Рішення № 95403160, 10.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1719/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною та скасування відмови оформлену листом від 25.11.2020 №16673-16727/Г-02/8-0300/20 у призначенні пенсії за віком, зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 02.02.1987 по 31.03.1993 та повторно розглянути заяву від 19.10.2020 про призначення пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із досягненням 60-річного віку позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, листом від 25.11.2020 №16673-16727/Г-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте рішення №032350010546 від 27.10.2020, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю страхового стажу.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача щодо не врахування періоду роботи на комбінаті харчування ДПЗ-28 з 02.02.1987 по 31.03.1993 до трудового стажу, посилаючись на порушення його прав та законних інтересів, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що деякі записи трудової книжки зроблені недбало, в порушення пункту 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держаного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №162 від 20.06.1974.

Представник відповідача вказав, що записи №3-№5 - з 13.09.1982 по 24.02.1986 позивач працював у Луцькому м`ясокомбінаті, відбиток печатки, якою завірені ці записи не читається, періоди роботи з 07.03.1986 по 30.01.1987 (записи №7, №8) в Об`єднанні шкільного і робітничого навчання та з 02.02.1987 по 31.03.1993 (№9-№12) Комбінат харчування ДПЗ-28 не завірені належним чином ні підписом відповідальної особи, ні печаткою.

Для підтвердження періодів роботи з 13.09.1982 по 24.02.1986 та з 02.02.1987 по 31.03.1993, ОСОБА_1 додатково надана архівна довідка від 05.10.2020 №250/1-11 з копіями наказів, згідно яких в Об`єднання шкільного і робітничого харчування прийнятий на роботу ОСОБА_1 , відповідно до паспортних даних ОСОБА_2 , а в наказі №14 від 30.01.1987 про переведення значиться ОСОБА_1 ., тобто наявна розбіжність між паспортними даними та первинними документами.

Представник відповідача зазначив, що оскільки записи в трудовій книжці та первинних документах є неправильними та неточними, відповідач не мав законних підстав для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу роботи позивача.

Крім того, страховий стаж позивача становить 12 років 6 місяців та 22 дні, в разі підтвердження вищевказаних періодів роботи документальними доказами (10 років 03 місяці та 03 дні) його страховий стаж становитиме 22 роки 09 місяців та 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини другої пункту 1 статті 26 Закону України №1058.

Представник відповідача вважає позов ОСОБА_1 є безпідставним і необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За правилами частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 60-річного віку звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 25.11.2020 №16673-16727/Г-02/8-0300/20 відповідач повідомив позивача про прийняте рішення від 27.10.2020 №032350010546, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме наявність з 01.01.2020 по 31.12.2020 не менше 27 років страхового стажу. При вивченні питання призначення пенсії спеціалістами управління застосування пенсійного законодавства до стажу не зараховано періоди роботи з 13.09.1982 по 24.02.1986 на Луцькому м`ясокомбінаті, з 07.03.1986 по 30.01.1987 в Об`єднані шкільного і робітничого харчування, з 02.02.1987 по 31.03.1993 на Комбінаті харчування «ДПЗ – 28». Страховий стаж позивача складає 12 років 6 місяців 22 дні та є недостатнім для призначення пенсії за віком (а.с.5).

Крім того, ГУ ПФУ у Волинській області листом за №0300-1602-8/39648 від 24.11.2020 повідомило ОСОБА_1 про відмову у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи з 02.02.1987 по 31.03.1993 у зв`язку з відсутністю печатки в трудовій книжці.

Позивач, вважаючи зазначену відмову ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).

Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 по 31 грудня 2020 не менше 27 років.

Згідно статті 24 Закону України №1058 страховий стаж це період (строк), протягом якого особа піддягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, розповсюдження даної постанови №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Підставою для відмови позивачу у зарахуванні періоду роботи на Комбінаті харчування ДПЗ-28 стало те, що записи про роботу у період з 02.02.1987 по 31.03.1993 не завірені печаткою.

Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

Згідно з пунктами 1.1, 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, страховий стаж за період роботи до 1 січня 2004 року обчислюється на підставі записів у трудовій книжці.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Крім того, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відтак неналежне чи недотримання правил ведення трудової книжки не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії трудової книжки НОМЕР_1 від 13.09.1982 (а.с.11-12), позивач з 02.02.1987 по 31.03.1993 працював по переводу на посаді обвальщика 4 розряду в Комбінаті харчування ДПЗ-28, вказаний запис печаткою не завірений. В той же час, він містить номер та дату наказу, відповідно до якого такий запис вчинений.

Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ГУ ПФУ у Волинській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Більш того, щодо відсутності в архівах наказів з кадрових питань, де працював позивач, інших первинних документів, суд зазначає про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних та сама по собі не здача деяких документів в архівний відділ не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначені періоди.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №307/541/17.

З огляду на зазначене, суд не приймає доводи відповідача про те, що стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними доказами.

Отже, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії відповідач діяв необґрунтовано.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що право особи на пенсію гарантоване Конституцією і законами України, пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини такої особи, збереження яких не може нею контролюватись, тому на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи з 02.02.1987 по 31.03.1993 в Комбінаті харчування ДПЗ-28, оскільки такий підтверджений записами в його трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому таку належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.

Керуючись статтями 243-246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оформлену листом від 25 листопада 2020 року №16673-16727/Г-02/8-0300/20 у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Комбінаті харчування ДПЗ-28 з 02 лютого 1987 року по 31 березня 1993 року та повторно розглянути заяву від 19 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя В.В. Дмитрук