» про стягнення податкового боргу,–

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Красний камінь», у якому позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «Красний камінь» (код ЄДРПОУ 41200537) на користь держави в сумі 852 824,48 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області знаходиться ТОВ «Красний камінь», в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 835 985,61 грн., що виник внаслідок несплати самостійно визначених платником податків грошових зобов`язань. Крім того, за ТОВ «Красний камінь» обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 16 838,87 грн., що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а також внаслідок несплати самостійно визначених платником податків грошових зобов`язань. У зв`язку з виникненням заборгованості податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 10.04.2018 №39862-17, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків та повернута ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення у сумі 852 824,48 грн. заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від позивача додаткові докази по справі.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали від 12.10.2020 направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу зазначену в ЄДРПОУ та отримано ним 13.11.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов відповідачем сплив 28.11.2020.

За правилами ст. 262 КАС України розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 11.12.2020 року, проте станом на 11.12.2020 року документи на виконання ухвали суду від 12.10.2020 до суду надано не було, у зв`язку з чим судом продовжено розгляд справи до надходження витребуваних доказів.

16.12.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач в ході судового розгляду правом на подання відзиву та документів на спростування правової позиції позивача не скористався, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про розгляд спарви за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Красний камінь» (код ЄДРПОУ 41200537) зареєстроване у якості юридичної особи 09.03.2017 у та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці ТОВ «Красний камінь» станом на день судового розгляду справи обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 2 006 365,46 грн., а також податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 38 243,52 грн.

Проте, заява про збільшення позовних вимог порядку ч.1 ст.47 КАС України позивачем під час судового розгляду спарви не подавалось, з огляду на що суд на підставі положень ч.2 ст.9 КАС України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Так, за ТОВ «Красний камінь» обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 835 985,61 грн., що внаслідок несплати податкових зобов`язань нарахованих платником самостійно по податковій декларації з плати за землю №15313157 від 18.02.2019.

Крім того, за ТОВ «Красний камінь» обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 16 838,87 грн., що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а також внаслідок несплати самостійно визначених платником податків грошових зобов`язань:

- по податковій декларації з податку на нерухоме майно від 18.02.2019 №15715278 у сумі 14 871,79 грн.;

- по податковій декларації з податку на нерухоме майно від 27.02.2019 №16173124 у сумі 1 797,08 грн.;

- згідно податкового повідомлення-рішення від 28.05.2019 №0032535043 у сумі 170,00 грн., яке прийнято на підставі акта перевірки від 25.03.2019 №15384/04-36-50-43/41200537.

Матеріали справи не містять доказів оскарження податкового повідомлення-рішення та станом на день розгляду цієї справи судом вказані податкове повідомлення-рішення є чинним.

У зв`язку з несплатою ТОВ ««Красний камінь» задекларованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 835 985,61 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До місцевих податків належить, зокрема, податок на майно (пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).

Відповідно до п.п.265.1.1 та 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України).

У пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відновідно з пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

В силу пп. б) пп. 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Крім того, порядок сплати орендної плати врегульований положеннями статті 288 ПК України.

Так, п.288.1 ст. 288 ПК України визначено відставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 ПК України).

За приписами п.288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п.288.7 ст. 288 ПК України).

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За положеннями п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до абз.1 п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п.59.5 ст.59 ПК України уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 10.04.2018 року №39862-17, яка була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу платника податків, проте відділенням потового зв`язку на адресу контролюючого органу повернуто конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останнього чи його складових у судовому порядку.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У пп.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що орган стягнення – це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі пп.19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 КАСУкраїни не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до товариства з обмеженою відповідальністю «Красний камінь» (місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Стройова, буд. 8-а; код ЄДРПОУ 41200537) про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Красний камінь» на користь держави податковий борг в сумі 852 824,48 грн. (вісімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні сорок вісім копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника подаків.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно