
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1458/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання неправомірними дії щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи та періодів отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.10.1977 року; зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди його роботи та періоди отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.10.1977 року, а саме:
з 04.10.1977 року по 25.08.1978 року у Волинській механізованій колоні;
з 01.09.1978 року по 10.03.1980 року в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора»;
з 08.04.1980 року по 20.06.1980 року у Пересувній механізованій колоні житлобудресту;
з 09.09.1980 року по 06.11.1981 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційне міжгосподарському підприємству;
з 10.11.1981 року по 12.01.1982 року у Ківерцівському «Райсільхозенерго»;
з 14.01.1982 року по 14.05.1984 року в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації;
з 01.06.1984 року по 23.06.1986 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільгоспенерго»;
з 14.07.1986 року по 20.01.1995 року в Ківерцівському міжрайонному відділенню «Загатбутльон»;
з 20.01.1995 року по 23.08.1995 року в ТзОВ «МРР Плюс»;
з 07.09.1995 року по 06.03.1996 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
з 07.09.1996 року по 06.12.1996 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
з 07.09.1996 року по 06.12.1997 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
А також, провести з 17.12.2020 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії за віком, оскільки на дату звернення позивачу виповнилось 60 років, а також позивач надав всі підтверджуючі документи про наявність у нього мінімального страхового стажу для призначення такого виду пенсії.
Проте, відповідач поштовим відправленням від 05.01.2021 №4500701425151 надіслав на адресу позивача лист №0300-0304-8/45708 від 30.12.2020 про відмову у призначені пенсії за віком та не врахування періодів роботи, у зв`язку з тим що трудова книжка не завірена печаткою підприємства, яка її видала.
На переконання позивача обов`язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях, покладається саме на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації.
Також зазначає, що основним документом що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, у якій наявні всі записи щодо роботи позивача на тому чи іншому підприємстві.
Позивач вважає, що такими своїми діями, як не врахування до страхового стажу періоди роботи з 04.10.1977 по 23.08.1995 та періоди отримання допомоги по безробіттю з 07.09.1995 по 06.12.1997, відповідач порушив гарантоване йому Конституцією України право на належну пенсію, а тому, для відновлення своїх порушених прав змушений звертатися до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).(а.с.65)
У відзиві на позовну заяву вих. №0300-0802-8/10322 від 03.03.2021 представник відповідача позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що враховуючи подані документи для призначення пенсії позивачем, спеціалістами ГУ ПФУ у Волинській області встановлено, що страховий стаж складає 20 років 10 місяців 19 днів. У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення №033550003547 від 23.12.2020 року відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсій, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме наявність у 2020 році не менше 27 років страхового стажу. Таким чином відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії з 17.12.2020 року, оскільки пенсія не призначалась відповідно підстав для перерахунку немає (а.с.68-96).
Таким чином, ГУ ПФУ у Волинській області жодним чином не порушено законні права ОСОБА_1 , а відповідач діяв виключно на підставі, в межах та на виконання норм чинного законодавства та правомірно розраховано необхідний страховий стаж для призначення пенсії. На підставі вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом, щодо подачі заяв по суті справи.
Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Як встановлено судом у період з 04.10.1977 по 06.12.1997 року працював у Волинській механізованій колоні, в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора», в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційне міжгосподарському підприємстві, у Пересувній механізованій колоні жутлобудресту, Ківерцівському «Райсільгоспенерго», в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації, в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільгоспенерго», в Ківерцівському міжрайонному віділенню «Загатбутльон», в ТзОВ «МРР Плюс» на різних посадах, а також отримував допомогу по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості з 07.09.1995 по 06.12.1997 роки. Дані фактичні обставини підтверджується відповідними записами наявними у трудовій книжці позивача № НОМЕР_1 (а.с.20-30) та довідкою Ківерцівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості №1793/27/02-20 від 21.12.2020 (а.с.56).
17.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії за віком, оскільки на дату звернення позивачу виповнилось 60 років, а також позивач надав всі підтверджуючі документи про наявність у нього мінімального страхового стажу для призначення такого виду пенсії.
ГУ ПФУ у Волинській області листом №0300-0304-8/45708 від 30.12.2020 відмовило позивачу у призначені пенсії за віком. Відмова вмотивована тим, що трудова книжка позивача № НОМЕР_1 не завірена печаткою підприємства яке її видало (а.с.33)
Не погоджуючись із діями відповідача, щодо не зарахування вищезгаданого страхового стажу ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із частиною першою статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно із частинами першою, третьою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 3.3 Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.
Крім того, при вирішенні даного спору суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі № 204/362/17, які полягають у тому, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому, за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з відмовою пенсійного органу у зарахуванні періоду роботи позивача з 04.10.1977 року по 06.12.1997 року до загального страхового стажу.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 04.10.1977 (а.с.20-30) позивач в період з 04.10.1977 по 06.12.1997 року працював у Волинській механізованій колоні, в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора», в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційне міжгосподарському підприємстві, у Пересувній механізованій колоні жутлобудресту, Ківерцівському «Райсільгоспенерго», в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації, в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільгоспенерго», в Ківерцівському міжрайонному віділенню «Загатбутльон», в ТзОВ «МРР Плюс» на різних посадах, а також отримував допомогу по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості з 07.09.1995 по 06.12.1997 роки.
Відповідач не врахував відомості, що містяться в трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 04.10.1977, з тих підстав, що у трудової книжці, яка видана (заповнена) 04.10.1977, не завірена печаткою підприємства, на якому вперше заповнялася трудова книжка. Натомість стоїть печатка Волинського управління Приватного акціонерного підприємства «Електро».
Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Так, відповідно до довідки про правонаступництво підприємства, виданої Волинським управлінням приватного акціонерного товариства «Електро» від 16.07.2020 вих.№108 30.12.1991 року Волинська механізована колона №18 тресту «Львівсільелектросіткобуд» перейменована на Волинське управління №18 фірми «Електро» (підстава наказ №103 від 30.12.1991). 28.07.1994 року Волинське управління №18 фірми «Електро» перейменоване у Волинське управління Закритого акціонерного товариства «Електро» (підстава наказ №56 від 28.07.1994). 27.05.2013 Волинське управління Закритого акціонерного товариства «Електро» перейменоване у Волинське управління Публічного акціонерного товариства «Електро» (підстава наказ ПАТ «Електро» №1 від 27.05.2013), а 28.04.2017 Волинське управління Публічного акціонерного товариства «Електро» перейменовано у Волинське управління Приватного акціонерного товариства «Електро» на підставі протоколу №1 Чергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Електро» від 28.04.2017 (а.с.36).
Також, згідно з довідки №56-п виданої Волинським управлінням приватного акціонерного товариства «Електро» від 16.07.2020 вих.№107/1 слідує, що ОСОБА_1 працював у Волинській механізованій колоні №18 тресту «Львівсільелектросіткобуд» електромонтером-лінійником з 04.10.1977 року по 25.08.1978 року (а.с.35).
Разом з тим, згідно із записом №2 трудової книжки позивача останній 04.10.1977 призначений електромонтером-лінійником та відповідно до запису №4 ОСОБА_1 звільнений з 25.08.1978 (а.с.20).
Відтак суд враховує, що трудова книжки позивача містить печатку Волинського управління Публічного акціонерного товариства «Електро», якою завірено його титульну сторінку.
Також судом встановлено, що позивач у період з 01.09.1978 по 23.08.1995 року працював у в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора», в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційне міжгосподарському підприємстві, у Пересувній механізованій колоні жутлобудресту, Ківерцівському «Райсільгоспенерго», в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації, в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільгоспенерго», в Ківерцівському міжрайонному віділенню «Загатбутльон», в ТзОВ «МРР Плюс» на різних посадах, що також підтверджується записами в трудовій книзі БТ-І №0248294 від 04.10.1977 у якій наявні печатки вищевказаних підприємств (а.с.20-30).
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, обов`язок належного оформлення трудових книжок покладається не на працівника, а на роботодавця, відтак працівник не може нести відповідальність за правильність внесенні записів до неї, тим більше, бути позбавлений права на зарахування періоду роботи до його страхового стажу.
Суд зауважує, що в даному випадку записи, внесені до трудової книжки позивача, між собою пов`язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи відповідачем суду не надано.
Відтак посилання відповідача на відсутність печатки у трудовій книжці на дату заповнення не може слугувати підставою для неврахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Вказана обставина не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.
Аналогічний висновок вказаний і в постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17, від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17.
Разом з тим ОСОБА_1 , з метою підтвердження свого трудового стажу, до заяви про призначення пенсії долучив додаткові архівні документи.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій архівних довідок слідує що, позивач перебував у трудових відносинах, а також останньому нараховувалась заробітна плата в Ківерцівському міжрайонному відділенню «Заготзбутльон» з січня 1987 по липень 1993 (включно) (а.с.38), згідно довідки від 14.09.2020 №111 гуманітарного відділу Ківерцівської міської районної ради позивач перебував у трудових відносинах, а також нараховувалась заробітна плата в період з січня 1990 року по квітень 1991 року (включно) (а.с.42-43), з довідки ТзОВ «Маневичі Агробуд» вих.№58 від 20.10.2020 слідує, що ОСОБА_1 в період з 14.01.1982 по 14.05.1984 працював в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації (а.с.45), згідно архівної довідки від 15.11.2020 №519/02-05 позивач перебував у трудових відносинах, а також нараховувалась заробітна плата з січня 1987 року по липень 1993 року (включно) (а.с.53), також відповідно до архівної довідки від 26.11.2020 №538/02-05 позивач перебував у трудових відносинах, а також останньому нараховувалась заробітна плата з квітня 1984 року по червень 1986 року (включно)(а.с.55).
Таким чином, суд вважає, що наданими документами підтверджено факт роботи та факт отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в періоди:
з 04.10.1977 року по 25.08.1978 року у Волинській механізованій колоні;
з 01.09.1978 року по 10.03.1980 року в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора»;
з 08.04.1980 року по 20.06.1980 року у Пересувній механізованій колоні житлобудресту;
з 09.09.1980 року по 06.11.1981 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві;
з 10.11.1981 року по 12.01.1982 року у Ківерцівському «Райсільхозенерго»;
з 14.01.1982 року по 14.05.1984 року в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації;
з 01.06.1984 року по 23.06.1986 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільхозенерго»;
з 14.07.1986 року по 20.01.1995 року в Ківерцівському міжрайонному відділені «Загатбутльон»;
з 20.01.1995 року по 23.08.1995 року в ТзОВ «МРР Плюс»;
з 07.09.1995 року по 06.03.1996 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
з 07.09.1996 року по 06.12.1996 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
з 07.09.1996 року по 06.12.1997 року отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості;
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, ГУ ПФУ в Волинській області таким правом не скористалося.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 17.12.2020, особисто звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши при цьому необхідні документи аналогічного змісту, що відповідачем не оспорюється.
Відтак з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг 60 роки, має страховий стаж роботи більше 15 років, тому пенсійний орган протиправно відмовив у призначенні пенсії та не врахувавши вищевказані спірні періоди.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 в справі №593/283/17 зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Приймаючи рішення у даній справі, суд зазначає, що обставини, які підлягали встановленню судом у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі та враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих загальний стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Крім цього, згідно вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач ГУ ПФУ у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що дії щодо не зарахування позивачу спірних періодів його роботи до страхового стажу при призначенні пенсії за віком вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що з врахуванням вимог статті 245 КАС України належать до задоволення шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи та періодів отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.10.1977 року та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, а саме: з 04.10.1977 року по 25.08.1978 року у Волинській механізованій колоні; з 01.09.1978 року по 10.03.1980 року в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора»; з 08.04.1980 року по 20.06.1980 року у Пересувній механізованій колоні житлобудресту; з 09.09.1980 року по 06.11.1981 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємству; з 10.11.1981 року по 12.01.1982 року у Ківерцівському «Райсільхозенерго»; з 14.01.1982 року по 14.05.1984 року в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації; з 01.06.1984 року по 23.06.1986 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільгоспенерго»; з 14.07.1986 року по 20.01.1995 року в Ківерцівському міжрайонному відділені «Загатбутльон»; з 20.01.1995 року по 23.08.1995 року в ТзОВ «МРР Плюс» та періоди отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості, а саме: з 07.09.1995 року по 06.03.1996 року з 07.09.1996 року по 06.12.1996 року з 07.09.1996 року по 06.12.1997 року та провести з 17.12.2020 перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн. що підтверджується квитанцією №0.0.2003991924.1 від 05.02.2021 (а.с.16), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.97).
Відтак на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судові витрати при сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи та періодів отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.10.1977 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, а саме: з 04.10.1977 року по 25.08.1978 року у Волинській механізованій колоні; з 01.09.1978 року по 10.03.1980 року в Академії сільського господарства «Червоного ордену Трудового червоного Прапора»; з 08.04.1980 року по 20.06.1980 року у Пересувній механізованій колоні житлобудресту; з 09.09.1980 року по 06.11.1981 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємству; з 10.11.1981 року по 12.01.1982 року у Ківерцівському «Райсільхозенерго»; з 14.01.1982 року по 14.05.1984 року в Маневицькій міжгосподарській будівельній організації; з 01.06.1984 року по 23.06.1986 року в Ківерцівському районному виробничо-експлуатаційному міжгосподарському підприємстві по енергетиці «Райсільхозенерго»; з 14.07.1986 року по 20.01.1995 року в Ківерцівському міжрайонному відділені «Загатбутльон»; з 20.01.1995 року по 23.08.1995 року в ТзОВ «МРР Плюс» та періоди отримання допомоги по безробіттю в Ківерцівському районному центрі зайнятості з 07.09.1995 року по 06.03.1996 року, з 07.09.1996 року по 06.12.1996 року, з 07.09.1996 року по 06.12.1997 року, а також провести з 17.12.2020 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду страхового стажу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Судове рішення № 95403050, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 09.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/1458/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: