Рішення № 95402993, 09.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16777/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1986/03-21 від 18 листопада 2020 року про застосування штрафу в розмірі 686,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту камеральної перевірки №17914/03-21 від 18 листопада 2020 року, тобто у день проведення перевірки. Разом з тим, відповідач не вручив (не надіслав) позивачу вказаний акт перевірки, чим порушив порядок оформлення перевірки та обмежив право позивача на подання заперечення на нього, що гарантоване пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі – ПК України). Наголошує, що податкове повідомлення-рішення приймається лише після вручення (надіслання) платнику податків акта. Крім того, звертає увагу що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписано особою. Що немає відповідних повноважень на це.

Позивач також вказує, що відповідач проводив камеральну перевірку та застосував штрафні санкції в порушення строків, визначених статтею 102 ПК України.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву представник Головного управління ДПС у Волинській області заперечив пред`явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку. Згідно з акту перевірки №17914/03-21 від 18 листопада 2020 року було встановлено порушення строку сплати єдиного податку. Відповідно було прийнято податкове повідомлення-рішення №1986/03-21 від 18 листопада 2020 року про застосування штрафу в розмірі 686,52 грн. Відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб визначеного п.295.1 статті 295 ПК України та на підставі пункту 122.1 статті 122 ПК України за затримку сплати фізичною особою грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 1373,04 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 686,52 грн. При цьому, позивач в адміністративному позові не спростовує порушення строку сплати авансових внесків єдиного податку та не надає доказів на підтвердження цього.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області було проведено камеральну перевірку порядку нарахування та строків сплати фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 , про це складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, нарахувань та сплати єдиного податку від 18 листопада 2020 року №17914/03-21.

Так, проведеною перевіркою податковим органом встановлено порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб та на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України за затримку сплати фізичною особою грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 1373,04 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 686,52 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 18 листопада 2020 року №17914/03-21, ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2020 року №1986/03-21, яким до позивача за затримку на 111111 календарних днів сплати грошового зобов`язання авансових платежів єдиного податку в сумі 1373,04 грн. застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 686,52 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 статті 76 ПК України Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідачем не надано доказів вручення або надіслання ОСОБА_1 акта про результати камеральної перевірки податкової звітності, нарахувань та сплати єдиного податку від 18 листопада 2020 року №17914/03-21 у порядку та строк, що передбачені пунктом 86.2 статті 86 ПК України.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Згідно з пунктом 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З урахуванням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України саме протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, керівник контролюючого органу (або його заступник) приймає податкове повідомлення-рішення, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття висновку комісією контролюючого органу з питань розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, нарахувань та сплати єдиного податку №17914/03-21 складено 18 листопада 2020 року, доказів його вручення (надіслання) відповідачем не надано, а спірне податкове повідомлення-рішення №1986/03-21 прийняте 18 листопада 2020 року, тобто в день складення акта перевірки.

Відтак, наведене свідчить, що відповідачем звужено суб`єктивне право позивача подавати заперечення, брати участь у їх розгляді та аргументовано доводи відсутність складу виявленого порушення та підстав для відповідальності, а також не дотримано строку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Щодо встановленого порушення суд зазначає наступне.

Так, в акті камеральної перевірки від 18 листопада 2020 року №17914/03-21 зазначено про порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб та на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України за затримку сплати фізичною особою грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 1373,04 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 686,52 грн.

Разом з тим, як слідує з податкового повідомлення рішення від 18 листопада 2020 року №1986/03-21, до позивача застосовані штрафні санкції на підставі статей 126 та 122 ПК України.

Статтею 122 ПК України передбачено, що несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Разом з цим, пункт 126.1 статті 126 цього Кодексу (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), містить види відповідальності: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У вказаному акті та в розрахунку штрафних санкцій зазначено, що кількість календарних днів затримки з оплати єдиного податку з фізичних осіб становить 1 календарний день, при цьому в оскаржуваному повідомленні рішенні зазначено 111111 календарних дні.

Разом з цим, в акті перевірки та в розрахунку штрафних санкцій в графі «Дата операції» зазначено «20.01.2016 - 01.01.1900, 20.02.2016 - 01.01.1900, 20.09.2014 - 01.01.1900, 20.10.2015 - 01.01.1900, 20.11.2015-01.01.1900, 20.12.2015-01.01.1900». В графі «Документ», на підставі якого було нараховано штрафну санкцію зазначено «18.01.2012 1171/1060 R04021 Заява про застосування спрощеної системи оподаткування».

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Посилання на обмежені строки проведення камеральної перевірки міститься і в пункті 76.3 статті 76 ПК України.

Зокрема, згідно пункту 76.3 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки в акті перевірки та в розрахунку штрафних санкцій зазначено періоди 2014-2016 роки та за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 18 січня 2012 року, то суд приходить до висновку про перевищення контролюючим органом строків проведення перевірки, передбачених статтею 102 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі перевірки, що проведена поза порядком, передбаченим податковим законом, та не у спосіб ним встановлений, є неправомірним, відтак спірне податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2020 року №1986/03-21 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

У відповідності до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа №802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений квитанцією №0.0.1961608665.1.

Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 18 листопада 2020 року №1986/03-21.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк